Кам'янка (Ізюмський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Кам'янка
Країна Україна Україна
Область Харківська область
Район/міськрада Ізюмський район
Рада/громада Кам'янська сільська рада
Код КОАТУУ 6322884001
Облікова картка Кам'янка 
Основні дані
Колишня назва Стратилатівка
Населення 1226
Площа 2.503 км²
Густота населення 489.81 осіб/км²
Поштовий індекс 64341
Телефонний код +380 5743
Географічні дані
Географічні координати 49°07′18″ пн. ш. 37°17′34″ сх. д. / 49.12167° пн. ш. 37.29278° сх. д. / 49.12167; 37.29278Координати: 49°07′18″ пн. ш. 37°17′34″ сх. д. / 49.12167° пн. ш. 37.29278° сх. д. / 49.12167; 37.29278
Середня висота
над рівнем моря
72 м
Водойми Сіверський Дінець, Кам'янка
Відстань до
обласного центру
134 км
Відстань до
районного центру
11.5 км
Місцева влада
Адреса ради 64341, Харківська, обл., Ізюмський р-н, с. Кам'янка, вул. Шкільна, 1, тел. 76-2-31
Сільський голова Людмила Сергіївна Задніпровська
Карта
Кам'янка. Карта розташування: Україна
Кам'янка
Кам'янка
Кам'янка. Карта розташування: Харківська область
Кам'янка
Кам'янка
Кам'янка. Карта розташування: Ізюмський район
Кам'янка
Кам'янка
Мапа

Кам'янка у Вікісховищі?

Ка́м'янка (в минулому — Стратилатівка) — село в Україні, в Ізюмському районі Харківської області. Населення становить 1226 осіб. Орган місцевого самоврядування — Кам'янська сільська рада. На сьогодні до складу Кам'янської сільської ради входять такі населені пункти: Суха Кам'янка, Тихоцьке і Синичено. Відстань до райцентру становить близько 11 км і проходить автошляхом E40, із яким збігається М03.

Географічне розташування[ред. | ред. код]

Село Кам'янка знаходиться на правому березі річки Сіверський Донець, вище за течією на відстані 2 км розташоване місто Ізюм, нижче за течією на відстані 5 км — село Синичено. Через село протікає річка Греківка, вище за течією якої зроблена велика загата (ставок Греківка). Через село проходить автомобільна дорога E40 (М03).

Історія[ред. | ред. код]

Археологічні дослідження[ред. | ред. код]

На правому березі річки Сіверський Дінець, по долині якої протікає притока Кам'янка розташоване село Кам'янка, що в минулому довгий час називалося Стратилатівка. В давні часи на території села перебували племена гуннів, скіфів, половців. Учений-археолог В. Городців, проводячи розкопки в 1901 році на території між Ізюмом та Слов'янськом, знайшов сліди багатьох культур — від кам'яного періоду до татарської навали. Кургани, кам'яні баби, наявність специфічних для пізніх кочівників поховань дозволили йому зробити висновок, що на даній території в ХІ — ХІІ сторіччі жили половці. До аналогічних висновків дійшов і професор Сібільов, який проводив розкопки в 20-30 рр. XX ст. За припущенням вчених, багатотисячна дружина князя Ігоря йшла долиною річки Кам'янки в похід на половців. Саме в цій місцевості з'явилися і перші заселення Дикого Поля (XVII–XVIII ст.). Збереглася з тих часів назва байраку Сторожево, ймовірно отримана від назви розташованого колись сторожового поста.

Поселення двошарове: доби бронзи та скіфське

Економічний розвиток[ред. | ред. код]

В 1797 російський імператор Павло І подарував Андрію Афанасійовичу Самборському село Кам'янку з трьома тисячами селян та угіддями, розташованому на восьми тисячах десятин землі. На честь доньки Софії той збудував кам'яний храм за проектом Софіївської церкви у Царському Селі. Паралельно з храмом будував лікарню, притулок для вдів і сиріт, початкову школу, солдатський шпиталь. Створений ним крупний племінний завод іспанських мериносів дав поштовх до розвитку тонкорунного вівчарства.

Історія села у XX ст.[ред. | ред. код]

Під час Визвольних змагань село кілька разів переходило із рук в руки. У 1923 році було проведено примусову колективізацію та створено артіль «Сторожеярівську» із 60 дворів.

У 1932-1933 село постраждало від Голодомору.

У роки Другої світової війни німці перебували на території села 645 днів. У серпні 1943 року радянську окупацію було поновлено.

Економіка[ред. | ред. код]

  • Молочно-товарна ферма.
  • Рибне господарство «ІЗЮМРИБА», СЗАТ.
  • Ізюмський завод будматеріалів, ЗАТ.

Об'єкти соціальної сфери[ред. | ред. код]

  • Клуб.
  • Стадіон.
  • Школа.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Персоналії[ред. | ред. код]

  • Самборський Андрій Афанасійович — народився 1732 році, в селі Микитівка на Харківщині в родині священика. Закінчив Київську духовну академію, з часом став священиком посольської церкви в Лондоні. Може, так би і пішов він церковною стежкою, якби надто не захоплювався агрономією. Він настільки цим захоплювався, що повертаючись на батьківщину, привіз із собою удосконалене сільськогосподарське знаряддя, насіння, свиней, домашніх птахів. А. А. Самборського обрали членом експедиції сільського господарства. У 1781 році він, як член почту наступника престолу, подорожує Європою. Імператором Павлом І був нагороджений орденом Святої Анни І ступеня та обраний духівником великої княгині Олександри. Після смерті княгині, Андрій Самборський вийшов у відставку і переїхав до Кам'янки. Свої володіння він побачив у занедбаному стані і з того часу почалося відродження села. 5 жовтня 1815 року Андрій Афанасійович помер.[2]

В бою з проросійськими терористами 29 травня 2014 року у Кам'янці загинув Володимир Ісадченко — старший солдат Міністерства внутрішніх справ України.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Геологічні пам'ятники України. Довідковий путівник.
  2. «Ізюмщина Краєзнавча», видавництво «Кроссроуд», Харків, 2009. Укладачі: П. Т. Журова, Ю. Ю. Шелест, В. М. Лисаченко, Н. В. Федосенко, К. В. Малютіна, Л. І. Щибря, Є. В. Гевліч, В. Е. Воронін, І. Г. Гончаренко. с 29-30(укр.)

Посилання[ред. | ред. код]