Дзира Ярослав Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дзира Ярослав Іванович
Народився 2 травня 1931(1931-05-02)
с. Трушевичі, Старосамбірський повіт, Львівське воєводство,
Польща Польська республіка
Помер 21 серпня 2009(2009-08-21) (78 років)
Львів, Україна Україна
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Діяльність філолог, історіограф, джерелознавець
Alma mater Філологічний факультет Київського університету[d]
Мова творів українська

Яросла́в Іва́нович Дзи́ра (*2 травня 1931 — †21 серпня 2009) — член спілки письменників України, кандидат філологічних наук, історик-джерелознавець, публіцист, історіограф, літературознавець, шевченкознавець, перекладач.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився і виростав у селянській родині в селі Трушевичі (Старосамбірський район, Львівська область). 1947 року за вільнодумство Ярослава виключили з Нижанковицької СШ. Продовжив навчання у Новоміській СШ. З 1948 року викладав у початкових класах Передільницької семирічної школи. Невдовзі був звільнений за відмову вступити до комсомолу. Деякий час працював у Добромильському райфінвідділі. 1950 року закінчив Дрогобицький учительський інститут і працював один рік у вечірній школі в місті Турці. 1953 року поступив на філологічний факультет Київського університету ім. Т. Г. Шевченка і 1958 року закінчив його з відзнакою. Вступив до аспірантури академічного Інституту літератури. Його науковим керівником став учений зі світовим ім'ям, академік Олександр Білецький. Через кілька років за вільнодумство Дзиру звільняють. Починається 15-річна заборона друкуватися, на його праці не можна було посилатись. Між 1972 і 1987 рр. з'явилась лише низка статей у «Шевченківському словнику». Майже 11 років учений заробляв на прожиття випадковими роботами, включаючи фізичні. У 19831990 рр. працював учителем англійської школи у вечірній школі. 1990 року його прийняли до Спілки письменників України, 1991 року обрали академіком Української Могилянсько-Мазепинської академії наук у Торонто (Канада) І лише 1994 року його було поновлено на роботі в інституті історії на посаду старшого наукового співробітника.

Літопис Самовидця
(Київ: Наукова думка, 1971). Видання підготував Я. Дзира

Помер Ярослав Дзира 2009 року після важкої хвороби.

Творчість[ред. | ред. код]

Науковий доробок Ярослава Дзири становить понад 300 друкованих праць, у тому числі «Літопис Самовидця» (1971 р.). Він автор численних досліджень про творчість Т. Шевченка, М. Грушевського, М. Гоголя, В. Стуса та інших. Виступав з лекціями і доповідями в Україні, США, Канаді, Польщі. До 70-річчя вченого вийшла двотомна «Збірка наукових праць».

Джерела[ред. | ред. код]