Джулія Мішель Серано

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джулія Мішель Серано
JuliaSerano.jpg
Народився 1967
США
Країна  США
Місце проживання Окленд
Діяльність письменник, біохімік, ЛГБТ-активіст, дослідник
Галузь гендерні дослідження, біохімія і транссексуальність
Alma mater Колумбійський університет
Науковий керівник Robert S. Cohend
Знання мов англійська
Сайт juliaserano.com

Джулія Мішель Серано ([səˈrænoʊ], народилась в 1967 році)[1] ― американська письменниця, музикантка, транс — бі активістка, і біологиня. Вона відома своїми трансфеміністськими книгами «Whipping Girl» (2007), «Excluded» (2013) та «Outspoken» (2016). Вона також є плідною публічною спікеркою, яка багато разів виступала в університетах та на конференціях, і її роботи часто публікуються в квір, феміністичних журналах та журналах популярної культури.

Життя[ред. | ред. код]

У своєму блозі SwitchHitter.net Джулія Серано зазначила, що вперше свідомо визнала в собі бажання бути жінкою наприкінці 1970-х, коли їй було 11 років. Через кілька років вона почала переодягатись. Спочатку вона переодягалась таємно, але врешті-решт почала відверто ідентифікувати себе як «чоловіка-трансвестита». Серано відвідувала групу підтримки для трансвеститів у 1994 році, коли вона жила в Канзасі.[2][3]

Незабаром Серано переїхала до району затоки Сан-Франциско, де в 1998 році зустріла свою дружину Дані. Приблизно тоді Серано почала визначати себе як трансгендера і небінарну особу. У 2001 році вона почала переходити з медичної точки зору та визначити себе транс-жінкою.[3]

Кар'єра[ред. | ред. код]

Джулія Серано виступає в Музеї історії ЛГБТ у Сан-Франциско з приводу запуску другого видання Whipping Girl

Серано здобула ступінь докторки біохімії та молекулярної біофізики в Колумбійському університеті. Протягом 17 років вона досліджувала генетику та біологію розвитку та еволюційну біологію в Університеті Каліфорнії, Берклі.[4][5]

Серано є авторкою «Whipping Girl: A Transsexual Woman on Sexism and the Scapegoating of Femininity». Її друга книга «Excluded: Making Feminist and Queer Movements More Inclusive» була опублікована 10 вересня 2013 року видавництвом Seal Press.[6] Свою третю книгу «Outspoken: A Decade of Transgender Activism and Trans Feminism» вона опублікувала у Switch Hitter Press,[7] яку заснувала разом із Switch Hitter Records.[8] «Outspoken» ― фіналіст літературної премії «Лямбда» 2017 року.[9]

Її роботи виходили в квір, феміністичних та поп-культурних журналах, включаючи Bitch, Clamor, Kitchen Sink, LiP, make / shift та Transgender Tapestry. Фрагменти її роботи були опубліковані в The Believer і San Francisco Chronicle та на NPR.[10]

Серано говорила про трансгендерні та транс-жіночі проблеми у численних університетах, часто на конференціях, присвячених квір-фемінізму, психології та філософії.[11][12][13][14] Її роботи також використовувались у навчальних матеріалах на курсах гендерних досліджень у Сполучених Штатах.[15][16]

Серано організовує та проводить серію GenderEnders ― серію виступів, в якій представлені роботи трансгендерів, інтерсексуалів та художників та союзників небінарних людей, які підготували 20 шоу. Вона отримала грант на кураторство в рамках Національного фестивалю мистецтв Queer у 2007 році.[17]

Вона пише статті про соціальну справедливість на вебсайті Medium. Вона часто пише про такі теми, як трансгендерна ідентичність, ЛГБТІК + видимість та ідентичність у політиці.[18][19]

Критика[ред. | ред. код]

Гендерна дослідниця Е. К. Крелл підвергла критиці Джулію Серано за те, що вона не аналізує расовий аспект проблеми трансфобії, наприклад, життя темношкірих трансгендерних чоловіків, які стикаються з трансмізандрієй та гендерним наглядом, що мають зв'язок з їхньою расою.[20]

Праці[ред. | ред. код]

Серано читає з її книги Outspoken у 2017 році

Книги[ред. | ред. код]

  • Either/Or. Switch Hitter Press. 2002. OCLC 58926464.
  • Whipping Girl: A Transsexual Woman on Sexism and the Scapegoating of Femininity. Seal Press. 2007. ISBN 9781580051545. OCLC 81252738.
  • Serano, Julia (2013). Excluded: Making Feminist and Queer Movements More Inclusive. ISBN 978-1580055048.
  • Outspoken: A Decade of Transgender Activism and Trans Feminism. Switch Hitter Press. 2 листопада 2016. ISBN 978-0996881005.

Антології[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Nadia Abushanab Higgins, Feminism: Reinventing the F-Word, Twenty-First Century Books, 2016, p. 99.
  2. ↑ Serano, Julia. «Whipping Girl: A Transsexual Woman on Sexism and the Scapegoating of Femininity,» Seal Press, 2007.
  3. ↑ а б Serano, Julia. Welcome to switch hitter dot net!. Juliaserano.com. Архів оригіналу за 7 жовтня 2018. Процитовано 2 листопада 2013.
  4. ↑ Julia Serano – Transforming Care Conference. Transforming Care Conference. Архів оригіналу за 23 травня 2019. Процитовано 11 березня 2018.
  5. ↑ McCook, Alison (1 травня 2010). A Transforming Field. The Scientist. Архів оригіналу за 30 травня 2016. Процитовано 11 березня 2018.
  6. ↑ Serano, Julia (October 2013). Excluded: Making Feminist and Queer Movements More Inclusive. ISBN 978-1580055048.
  7. ↑ Serano, Julia (2016). Outspoken: A Decade of Transgender Activism and Trans Feminism. ISBN 978-0996881005.
  8. ↑ SWITCHHITTER.NET. switchhitter.net. Архів оригіналу за 5 жовтня 2018. Процитовано 26 травня 2017.
  9. ↑ 29th Annual Lambda Literary Award Finalists Announced. Lambda Literary. 14 березня 2017. Архів оригіналу за 14 жовтня 2018. Процитовано 16 березня 2017.
  10. ↑ Serano, Julia. Litquake. Архів оригіналу за 21 листопада 2007. Процитовано 21 лютого 2008.
  11. ↑ A Social Justice Advocate's Perspective on Call Out Culture, Identity Politics, and Political Correctness – Julia Serano. University of Maine. Архів оригіналу за 11 березня 2018. Процитовано 11 березня 2018.
  12. ↑ Mrzljak, Romana (24 лютого 2016). Trans Activist and Writer Julia Serano to Speak at Webster University. The Vital Voice. Архів оригіналу за 9 травня 2019. Процитовано 11 березня 2018.
  13. ↑ Zhang, Henry (27 лютого 2014). Queer Trans Conference engages with safety, policing. The Phoenix. Архів оригіналу за 12 березня 2018. Процитовано 11 березня 2018.
  14. ↑ Gargano, Jason (5 листопада 2013). Literary: Julia Serano. CityBeat Cincinnati. Архів оригіналу за 12 березня 2018. Процитовано 11 березня 2018.
  15. ↑ Olsen, Sarah (19 березня 2015). Women's History Month residency to feature trans activist and biologist. Wright State Newsroom. Архів оригіналу за 24 червня 2018. Процитовано 11 березня 2018.
  16. ↑ OUT100: Trans Writer Julia Serano. OUT Magazine. 11 листопада 2014. Архів оригіналу за 24 червня 2018. Процитовано 11 березня 2018.
  17. ↑ Julia Serano Renaissance Woman!. Архів оригіналу за 10 жовтня 2018. Процитовано 20 лютого 2008.
  18. ↑ Julia Serano - Medium. Medium. Архів оригіналу за 11 листопада 2019. Процитовано 24 січня 2020.
  19. ↑ Lopez, German (9 серпня 2016). The debate about transgender children and "detransitioning" is really about transphobia. Vox (англ.). Архів оригіналу за 7 червня 2021. Процитовано 24 січня 2020.
  20. ↑ Krell E. C. Is transmisogyny killing trans women of color? Black trans feminisms and the exigencies of white femininity // Transgender Studies Quarterly. – 2017. – Т. 4. – №. 2. – С. 226-242
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Література та бібліографія
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Джулія_Мішель_Серано&oldid=41247519