Димінський Петро Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Димінський Петро Петрович
Петро Димінський.jpg
Народився 27 листопада 1954(1954-11-27) (62 роки)
Кривий Ріг, Дніпропетровська область
Громадянство СРСР СРСР
Україна Україна
Діяльність футболіст, підприємець, політик
Alma mater Криворізький національний університет
Україна Народний депутат України
4-го скликання
Наша Україна, ПР 14 травня 2002 25 травня 2006

Петро́ Петро́вич Димі́нський (нар. 27 листопада 1954, Кривий Ріг, Дніпропетровська область) — український бізнесмен і політик, один з власників паливно-промислової групи «Континіум», власник інформаційного агентства «ZIK» . Президент ФК «Карпати» (Львів).

Раніше професійний футболіст. Закінчив юнацьку школу «Кривбасу» і у 19721973 рр. виступав за дубль цього клубу[1], а згодом за «Шахтар» (Червоноград)[2].

Біографія[ред.ред. код]

Народився у сім'ї шахтаря. У 1975—1976 рр. працював робітником на шахті «Південна» і «Центральна» ВО «Кривбасруда». У 1977 р. закінчив Криворізький гірничорудний інститут і отримав направлення до Західної України — на шахти біля Червонограда (ВО «Укрзахідвугілля»).

Від 1977 по 1982 — підземний гірничий майстер, згодом — виконувач обов'язків начальника; начальник підземної добувної ділянки шахти ім. Ленінського комсомолу ВО «Укрзахідвугілля».

У 1982—1987 рр. — начальник зміни, головний інженер шахти 10 «Великомостівська» ВО «Укрзахідвугілля».

У 1987—1992 рр. — директор шахти 3 «Великомостівська».

У 1992—1995 рр. — технічний директор Українсько-польського спільного підприємства «Галметал», м. Червоноград.

1998—2002 — голова спостережної ради нафтопереробного комплексу «Галичина» (власник 42 % акцій підприємства).

З літа 2001 року — почесний президент футбольного клубу Карпати (Львів).

2007 журнал Фокус його статки оцінював у 400 млн доларів.[3], але наступні кілька років він не входив до їхнього списку найзаможніших українців. З'явився у схожому рейтингу від журналу Forbes Україна лише у 2012 році, коли його статки оцінили у 170 млн доларів.[4]

Одружений, має дві доньки.

Участь у смертельному ДТП[ред.ред. код]

18 серпня 2017 року біля села Ямельня Львівської области близько 15-ї години сталося ДТП за участю автомобіля Петра Димінського марки Mercedes S 65 AMG з державними номерами АС0277ВР. Унаслідок автопригоди загинула 31-річна Наталія Тріла, що була за кермом іншої автівки. Як стверджували свідки, за кермом був саме політик, проте сторона звинуваченого висуває версію, що автівкою керував охоронець бізнесмена. Саме Андрію Борщу висунули підозру у скоєнні злочину, обвинувачений перебуває під цілодобовим домашнім арештом.

За декілька днів після аварії, за словами члена колегії МВС Антона Геращенка, Петро Димінський вилетів з України на приватному літаку[5]. Поліція здійснила обшуки в офісах фірм, які належать Димінському у Львові, з метою зібрати взірці його ДНК для експертизи.

Бізнес[ред.ред. код]

Політика[ред.ред. код]

З квітня 2002 по березень 2005 — Народний депутат України 4-го скликання, обраний по виборчому округу № 122 Львівська область

Діяльність у ВРУ:

  • Член Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки
  • Член Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України для з'ясування обставин вчинення неправомірних дій працівниками податкової служби, що призвели до зупинення роботи Відкритого акціонерного товариства «Нафтопереробний комплекс — Галичина» (м. Дрогобич, Львівська область), а також з'ясування причин, що зумовили призупинення роботи Закритого акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» (м.Кременчук, Полтавська область)
  • Член групи з міжпарламентських зв'язків з Японією
  • Член групи з міжпарламентських зв'язків з Федеративною Республікою Німеччина
  • Член групи з міжпарламентських зв'язків з Сполученими Штатами Америки
  • Член групи з міжпарламентських зв'язків з Російською Федерацією
  • Член групи з міжпарламентських зв'язків з Королівством Саудівська Аравія
  • Член групи з міжпарламентських зв'язків з Великою Британією

Переходи по фракціях:

Перед парламентськими виборами 2006 підтримав короткочасний політичний проект — партію екологічного порятунку «ЕКО+25 %», де був під № 9 у списку,[7] але «ЕКО+25 %» до Верховної Ради потрапити не зуміла, бо набрала лише 0.47 % голосів (за партію проголосувало 120 тисяч виборців).

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]