Дністер (парк, Біляївка)
| Парк «Дністер» | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Центральна алея парку | ||||
| 46°27′40″ пн. ш. 30°13′53″ сх. д. / 46.46111° пн. ш. 30.23139° сх. д.Координати: 46°27′40″ пн. ш. 30°13′53″ сх. д. / 46.46111° пн. ш. 30.23139° сх. д. | ||||
| Тип | парк | |||
| Статус | парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва | |||
| Площа | 10 га | |||
| Керівна установа | Біляївська міська рада | |||
| Країна |
 Україна | |||
| Розташування |
Україна Одеська область, м. Біляївка, біля водопровідної станції «Дністер» | |||
  Парк «Дністер» Парк «Дністер» (Одеська область) | ||||
 | ||||
 Дністер у Вікісховищі | ||||
Парк «Дністе́р» — парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення в Україні. Розташований у Одеському районі Одеської області, у місті Біляївка, поруч зі станцією «Дністер», яка постачає питну воду Одесі.
Площа парку 10 га[1]. Створено 1900 року[2]. Лісопарк закладений у 20-х роках ХХ століття. Територія заповідана в 1973 р.
При в'їзді у сквер розташована старовинна арка, також є фонтанчик (не працює)[3].
У парку є обеліск-пам'ятник на честь 73 робітників водопровідної станції «Дністер», загиблих на фронтах Другої світової війни в 1941—1945 рр. (зведено у 1968 р.).
Тут представлені вікові дерева, а також молоді дерева, висаджені у наші часи. Так, у 2016 році тут було висаджено декілька молодих дерев, які належать до виду Катальпа бігнонієподібна. На території парку розташований інформаційно-туристичний візит-центр «Дністер» та музей водопровідної станції «Дністер».
Парк «Дністер» межує з Нижньодністровським національним природним парком. Парк є улюбленим місцем відпочинку жителів міста Біляївки.
Історія створення[ред. | ред. код]
Історія створення парку тісно пов'язана з історією будівництва водоочисної станції «Дністер». З першого року роботи станції значна увага приділялась її санітарному стану. Була створена служба озеленення станції, яка складалась із садівника і чотирьох жінок-робітниць. Вони почали посадку дерев, кущів і квітів. Першими були посаджені верби, тополі, дуби. У 1900 році станцію обгородили і по обидві сторони огорожі посадили платани, хвойні дерева. З роками станція розширювалась, збільшувалась площа зелених насаджень, а також кількість робітників, які садили дерева і опікувались ними. У 20-х роках XX століття вздовж огорожі станції із зовнішньої сторони був закладений лісопарк як санітарна зона. Нині довжина парку становить 740 м, а ширина — 230 м. Переважними породами в парку є сосна кримська, в'яз гладкий, софора японська, платан західний, верба, тополя Білле, ясен, акація біла, ялина звичайна, дуб. Рідше можна зустріти липу, яблуню, горіх, грушу. Всього в парку зростає 38 видів дерев та кущів.
Головне завдання парку — збереження і відновлення природних комплексів, рослинного розмаїття. Однак, він також несе ряд інших важливих функцій: є місцем масового відпочинку населення, може використовуватись для проведення екскурсій школярів, для проведення науково-дослідних робіт. Наразі парк є у комунальній власності міста Біляївки[2].
Історія вивчення[ред. | ред. код]
Величезний внесок в інвентаризацію флори та фауни парку «Дністер» внесла вчитель біології Біляївської ЗОШ № 1 Каширіна Олена Степанівна зі своїми вихованцями. У своїх багаторічних дослідженнях О. С. Каширіна особливу увагу приділяла опису вікових дерев, що ростуть у парку. На базі цієї фундаментальної праці був підготовлений звіт щодо благоустрою парку, який був зроблений на замовлення Біляївської міської ради[4]
Інформаційно-туристичний візит-центр «Дністер»[ред. | ред. код]
У 2010 році в парку був урочисто відкритий інформаційно-туристичного візит-центр «Дністер». Цей проект реалізовувався в рамках євроінтеграції України у сфері розвитку зеленого та сільського туризму. Будівля візит-центру споруджувалася цілком за кошти Європейського союзу та наразі передана до комунальної власності міста Біляївки[2].
Галерея[ред. | ред. код]
|
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дністер (парк, Біляївка) |
- ↑ Реестр территорий и объектов природно-заповедного фонда Одесской области. — Одеса, 1988. — 39 с.
- ↑ а б в «Вісті Біляївки» (газета громади міста Біляївка). — 2008. — № 39.
- ↑ Волосевич Е., Ширин Д. г. Беляевка. Музей водопроводной станции «Днестр». 30.07.2016. Архів оригіналу за 31 серпня 2016. Процитовано 15 серпня 2016.
- ↑ ФРАНЦУЖЕНКА ЖЕНЕВЬЕВА: «УЗНАЛА О БЕЛЯЕВКЕ ИЗ ВИКИПЕДИИ» (рос.). Архів оригіналу за 26 серпня 2016. Процитовано 15 серпня 2016.
Джерела[ред. | ред. код]
- Реестр территорий и объектов природно-заповедного фонда Одесской области. — Одеса, 1988. — 39 с.
- «Вісті Біляївки» (газета громади міста Біляївка). — 2008. — № 39.
- Волосевич Е., Ширин Д. г. Беляевка. Музей водопроводной станции «Днестр». 30.07.2016. [Архівовано 31 серпня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
| ||||||||||||||||||||||||||