Дюрбе Джаніке Ханим
| Дюрбе Джаніке Ханим | |
|---|---|
 | |
| Координати: 44°44′27″ пн. ш. 33°55′27″ сх. д. / 44.74083° пн. ш. 33.92417° сх. д. | |
| Тип споруди | Тюрбе |
| Розташування |
 Україна, Крим, Бахчисарай |
| Початок будівництва | 1437 рік |
| Стан | пам'ятка культурної спадщини України, об'єкт культурної спадщини РФ федерального значенняd і пам'ятка архітектури національного значення України |
| Епонім | Джаніке |
  Дюрбе Джаніке Ханим (Автономна Республіка Крим) | |
 | |
 Дюрбе Джаніке Ханим у Вікісховищі | |
Дюрбе Джаніке Ханим (крим. Dürbe Canike hanım) — мавзолей XV століття, майже повністю зберігся, пам'ятка архітектури національного значення (охор. № 010082/4)[1], знаходиться на південно-східній околиці міста (колишнє Старосілля), на мисовому плато столової гори (близько 540 м над рівнем моря)[2]. Розташований у печерному місті Чуфут-Кале на північний схід від площі, ближче до обриву.
Опис[ред. | ред. код]
Мавзолей представляє історичну спадщину Золотої Орди, прилегла до нього територія сьогодні порожня, але в минулому тут містилося кладовище з баштами ординських часів[3].
Жителі Бахчисараю називали мавзолей Кале-Азіз («Калейська святиня») або Киз-Азіз («Свята Діва»).
У 1437 році, за наказом хана Тохтамиша, збудували мавзолей на пам'ять про його доньку Джаніке-Ханим[4].
За іншою версією, мавзолей споруджений не одразу після смерті Джаніке, а на початку XVI століття, під час правління Менглі I Ґерая (1468−1515)[5].
В історії мавзолею та про Джаніке-Ханим, яка була видатною особистістю своєї епохи та користувалася народною любов'ю, існує багато легенд і загадок[6][7][8][9].
Від Дюрбе Джаніке Ханим уздовж північного обриву відкривається вид на долину Ашлама-дере та панораму Кримських гір, кам'янисті дороги ведуть до астрофізичної обсерваторії в селище Научний, у Баклу, на Тепе-кермен, у долину р. Качі. Вид, що відкрився з цього обриву, надихнув Міцкевича на рядки сонета «Дорога над прірвою в Чуфут-Кале»[10].
Архітектура[ред. | ред. код]
Восьмигранна форма будівлі запозичена із малоазіатської архітектури, будували її майстри Сходу. Споруда під черепичним дахом, прикрашена по ребрах граней різьбленими колонками, до нього примикає портал із масивною аркою, прикрашений різьбленими сельджуцькими візерунками. Верхня частина порталу складена у ХІХ столітті караїмами.
.jpg)
Біля входу висічений арабський каліграфічний напис: це тексти хадисів, у яких, серед іншого, трапляються слова «Цей світ є житло метушні, майбутнє ж життя вічне»[3].
У глибині мавзолею на ступінчастому підвищенні — надгробок з арабським написом: «Це гробниця знаменитої государині Джаніке-ханим, дочки Тохтамиш хана, що померла місяця рамазану 841 року» (1437 р.)[7],[11].
У 1886 році у Крим із візитом приїжджав російський цар Олександр III, із цієї нагоди різні пам'ятки архітектури реставрували, у результаті мавзолей втратив ряд різьблених орнаментів, а бічні пілони перекрили аркою.
Галерея[ред. | ред. код]
-
Пам'ятка архітектури. 1437 р. -
Вигляд до ремонту початок 80-х р. XIX ст. -
Табличка гробниці Дюрбе Джаніке Ханим -
Гробниця мавзолею «Дюрбе Джаніке Ханим»
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Постанова КМУ № 518 від 25 червня 2020 р. «Про внесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України». Архів оригіналу за 11 жовтня 2020. Процитовано 16 вересня 2020.
- ↑ Про впорядкування справи обліку та охорони пам'ятників архітектури на території Української РСР Рада Міністрів УРСР; Постанова від 24.08.1963 № 970. zakon4.rada.gov.ua. Процитовано 7 липня 2015 року.
- ↑ а б Мавзолей Джанике-ханым на Чуфут-Кале. avdet.org. Архів оригіналу за 8 липня 2015. Процитовано 7 липня 2015 року.(рос.)
- ↑ Путеводитель по Бахчисарайскому музею. — Симферополь, 1959. — С. 81. (рос.)
- ↑ Хан Золотой Орды и основатель Ногайской Орды Едигей и Джанике-ханым. artislam.org.ua. Процитовано 8 липня 2015 року.[недоступне посилання з липня 2019](рос.)
- ↑ Джаныке-ханым. krymology.info. Архів оригіналу за 7 серпня 2015. Процитовано 9 липня 2015 року.(рос.)
- ↑ а б Гробница Джанике-ханым. e-reading.club. Архів оригіналу за 9 липня 2015. Процитовано 8 липня 2015 року.(рос.)
- ↑ Мавзолей Джанике-Ханым. smorodina.com. Архів оригіналу за 10 липня 2015. Процитовано 9 липня 2015 року.(рос.)
- ↑ Чуфут-Кале — пещерный город-долгожитель. poluostrov-krym.com. Архів оригіналу за 11 липня 2015. Процитовано 9 липня 2015 року.(рос.)
- ↑ Мавзолей Джанике-ханым. jalita.com. Архів оригіналу за 9 липня 2015. Процитовано 8 липня 2015 року.(рос.)
- ↑ Мавзолей Ненкеджан ханым. kartamirakrym.blogspot.com. Архів оригіналу за 15 липня 2015. Процитовано 9 липня 2015 року.(рос.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Бахчисарай: Историко-археологический музей: Фотоальбом / авт. текста И. И. Чурилов; фот.: Е. Л. Векслерчик, Ю. А. Нейман. — К.:Мистецтво, 1976.- 94 с.(рос.)
- Бахчисарай: Фотокнига / авт. кол. П. Ф. Купровський; фотогр. А. В. Митюри; текст В. М. Скрипченка. — Сімферополь: Таврія, 1986.- 128 с.
- Волкова, Т. Крым. Персональный гид/ Т. Волкова, В. Гарагуля.- Симферополь,2003.- 224 с.(рос.)
- Нагаевская, Е. В. Бахчисарай.- Симферополь,1979.- 144 с.(рос.)
Література[ред. | ред. код]
- Горный Крым. Атлас туриста / ГНПП «Картографія», Укргеодезкартографія ; ред.: Д. И. Тихомиров, Д. В. Исаев, геоинформ. подгот. Е. А. Стахова. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 112 с.