Дзвоники ріпчасті

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дзвоники ріпчасті
Campanula rapunculus
Campanula rapunculus — Flora Batava — Volume v15.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти
Підклас: Айстериди
Порядок: Айстроцвіті (Asterales)
Родина: Дзвоникові (Campanulaceae)
Підродина: Campanuloideae
Рід: Дзвоники (Campanula)
Вид: Дзвоники ріпчасті
Біноміальна назва
Campanula rapunculus
L., 1753
Синоніми
Campanula elatior Hoffmanns. & Link

Campanula verruculosa Hoffmanns. & Link

Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Campanula rapunculus
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Campanula rapunculus
EOL logo.svg EOL: 5133651
IPNI: 140952-1
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 428196

Дзвоники ріпчасті[1][2], дзвоники рапунцель[3] (Campanula rapunculus L.) — вид квіткових рослин родини дзвоникові (Campanulaceae).

Опис[ред. | ред. код]

Дворічна трав'яниста рослина. Має прямостоячі, прості, квадратні, голі або злегка волохаті стебла до 100 см заввишки. Прикореневі листки оберненояйцевидні, верхні — лінійно-ланцетні. Квітки зібрані в суцвіття. Віночок — дзвінок або воронкоподібний, світло-блакитний, 13–21 мм. Фрукти в формі капсули перевернутого конуса 4–12 мм, який відкривається через маленькі отвори. Насіння 0,5–0,7 х 0,25–0,4 мм. Він цвіте навесні й влітку.

Поширення[ред. | ред. код]

Північна Африка: Алжир; Марокко; Туніс. Кавказ: Грузія; Росія — передкавказзя, європейська частина. Азія: Іран; Ізраїль; Джордан; Ліван; Сирія; Туреччина. Європа: Молдова; Україна; Австрія; Бельгія; Німеччина; Угорщина; Нідерланди; Польща; Словаччина; Швейцарія; Албанія; Боснія і Герцеговина; Болгарія; Хорватія; Греція; Італія; Македонія; Чорногорія; Румунія; Сербія; Словенія; Франція; Португалія; Іспанія. Натуралізований: Чехія; Швеція; Об'єднане Королівство.

Населяє луки, чагарники, ліси й соснові насадження. Надає перевагу більш-менш сухим, багатим поживними речовинами, суглинним ґрунтам.

Використання[ред. | ред. код]

Мають членисті, потовщені, ріпчасті, м'ясисті та солодкуваті на смак корневища, що нагадують брукву та турнепс, використовується в їжу як селера. У багатьох країнах Європи, на Кавказі та в Малій Азії солодкі й багаті на поживні речовини корені дзвоників уживають у їжу нарівні з волоською ріпою (топінамбуром). Споживають їх сирими, відварюють, тушкують. Але найчастіше використовують для приготування овочевих гарнірів.[4]

Листки додають у салат. У середні віки, рослини збирали й культивували в садах.

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]