Довгеньке (Ізюмський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Довгеньке
Країна Україна Україна
Область Харківська область
Район/міськрада Ізюмський район
Рада/громада Довгеньківська сільська рада
Код КОАТУУ 6322882501
Облікова картка с. Довгеньке[1] 
Основні дані
Населення 850
Площа 2,898 км²
Густота населення 293,31 осіб/км²
Поштовий індекс 64371
Телефонний код +380 5743
Географічні дані
Географічні координати 49°01′06″ пн. ш. 37°19′09″ сх. д. / 49.01833° пн. ш. 37.31917° сх. д. / 49.01833; 37.31917Координати: 49°01′06″ пн. ш. 37°19′09″ сх. д. / 49.01833° пн. ш. 37.31917° сх. д. / 49.01833; 37.31917
Середня висота
над рівнем моря
186 м[2]
Місцева влада
Адреса ради 64371, Харківська обл., Ізюмський р-н, с. Довгеньке, вул. Борисова, 49, тел. 7-22-42
Сільський голова Карамушко Віталій Вікторович
Карта
Довгеньке. Карта розташування: Україна
Довгеньке
Довгеньке
Довгеньке. Карта розташування: Харківська область
Довгеньке
Довгеньке
Довгеньке. Карта розташування: Ізюмський район
Довгеньке
Довгеньке
Мапа

Довге́ньке — село в Україні, в Ізюмському районі Харківської області. Населення становить 850 осіб. Орган місцевого самоврядування — Довгеньківська сільська рада.

Географічне розташування[ред. | ред. код]

Село Довгеньке знаходиться за 10 км від річки Сіверський Донець. За 4 км проходить автомобільна дорога E40 (М03). Поруч із селом кілька невеликих лісових масивів, у тому числі урочище Плоске (дуб).

Історія[ред. | ред. код]

Довгеньке згадується у документах кінця XVIII століття.[3] Населяли його «казенні» селяни, незалежні від панської волі. У другій половині XIX століття Довгеньке стає волосним центром, якому підпорядковуються найближчі села: Сулигівка, Бражківка, Довгий Яр. Спершу у селі відкрилася церковно-парафіяльна школа, яку відвідували діти заможних селян, та ремісниче училище, де хлопців навчали ковальської справи.

На часі революції 1905 року сільська біднота активно вступає в революційну боротьбу. Для бідних дітей відкривається земська школа. Дітей навчають у дві зміни у невеличких хатах-мазанках. Згодом побудували школу, у якій діти навчалися до 1974 року.

Радянська окупація почалась у березні 1918 року. Згодом у селі почергово з’явилялися, то білогвардійці, то гетьманці, то гайдамаки. Гетьманці поставили керувати Руденка Кіма Васильовича. Наприкінці квітня 1919 року в село увійшли донські козаки. Але 6 грудня цього ж року червоні змінили білих у селі. Після цього розпочалася тривала радянська окупація.

У 1929 році, під час примусової колективізації, створено комуну «Раднива». Організовано 10 колгоспів: «Червона балка», «Першого травня», «імені Шевченка», «13-річчя Жовтня», «Червона зоря», «Радянська нива», «Своя робота», «Червоний шпиль», «Колективізація».

У 1932 році з метою зміцнення колгоспів була проведена реорганізація (укрупнення), 10 колгоспів були об’єднані в чотири: «Червона зоря», «Раднива», «Пролетарка», імені Калініна.

У 1932—1933 роках село постраждало, внаслідок Голодомору — геноциду українців.

У листопаді 1941 року червону окупацію було замінено на німецьку. За архівними даними із 600 чоловіків не повернулося з війни 215 довжан. Усього на території села Довгеньке полягло 3297 бійців та поховані у братській могилі. Під час запеклих боїв 80% села було зруйновано.

У 1960-х роках селі функціював колгосп імені Жданова, який мав понад 4 тисяч гектарів сільськогосподарських угідь, електростанцію, млин, цегельний і черепичний заводи.[3] В період 1967—1971 років село Моросівка, яке підпорядковувалося тоді Довгеньківській сільській раді та безпосередньо межувало з селом Довгеньке, було зняте з обліку у зв’язку з переселенням жителів.[4] Нині ця територія належить до села Довгеньке.

У 1975 році в селі було побудовано нову школу.

Економіка[ред. | ред. код]

  • ПСП «Караван».
  • CТОВ «Злагода».[5]

Об'єкти соціальної сфери[ред. | ред. код]

  • Дитячий садок (після пожежі влітку 1998 року залишилися одні руїни, на даний момент його відновили).
  • Довгеньківський навчально-виховний комплекс Ізюмської районної ради Харківської області.[6]
  • Будинок культури.
  • Лікарня.
  • Стадіон.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

  • Пам'ятник загиблим радянським воїнам під час німецько-радянської війни, встановленим на братській могилі.[7]
  • Біля Довгенького збереглися рештки неолітичного поселення (V—III тисячоліття до н. е.) та кургани з двома кам’яними бабами — сліди кочівницьких народів (X—XI століття н. е.).[3]

Відомі люди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]