Перейти до вмісту

Джулія Манкузо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Julia Mancuso
Джулія Манкузо
Джулія Манкузо
Джулія Манкузо
Джулія Манкузо
Загальна інформація
ПрізвиськаSuper Jules
НаціональністьСША США
Громадянство США[1][2][3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Народилася9 березня 1984(1984-03-09) (42 роки)
Рино, Невада, США США
Зріст167 см
Вага64 кг
Alma materThe Winter Sports School in Park Cityd Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоCiro Mancusod Редагувати інформацію у Вікіданих
Вебсторінкаjuliamancuso.com
Спорт
КраїнаСША США
Вид спортугірські лижі
Дисциплінаусі
КлубSquaw Valley Ski Team
КомандаСША США
Участь і здобутки
Світові змагання0-2-2=4
Олімпійські ігри1-2-0=3
Найвищий рейтинг3 (2007)
Нагороди
Гірськолижний спорт
Олімпійські ігри
Золото Турин 2006гігантський слалом
Срібло Ванкувер 2010швидкісний спуск
Срібло Ванкувер 2010суперкомбінація
Бронза Сочі 2014 суперкомбінація
Чемпіонати світу
Срібло Гарміш-Партенкірхен 2011супергігант
Срібло Аре 2007комбінація
Бронза Борміо 2005супергігант
Бронза Борміо 2005гігантський слалом
Бронза Шладмінг 2013супергігант
Юніорські чемпіонати світу
Золото Марибор 2004комбінація
Золото Бріансон 2003супер-G
Золото Тарвізіо 2002швидкісний спуск
Золото Тарвізіо 2002гігантський слалом
Золото Тарвізіо 2002комбінація
Бронза Марибор 2004супер-G
Бронза Бріансон 2003швидкісний спуск
Бронза Верб'є 2001комбінація
CMNS: Джулія Манкузо у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Джулія Манкузо (англ. Julia Mancuso; нар. 9 березня 1984, Ріно, Невада, США) американська гірськолижниця. Олімпійська чемпіонка Турина та дворазова срібна призерка змагань у Ванкувері. Триразова медалістка чемпіонатів світу, одна з лідерів у сучасному гірськолижному спорті.

Спортивна біографія

[ред. | ред. код]

Манкузо дебютувала на етапах Кубка світу у містечку Фриско, Колорадо, 20 листопада 1999 року в віці 15 років. Перші свої очки вона здобула в сезоні 2000/01 років, зайнявши 27 місце в Супер-G в італьському Кортіна-д'Ампеццо. Хоча вона часто змагалася на етапах Кубка світу, вона завжди брала участь у чемпіонатах світу серед юніорів, на яких завоювала рекордних вісім медалей, у тому числі п'ять золотих у 2002, 2003 і 2004 роках.

Її результати на етапах Кубка світу значно покращилися протягом сезону 2005 року, коли вона піднялася на дев'яте з 55 місця у 2004 році. У 2005 році на чемпіонаті світу вона завоювала бронзові медалі в Супер-G і гігантському слаломі. Її золота медаль у 2006 році на зимових Олімпійських іграх у Турині було несподіваною, оскільки вона мала всього три подіуми в цьому сезоні, хоча все було через кілька тижнів після Олімпіади. Тільки один з цих подіумів був в гігантському слаломі, третє місце у фінальній гонці гігантського слалому після Олімпіади.

Вона виграла гонку, попри триваючі болі в правому коліні, яка зійшла до дисплазії кульшового суглоба.[4] Вона закінчила сезон 2006 року на восьмому місці, маючи в активі три подіуми протягом цього сезону.

На початку міжсезоння, Манкузо перенесла артроскопічну операцію на правому стегні, щоб видалити кістковий мозоль на кулі суглоба.[4] Після кількох місяців лікування, вона відновила тренування зі збірною США в серпні, в їхніх літніх лижних таборах в Південній Америці. На початок сезону 2007 року вона була майже повністю відновлена.

Хоча вона почала повільно, з цілим рядом невтішних результатів у перші кілька тижнів, та все ж повільно поверталася до звичних навантажень і колишніх результатів. Вона виграла першу гонку Кубка світу 19 грудня 2006 року швидкісний спуск в Валь-д'Ізері, Франція, а потім зайняла друге місце на наступний день. Вона виграла ще три змагання протягом сезону: Супер-G, комбінацію і швидкісний спуск. На чемпіонаті світу 2007 в Оре, Швеція, вона виграла срібну медаль у комбінації. Після трьох поспіль подіумів (2, 1, 3) в Тарвізіо, Італія, 2-4 березня 2007 року, вона стала лідером загального заліку Кубка світу. Але закінчила сезон на третьому місці після співвітчизниці Ліндсі Вонн. Проте Манкузо посіла друге місце у комбінації й швидкісному спуску.

Починаючи з початку сезону 2009/10 вона не потрапляла на подіуми через проблеми зі спиною, так що її срібна медаль в жіночому спуску у 2010 році на Олімпіаді у Ванкувері стала ще одним сюрпризом.[5][6] Наступного дня, вона виграла ще одну срібну медаль в суперкомбінації.[7] Однак, в той час Манкузо намагалася захистити свій титул в гігантському слаломі. Ліндсі Вонн, головний конкурент Манкузо, потерпіла краху ще в першій спробі. Але проблеми зі спиною зупинили її лише на восьмому місці.[8] У перший день змагань на Чемпіонаті світу-2011 в Гарміш-Партенкірхені, Німеччина, вона в черговий раз довела свій статус, вигравши срібну медаль в Супер-G.

Через місяць вона здобула свою першу гонку Кубка світу після «сухих» чотирьох років — швидкісний спуск на Фіналі кубка світу у Ленцергайде, Швейцарія. Оскільки це було через кілька днів після страшного землетрусу і цунамі в Японії, вона почала збір коштів, пообіцявши половину її доходів від гонок чемпіонатів світів на сайті кампанії skiershelpingjapan.com.[9]

За останні дванадцять років вона стала однією з найтитулованіших американок на внутрішній арені — 12 перемог, 9 срібних і 8 бронзових медалей вона зібрала на дорослих чемпіонатах США і одне золото на юніорських.

Особистість

[ред. | ред. код]

Товариші спортсменки ласкаво називають її "Супер Жюль".[10] Після її золотої олімпійської медалі у 2006 році, траса в Скво-Веллі «Гірськолижний курорт» була перейменована в «Золото Юлії".[11]

Її тренер дав їй пластикову тіару як знак удачі у 2005 році, вона носила його на своєму шоломі протягом декількох змагань. Вона носила тіару, коли виграла срібну медаль в жіночому швидкісному спуску і на церемонії нагородження у 2010 році на зимових Олімпійських іграх. У 2010 році Манкузо запустила свою власну лінію спідньої білизни імені Kiss My Tiara [12]. Манкузо також моделює спідню білизну і незабутньо заявила: "Я думаю, спідня білизна це моє покликання. Ви можете бути жіночні й швидкі." [13]

Манкузо під час змагань використовує лижі Völkl черевики Lange, Marker прив'язки, і POC шоломи. У грудні 2006 року LAnge заявили, що Манкузо буде перший в історії "Ланге-спортсменка», стане обличчям плакатів, щитів, і «продовжуються зусилля, щоб продемонструвати виняткові лижних жінок-спортсменок, які також є привабливими й надихаючими».[14] Вона перейшла на Völkl лижі й Marker прив'язки після сезону 2010 року; вона була раніше з Rossignol [15]

Під час зимових Олімпійських ігор 2010, VISA спільно з Манкузо в анімованій розповіді описує, як в дитинстві вона намалювала картину — себе, але з золотою медаллю.[16] Вона також знялася в рекламі 24 Hour Fitness.

Джулія в січні 2011 року
Джулія в січні 2011 року

Манкузо народилася в Ріно, штат Невада, і виросла в районі озера Тахо. У неї є дві сестри — старша Ейпріл і молодша Сара. Її батько Чіро Манкузо, був заарештований і засуджений за ведення контрабанди марихуани на суму $ 140 млн, коли Юлі було п'ять років.[17] Її батьки розлучилися в 1992 році. Після звільнення з в'язниці, Юля жила зі своїм батьком.[17]

Закінчила школу зимових видів спорту в Парк-Сіті, штат Юта, в 2000 році й проживає в олімпійській долині, штат Каліфорнія.

Її хлопець Аксель Лунд Свіндаль, успішний гірськолижник з Норвегії.

Виступи на міжнародних змаганнях

[ред. | ред. код]

Олімпійські ігри

[ред. | ред. код]
Змагання Слалом Г. слалом Ш. спуск Суперг. Комбі.
США Солт-Лейк-Сіті 2002 13
Італія Турин 2006 17119
Канада Ванкувер 2010 8 29 2

Чемпіонати світу

[ред. | ред. код]
РікМісцеСлаломГігантський
слалом
Супер-GШвидкісний
спуск
Комбінація
2003Швейцарія Санкт-МоріцDNF1217
2005Італія Борміо8339
2007Швеція Оре56102
2009Франція Валь-д'Ізер18DNF1DNF1
2011Німеччина Гарміш-ПартенкірхенDNF116267

Юніорські чемпіонати світу

[ред. | ред. код]
РікМісцеСлаломГігантський
слалом
Супер-GШвидкісний
спуск
Комбінація
2000Канада КвебекDNF2DNF2411
2001Швейцарія Верб'є723118
2002Італія Тарвізіо, Селла-Невеа, Равасклетто71511
2003Франція Пюї-Сен-Венсан, Монженевр, Серре-Шевальє4351314
2004Словенія Марибор64351

Кубок світу

[ред. | ред. код]

Положення в заліках

[ред. | ред. код]
СезонВікЗагальнийСлаломГігантський
слалом
Супер-GШвидкісний
спуск
Комбінація
2001161135547
20021773373317
200318464425275
2004195532582742
200520926713106
200621822116118
2007223244422
2008237285876
200924274217272436
201025202816922
2011265519338
20122745092522

Подіуми етапів КС

[ред. | ред. код]
Сезон Дата Локація Дисципліна Місце
200627 січня 2006Італія Кортіна-д'Ампеццо, ІталіяСупер-G2
28 січня 2006швидкісний спуск2
4 лютого 2006Німеччина Офтершванг, Німеччинагігантський слалом3
200719 грудня 2006Франція Валь-д'Ізер, Франціяшвидкісний спуск1
20 грудня 2006швидкісний спуск2
13 січня 2007Австрія Альтенмаркт, Австріяшвидкісний спуск3
14 січня 2007комбінація1
19 січня 2007Італія Кортіна-д'Ампеццо, ІталіяСупер-G1
20 січня 2007швидкісний спуск2
21 січня 2007гігантський слалом2
2 березня 2007Італія Тарвізіо, Італіякомбінація2
3 березня 2007швидкісний спуск1
4 березня 2007Супер-G3
200827 жовтня 2007Австрія Сьйолден, Австріягігантський слалом2
21 грудня 2007Австрія Санкт-Антон, Австріяшвидкісний спуск3
22 грудня 2007комбінація3
28 грудня 2007Австрія Лінц, Австріягігантський слалом2
20 січня 2008Італія Кортіна-д'Ампеццо, ІталіяСупер-G2
22 лютого 2008Канада Ванкувер, Канадашвидкісний спуск3
20107 березня 2010Швейцарія Кран-Монтана, ШвейцаріяСупер-G3
20115 грудня 2010Канада Лейк-Луїз, КанадаСупер-G3
22 січня 2011Італія Кортіна-д'Ампеццо, Італіяшвидкісний спуск2
27 лютого 2011Швеція Оре, ШвеціяСупер-G3
6 березня 2011Італія Тарвізіо, ІталіяСупер-G2
16 березня 2011Швейцарія Ленцерхайде, Швейцаріяшвидкісний спуск1
201226 листопада 2011США Аспен, СШАгігантський слалом3
4 грудня 2011Канада Лейк-Луїз, КанадаСупер-G3
7 січня 2012Австрія Бад-Кляйнкірхгайм, Австріяшвидкісний спуск2
5 лютого 2012Німеччина Гарміш-Партенкірхен, НімеччинаСупер-G1
21 лютого 2012Росія Москва, Росіяпаралельний слалом1
15 березня 2012Австрія Шладмінг, АвстріяСупер-G2

Кубок Північної Америки

[ред. | ред. код]

Часто брала участь в цих змаганнях — дебютувала ще у 1999 році з 30-го місця, а вже у четвертому для себе змаганні стала другою. Востаннє з'являлася на цих змаганнях у 2005 році, здобувши срібло у швидкісному спуску. 5 разів ставала переможницею етапів Кубка Північної Америки, а також 8 разів отримувала срібні нагороди й раз — бронзу. У сезоні 2000 року виграла залік гігантського слалому і стала другою в загальному заліку. А у сезоні 2002 року виграла залік слалому.

Кубок Європи

[ред. | ред. код]

У сезонах 2001 і 2004 брала участь в кількох гонках Кубка Європи, проте високих рейтингів не займала через низьку кількість участі в них. Подіум був лише раз — 21/12/2000 в французькому Лез-Оррі.

Кубок Австралії й Нової Зеландії

[ред. | ред. код]

Взяла участь лише в одній гонці (17/08/2010), проте навіть не фінішувала.

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. http://espn.go.com/espnw/blogs/motivation/article/5948103/julia-mancuso-talks-training-tiaras
  2. http://espn.go.com/olympics/skiing/story/_/id/9009721/anna-fenninger-wins-super-g-tina-maze-gets-death-threat
  3. http://espn.go.com/olympics/winter/2014/story/_/id/10434749/2014-sochi-olympics-final-training-women-downhill-canceled
  4. 1 2 Whiting, Sam (26 листопада 2006). Julia's Gold: Neither sleet, nor snow, nor familial dysfunction will knock Julia Mancuso off form. San Francisco Chronicle. Архів оригіналу за 1 грудня 2008. Процитовано 23 березня 2007.
  5. Dampf, Andrew (17 лютого 2010). Vonn captures gold; Mancuso silver. Associated Press. Архів оригіналу за 21 січня 2018. Процитовано 24 червня 2012.
  6. SI.com (18 лютого 2010). Vonn falls in super-combined, fails to place; Mancuso grabs silver. CNN. Архів оригіналу за 4 червня 2011. Процитовано 18 лютого 2010.
  7. Tim Layden (24 лютого 2010). Vonn's crash derails unlucky teammate Mancuso. Sports Illustrated. Архів оригіналу за 26 жовтня 2012. Процитовано 24 червня 2012.
  8. Dale Robertson (25 лютого 2010). Mancuso can't salvage medal in giant slalom. Houston Chronicle. Архів оригіналу за 6 липня 2013. Процитовано 24 червня 2012.
  9. Dale Robertson (15 березня 2010). Alpine skiers pledge WCup prize money to Japan. Associated Press. Архів оригіналу за 4 листопада 2012. Процитовано 24 червня 2012.
  10. Julia Mancuso Olympic Skier is «Super Jules». Bitten and Bound. 19 лютого 2010. Архів оригіналу за 22 лютого 2010. Процитовано 24 червня 2012.
  11. Whiting, Sam (26 листопада 2006). Julia's Gold: Neither sleet, nor snow, nor familial dysfunction will knock Julia Mancuso off form. SFGate.com. Hearst Communications Inc. Архів оригіналу за 24 січня 2012. Процитовано 24 червня 2012.
  12. Racy! Olympic skier launches lingerie line. New York: Associated Press. 11 лютого 2010. Архів оригіналу за 1 грудня 2008. Процитовано 11 лютого 2010.
  13. Longmore, Andrew (11 лютого 2007). Schuss in boots: All eyes will be on America’s pin-up of the slopes, nicknamed Princess, as she goes for gold today in Åre, Sweden. London: The Sunday Times (UK). Архів оригіналу за 13 лютого 2007. Процитовано 24 березня 2007.
  14. Lange introduces "new" Lange Girl concept; names Mancuso first Lange Girl Athlete. Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 23 березня 2007.
    Ski Racing Short Films BONUS: Julia Mancuso: Lange Girl. Архів оригіналу за 3 квітня 2007. Процитовано 23 березня 2007.
  15. Ski Racing.com [Архівовано 26 листопада 2018 у Wayback Machine.] – Mancuso joins Marker Volkl Team – 2010-05-04
  16. Visa Go World Julia Mancuso. The Inspiration Room. 13 лютого 2010. Архів оригіналу за 15 лютого 2010. Процитовано 17 лютого 2010.
  17. 1 2 Layden, Tim (13 лютого 2006). Skiing is believing. Sports Illustrated. Архів оригіналу за 1 березня 2010. Процитовано 18 лютого 2010.