Довідка:Рекомендації щодо передачі іншомовних власних назв
Подано рекомендації щодо практичної транскрипції іншомовних власних назв українською мовою.[1]
У разі, якщо практичної транскрипції для певної мови немає ані на довідкових сторінках Вікіпедії, ані в вільному доступі в інтернеті, тоді слід спиратись на правила чинного правопису та запис слів мови в МФА. Фонологія різних мов може бути описана також у окремих статтях та на сторінках довідки про МФА.
Іншомовні назви традиційно передаються кількома різними способами[2][3]:
- Трансплантація — запозичення в оригінальному написанні: «гра у жанрі stealth action», «видання The Guardian написало».
- Транслітерація — передача кожної окремої графеми мови оригіналу графемою української мови: англ. NATO → укр. НАТО, рос. ИСУ-122 → укр. ІСУ-122.
- Практична транскрипція — запис українською абеткою, що приблизно відбиває вимову, графічний вигляд слова, подекуди орфографію та граматику. Є проміжним варіантом між фонетичною транскрипцією та транслітерацією. Приклади: англ. Walker → укр. Вокер[a].
- Морфологічне перенесення (адаптація) — передача граматичних форм мови оригіналу відповідними їм українськими формами: англ. globalization → укр. глобалізація, пол. Grudziński → укр. Грудзінський
- Переклад або калька — передача змістовими відповідниками: англ. British National Space Centre → укр. Британський національний космічний центр, біл. Аляксандар → укр. Олександр
- Фонетична (наукова) транскрипція — запис спеціальними символами, що відображають вимову, як МФА: англ. worker → [ˈwɜː.kə].
Усі ці варіанти мають застосування, в тому числі в Вікіпедії, для кожної мови існують власні традиції передачі назв засобами української мови.
Щоб написати літерами української абетки власну назву, написану англійською мовою, треба виконати такі дії:
1. Написати транскрипцію власної назви, скориставшись словником.
2. Подати кожен транскрипційний знак чи знакосполуку відповідною українською літерою чи буквосполукою за допомогою таблиці.
3. Скоригувати передання подовжених голосних: якщо подовженість голосного звуку спричинена наявністю літери r після відповідної цьому звукові голосної літери у слові, то українську літеру р у транслітерації відтворюємо (work — [wɜːk] — ворк).
4. Відтворити літеру р на місці англійських -r і -re в кінці слова (fire — ['faɪə] — файр).
5. Узгодити отриманий текст з нормами українського правопису за правилами.
Джерела:
- Лоза Ю. І. Інструкція з передачі українською мовою географічних назв і термінів Італії. — Київ : Міністерство екології та природних ресурсів України, 2001. — 29 с.
Джерела:
- Клепікова А. М. Інструкція з передачі українською мовою географічних назв і термінів Литви. — Київ : Міністерство екології та природних ресурсів України, 2001. — 14 с.
| Позиція | Відповідник | |
|---|---|---|
| ä, ö | е | |
| aa | аа | |
| c | перед a, o | к |
| перед e | ц | |
| перед приголосною | к | |
| ch | х | |
| у сл. англ. походження | ч | |
| у сл. франц. походження | ш | |
| ck | к | |
| eu, äu | ой | |
| ei | ай | |
| g | ґ | |
| h | перед голосною | г |
| перед приголосною | (не читається) | |
| ß, ss | с, сс | |
| s | перед голосною | з |
| перед приголосною | с | |
| перед p, t | ш | |
| ü | ю | |
| x | кс | |
| z | ц |
Джерела:
- Langenscheidt Großwörterbuch Deutsch als Fremdsprache. Berlin-München, Langenscheidt KG, 2003 ISBN 978-3-468-49036-1
- Der Große Duden: Wörterbuch und Leitfaden der deutschen Rechtschreibung. Leipzig: Bibliographisches Institut, 1990 ISBN 3-323-00030-7
| Позиція | Відповідник | |
|---|---|---|
| ą | он | |
| перед b та p | ом (Dąbrowa — Домброва) | |
| ch | х | |
| cz | ч | |
| ć | ць | |
| ę | ен | |
| перед b та p | ем | |
| g | ґ | |
| h | г | |
| ń | нь | |
| ó | у | |
| після l | ю | |
| rz | ж | |
| перед ch, k, p, t та після ch, k, p, t |
ш | |
| ś | сь або ш | |
| ź | зь або ж | |
| ż | ж |
| Позиція | Відповідник | |
|---|---|---|
| ai | е | |
| au | о | |
| c | перед a, o, u; перед приголосною |
к |
| перед e, i, y | с | |
| ç | перед a, o, u | с |
| ch | ш | |
| eau | о | |
| eu | ое, о | |
| g | перед a, o, u; перед приголосною |
ґ |
| перед e, i, y | ж | |
| gn | ньй | |
| h | (не читається) | |
| j | ж | |
| il | після голосної і в кінці слова | й |
| перед голосною | ль | |
| ill | між голосними; після приголосної і перед голосною |
й (виняток: ville («містечко») → віль) |
| il | після голосної і в кінці слова | й |
| œu | ое | |
| oi | уа, ва [wa] | |
| ou | у | |
| qu | к | |
| qua | куа, ква [kwa] | |
| s | на поч. слова; перед приголосною |
с |
| між голосними | з | |
| t | т | |
| перед i+голосна | с (nation → насьйон) | |
| y | й | |
| у сл. грец. походження | і | |
| x | перед приголосною; між голосними, коли після другої голосної йде приголосна, яку не вимовляють |
кс |
| між голосними коли після другої голосної йде приголосна, яку вимовляють |
ґз | |
| b (після m), d, p, s, t, x, z |
у кінці слова | (не читається) |
| Позиція | Відповідник | Приклад | |
|---|---|---|---|
| a | а | Arvika — Арвіка Askersund — Аскерсунд Avesta — Авеста | |
| b | б | Borås — Бурос Bollnäs — Болльнес Bredbyn — Бредбюн | |
| c* | перед e, i, y | с | Cederslund — Седерслунд |
| к | Carlsborg — Карлсборг | ||
| ck | кк | Bäckerfors — Беккерфорс Bräcke — Брекке Lycksele — Люккселе | |
| d | д | Dalarna — Даларна Sundsvall — Сундсвалль Dödafallet — Дедафаллет | |
| перед j + голосний на початку слова, а також у складених назвах на з'єднанні двох компонентів |
(не передається) | Djäkneböle — Єкнебеле Oxdjupet — Уксьюпет | |
| e | е | Eskilstuna — Ескільстуна Enköping — Енчепінг | |
| після i | є | Mariestad — Марієстад Tierp — Тієрп | |
| f | ф | Flen — Флен Falun — Фалун | |
| fv* | в | Hufvud — Гувуд | |
| g | перед приголосними (крім j), перед голосними а, о, u, å, у кінці слова |
г[прим. 1] | Grönskåra — Гренскора Gränna — Гренна |
| перед j на початку слова | (не передається) | Gjelleräsen — Єллересен Gjövik — Євік | |
| ge | у наголошеному складі | є | Getryggen — Єтрюгген |
| у ненаголошеному складі | ге | Ängelholm — Енгельгольм Fagersta — Фагерста | |
| gi | у наголошеному складі | ї | Gislaved — Їславед |
| gy | у наголошеному складі | ю | Gysinge — Юсінге Gyljen — Юльєн |
| gä | на початку слова | є | Gävle — Євле Gällivare — Єлліваре |
| після приголосних b, f, m, p, r, v | 'є | ||
| після n, а також після l (крім випадків, коли l на початку слова або на початку другої частини складної назви) |
ьє | Grangärde — Граньєрде | |
| gö | на початку слова | є | Göteborg — Єтеборг Götlunda — Єтлунда |
| йо | Nävragöl — Неврайол | ||
| h | г | Halmstad — Гальмстад Hässleholm — Гесслегольм | |
| перед j або v на початку слова | (не передається) | Hjalmaren — Єльмарен Hven — Вен | |
| i | і | Idre — Ідре | |
| j | після голосних перед приголосними, у кінці слова | й | Ejmunds — Еймундс Vajbäcken — Вайбеккен Sutterhöjden — Суттергейден |
| ja | на початку слова та після голосних | я | Jansjön — Яншен Vaja — Вея |
| після приголосних b, f, m, p, r, v | 'я | Hörja — Гер'я | |
| після n, а також після l (крім випадків, коли l на початку слова або на початку другої частини складної назви) |
ья | Venjan — Веньян | |
| je | на початку слова та після голосних | є | Jeresta — Єреста Öjebyn — Еєбюн |
| після приголосних b, f, m, p, r, v | 'є | Färjestaden — Фер'єстаден Arjeplog — Ар'єплуг | |
| після n, а також після l (крім випадків, коли l на початку слова або на початку другої частини складної назви) |
ьє | Gyljen — Юльєн Södertälje — Седертельє Liljedal — Лільєдаль | |
| ji | на початку слова та після голосних | ї | Jiltjaur — Їльтьяур |
| після приголосних b, f, m, p, r, v | 'ї | Varjisträsk — Вар'їстреск | |
| після l, коли l у середині слова | ьї | ||
| jo | на початку слова, після голосних, після приголосних b, f, m, p, r, v, коли о позначає звуки [o:], [o] |
йо | Jormvattnet — Йормваттнет |
| на початку слова та після голосних, коли о позначає звуки [u:], [u] |
ю | Johannisfors — Юганнісфорс Joesjö — Юеше Målajord — Молаюрд | |
| після приголосних b, f, m, p, r, v, коли о позначає звуки [u:], [u] |
'ю | Storjorden — Стур'юрден | |
| після n, а також після l (крім випадків, коли l на початку слова або на початку другої частини складної назви), коли о позначає звуки [u:], [u] |
ью | Njord — Ньюрд Beljom — Бельюм | |
| після n, а також після l (крім випадків, коли l на початку слова або на початку другої частини складної назви), коли о позначає звуки [o:], [o] |
ьйо | ||
| ju | на початку слова, після голосних та приголосних d, g, l, які не вимовляються |
ю | Junsele — Юнселе Ljungdalen — Юнгдален Ljusdal — Юсдаль |
| після приголосних b, f, m, p, r, v | 'ю | Bjurholm — Б'юргольм | |
| після n, а також після l (крім випадків, коли l на початку слова або на початку другої частини складної назви) |
ью | Västerljung — Вестерльюнг | |
| jy | на початку слова, після голосних та приголосних d, g, l, які не вимовляються |
ю | Jyderup — Юдеруп |
| після приголосних b, f, m, p, r, v | 'ю | ||
| після n, а також після l (крім випадків, коли l на початку слова або на початку другої частини складної назви) |
ью | ||
| jä | на початку слова, після голосних та приголосних d, g, l, які не вимовляються |
є | Järpen — Єрпен Jäckvik — Єкквік |
| після приголосних b, f, m, p, r, v | 'є | Sanfjället — Санф'єллет Morjärv — Мур'єрв Fjällnås — Ф'єлльнос Årjäng — Ор'єнг | |
| після n, а також після l (крім випадків, коли l на початку слова або на початку другої частини складної назви) |
ьє | ||
| jå | на початку слова та після голосних; після приголосних b, f, m, p, r, v |
йо | |
| після n, а також після l (крім випадків, коли l на початку слова або на початку другої частини складної назви) |
ьйо | ||
| jö | на початку слова та після голосних | є | Jönköping Єнчепінг |
| після приголосних b, f, m, p, r, v | 'є | Mjolby — М'єлбю Björbo Б'єрбу | |
| після n, а також після l (крім випадків, коли l на початку слова або на початку другої частини складної назви) |
ьє | ||
| k | перед приголосними (крім j), перед голосними а, о, u, å, перед ненаголошеними е, і, у кінці слова |
к | Karlskrona — Карльскруна Kalmar — Кальмар Grönskåra — Гренскора Eskilstuna — Ескільстуна Västervik — Вестервік |
| перед е, i, y, a, o в наголошеному складі |
ч | Kisa — Чіса Köping — Чепінг | |
| kj | у наголошеному складі | ч | Kjällshed — Челльсгед |
| l | перед голосними | л | Luleå — Лулео Linköping — Лінчепінг |
| перед приголосними та в кінці слова; перед j у середині слова |
ль | Malmö — Мальме Lysekil — Люсекіль Trollhättan — Тролльгеттан Gyljen — Юльєн Höljän — Гельєн | |
| не передається перед j на початку слова та на початку другого компонента складних назв |
(не передається) | Ljungby — Юнгбю Ljungbalen — Юнгбален | |
| m | м | Malmö — Мальме | |
| n | н | Norrköping — Норрчепінг | |
| о** | коли позначає звук [u:], найчастіше перед одним голосним чи одним приголосним, а також у кінці слова; коли позначає звук [u] перед подвоєними приголосними чи сполученням приголосних (в окремих словах) |
у | Borås — Бурос Nybro — Нюбру Motala — Мутала Lomma — Лумма |
| коли позначає звук [o], найчастіше в наголошеному складі перед подвоєними приголосними чи сполученням приголосних; коли позначає звук [o:] у відкритому складі, найчастіше перед l, v |
о | Stockholm — Стокгольм Ottenby — Оттенбю Trelleborg — Треллеборг | |
| p | п | Kopparberg — Коппарберг Filipstad — Філіпстад | |
| q | к | Husqvarna — Гускварна | |
| r | р | Rättvik — Реттвік Romakloster — Румаклостер | |
| s | с | Sundsvall — Сундсвалль Söderhamn — Седергамн Hässleholm — Гесслегольм | |
| sj | ш | Eksjö — Екше Sjaule — Шауле Sjuntorp — Шунторп | |
| sk | перед a, o, u, å та приголосними (крім j), перед ненаголошеними e, i |
ск | Karlskoga — Карлскуга Oskarshamn — Оскарсгамн Huskvarma — Гускварна Eskilstuna — Ескільстуна |
| перед e, i, y, ä, ö в наголошеному складі | ш | Skellefteå — Шеллефтео Kappelskär — Каппельшер Örnsköldsvik — Ерншельдсвік | |
| skj | ш | Skjöld — Шельд | |
| stj | ш | Stjärnvik — Шернвік Stjärtnäs — Шертнес | |
| t | т | Tingsryd — Тінгсрюд Ottenby — Оттенбю | |
| ti | у суфіксі — tion | ш | Station — Сташун |
| th* | т | Thorhamn — Тургамн Jakth — Якт | |
| tj | ч | Tjörn — Черн Tjäl — Чель | |
| u | у | Uppsala — Уппсала Umeå — Умео | |
| v | в | Vättern — Веттерн Västerås — Вестерос Vetlanda — Ветланда | |
| w | в | Westerbergen — Вестерберген Wårby — Ворбю | |
| x | кс | Byxelkrok — Бюкселькрук Oxelösund — Укселесунд | |
| xj | кш | Växjö — Векше | |
| y | на початку слова | і | Ystad — Істад |
| ю | Nybro — Нюбру Vimmerby — Віммербю | ||
| z | с | Zakrisdal — Сакрісдаль Zenithgatan — Сенітгатан | |
| å | о | Åmål — Омоль Långträsk — Лонгтреск Umeå — Умео | |
| ä | е | Ängelholm — Енгельгольм Älmhult — Ельмгульт Värnamo — Вернаму | |
| ö | крім буквосполученнь gö, jö | е | Öland — Еланд Örebro — Еребру Hörby — Гербю |
| у буквосполученнях gö, jö | є | Göteborg — Єтеборг Jönköping — Єнчепінг |
- * Орфографічною реформою 1906 року літеру с у шведських словах (крім буквосполучень ck, ch) замінено залежно від її положення відповідно літерами s або k, буквосполучення fv і hv — літерою v, буквосполучення th — літерою t. Тому зазначені букви і буквосполучення зустрічаються здебільшого на картах старих видань.
- ** Слід мати на увазі, що при читанні о в зазначених позиціях можуть існувати винятки, тому рекомендується встановлювати транскрипцію географічних назв на основі фонетичних матеріалів, а також користуватися додатковою спеціальною літературою.
Джерела:
- Ажнюк Ю. М. Інструкція з передачі українською мовою географічних назв і термінів Швеції. — Київ : Міністерство екології та природних ресурсів України, 2001. — 21 с.
Див. Кирилізація японської мови.
Див. Вікіпедія:Китайсько-українська практична транскрипція.
Цей розділ потребує доповнення. |
- ↑ Таким чином досягається баланс між фонетикою та графічною впізнаваністю. Для порівняння:
- транслітерація: Валкер
- транскрипція за фонетичним принципом: Вока
- ↑ § 122: У прізвищах та іменах людей допускається передавання звука [g] двома способами: г (Гегель) і ґ (Геґель).
- ↑ В. Моргунюк; А. Войцехович, Ю. Котіков, Н. Куземська, А. Новікова, Л. Пшенична, Л. Шрамко. Рекомендації щодо транслітерування літерами української абетки власних назв, поданих англійською, французькою, німецькою та італійською мовами. Офіційний веб-портал Державного департаменту інтелектуальної власності. Процитовано 5 листопада 2010.
- ↑ Есенова, Е. Й. Практична транскрипція як засіб передачі матеріальної форми запозичень у мові-реципієнті (PDF). Ужгородський національний університет.
- ↑ Белей, Лесь (2021). Проблеми передання запозичень з англійської засобами української мови (PDF). Інститут мовознавства імені О. О. Потебні НАН України.