Димитар Аґура

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Димитар Аґура
Dimitar Agura.jpg
Народився 26 жовтня 1849(1849-10-26)
Криничне, Болградський район, Одеська область
Помер 11 жовтня 1911(1911-10-11) (61 рік)
Ясси, Румунія
Країна Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of Romania.svg Королівство Румунія
Flag of Bulgaria.svg Третє Болгарське царство
Діяльність історик, політик
Alma mater Ясський університет
Галузь історія
Заклад Софійський університет Святого Климента Охридського
Членство Болгарська академія наук

CMNS: Димитар Аґура у Вікісховищі

Димитар Аґура (болг. Димитър Агура; нар. 26 жовтня 1849, с. Чешма Варуіта — пом. 11 жовтня 1911, Ясси) — болгарський історик, ректор Софійського університету.[1]

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 26 жовтня 1849 року у селищі Чешма Варуіта, що на Бессарабії, в сім'ї болгарських переселенців. Навчався в Болграді, згодом у 1868 році закінчив семінарію в Яссах, та вивчав історію в Ясському університеті (1872). Потім працював у Бирладі учителем та шкільним інспектором в Яссах та Васлуї. Також кілька років викладав румунську мову й болгарську історію у Болградській гімназії (1875 —1878).

Після звільнення Болгарії повернувся в країну, де працював чиновником у Міністерстві внутрішніх справ (1879 —1883). В уряді Леоніда Соболєва тимчасово очолював Міністерство освіти. Після цього очолив Софійську (1884 —1885) і Пловдівську чоловічі гімназії (1885 —1889).

Після відкриття Вищої школи (нині Софійський університет Святого Климента Охридського) в 1889 став в ньому професором історії. Тричі очолював й сам університет (1889 —1890, 1892 —1895, 1907 —1908). У 1900 став дійсним членом Болгарської літературної спільноти. У 1901-у був в числі засновників болгарського історичного товариства та очолював його до своєї смерті.

Помер в Яссах в 1911, де знаходився на урочистостях, присвячених 50-річчю Ясського університету.

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • 1890 — «Новейшая история на Френската революция до днешно време»
  • 1893 — «Бележки по едно научно пътуване в Румъния» (в съавторство)
  • 1893 — «Дако-ромъните и тяхната славянска писменост» (в съавторство)
  • 1904 — «Средновековна история. Лекции»

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Флорентина Бадаланова Геллер. Книга сущая в устах. Фольклорная Библия бессарабских и таврических болгар. — Издательство университета Дмитрия Пожарского. — 2017. — 864 с. — ISBN 978-5-91244-174-5.