Дицинодонти

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Дицинодонти
Період існування: Середній перм — Пізній тріас
268—201 млн років тому[1]
Шталекерія
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
- Чотириногі (Tetrapoda)
Клас: Плазуни (Reptilia)
Підклас: Синапсиди (Synapsida)
Ряд: Терапсиди (Therapsida)
Підряд: Аномодонти (Anomodontia)
Інфраряд: Дицинодонти (Dicynodontia)
Owen, 1859
Родини
Дивитись текст

Дицинодонти (лат. Dicynodontia, «Двоіклові») — інфраряд викопних плазунів ряду Терапсиди (Therapsida). Дицинодонти є представниками великої групи звіроподібних рептилій-тероморфів. Вони мали у своїй будові масу прогресивних рис, що вже у верхній пермі істотно відрізняло їх від рептилій.

Дицинодонти були довгоживучою групою серед пермських рептилій: з'явившись у верхній пермі, вони доживають до кінця тріасового періоду, постійно видозмінюючись . Дицинодонти зазнали ряд значних еволюційних перетворень, найпізніші представники цієї групи звіроподібних рептилій розрослися до досить значних розмірів, наприклад тріасовий дицинодонт шталікерія міг перевищувати розміром сучасного слона. Крім того, дицинодонти широко розселилися по всіх континентах, їх залишки знаходять навіть в Антарктиді. Найчисленніші знахідки дицинодонтів у Південній Африці і Китаї, багато знахідок було зроблено у Східній Європі. Рід Австралобарбарус (Australobarbarus — " прибулець з півдня ") є перехідною стадією між дрібними ящіркоподібними дромозаврами і власне дицинодонтами, тобто відсутньою ланкою всередині надряду аномодонти (" ящерів з аномальними зубами "), до якого ті й інші належать.

Дицинодонти були рослиноїдними, мешкали у безпосередній близькості від водойм, вели стадний спосіб життя. Мається цілком обгрунтоване припущення, що деякі, особливо пізні дицинодонти мали волосяний покрив на поверхні шкіри могли мати більш-менш постійну температуру тіла і живородіння. Чи так це було насправді — судити складно.

Дицинодонти
← 4,6 млрд 542 488 444 416 359 299 251 200 145 65 23 2

Класифікація[ред.ред. код]

Unknown placement:

Філогенія[ред.ред. код]

Філогенетична кладограма згідно з Angielczyk і Rubidge (2010):[2]

Dicynodontia 

Eodicynodon




Colobodectes




Lanthanostegus



 Pylaecephalidae 

Robertia



Diictodon



Prosictodon





Chelydontops



Endothiodon




Pristerodon



 Emydopoidea 

Emydops





Myosaurus


 Kingoriidae 

Dicynodontoides



Kombuisia




 Cistecephalidae 

Cistecephalus




Cistecephaloides



Kawingasaurus






 Pristerodontia 


Interpresosaurus



Elph




Rhachiocephalus



 Cryptodontidae 

Oudenodon




Tropidostoma



Australobarbarus




 Geikiidae 

Odontocyclops




Idelesaurus




Aulacephalodon




Geikia



Pelanomodon









 Dicynodontoidea 

Katumbia




Delectosaurus




Dicynodon




Lystrosauridae




Kannemeyeriiformes



Vivaxosaurus















Примітки[ред.ред. код]

  1. *Thulborn, T. & Turner, S. 2003. The last dicynodont: an Australian Cretaceous relict. Proceedings of the Royal Society of London B 270, 985–993. Abstract.
  2. Kenneth D. Angielczyk; Bruce S. Rubidge A new pylaecephalid dicynodont (Therapsida, Anomodontia) from the Tapinocephalus Assemblage Zone, Karoo Basin, Middle Permian of South Africa // Journal of Vertebrate Paleontology. — 30 (2010) (5) С. 1396–1409. DOI:10.1080/02724634.2010.501447.

Посилання[ред.ред. код]

  • Carroll, R. L. (1988), Vertebrate Paleontology and Evolution, WH Freeman & Co.
  • Colbert, E. H., (1969), Evolution of the Vertebrates, John Wiley & Sons Inc (2nd ed.)
  • Cox, B., Savage, R.J.G., Gardiner, B., Harrison, C. and Palmer, D. (1988) The Marshall illustrated encyclopedia of dinosaurs & prehistoric animals, 2nd Edition, Marshall Publishing
  • Crompton, A. W, and Hotton, N. 1967. Functional morphology of the masticatory apparatus of two dicynodonts (Reptilia, Therapsida). Postilla, 109:1-51.
  • King, Gillian M., «Anomodontia» Part 17 °C, Encyclopedia of Paleoherpetology, Gutsav Fischer Verlag, Stuttgart and New York, 1988
  •  — --, 1990, the Dicynodonts: A Study in Palaeobiology, Chapman and Hall, London and New York



Туоянгозавр Це незавершена стаття з палеонтології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.