Дірк Бах

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Dirk Bach.png

Дірк Бах (нім. Dirk Bach; 23 квітня 1961, Кельн — 1 жовтня 2012, Берлін) — німецький телевізійний комедійний актор.

Життя[ред. | ред. код]

Дірк Бах з Hella von Sinnen  на благодійному концерті Cover me 2006 в Кельні

Дірк Бах — німецький телевізійний комедійний актор. Син інженера, краєзнавця Віллі Баха[1][2] та бухгалтера Гертруди Бах. Обоє працювали в німецькій телерадіокомпанії в Північній Рейн-Вестфалії, це дало хлопцю можливість рано познайомитись з театром.[3] Дірк Бах, який ніколи не відвідував акторську школу, отримав за свою першу театральну роль в 1978 році від всесвітньо відомого режисера Хайнера Мюлера премію Прометей. Свій сценічний досвід Дірк Бах отримав в студентських театрах і в декількох театральних колективах. ВІн отримував ролі в Амстердамі, Брюсселі, Лондоні, Нью-Йорку, Утрехті та Відні. В середині 1980-х років він зіграв свою першу роль у якості коміка. У 1988 році він взяв участь в театрі імпровізації Springmaus. У 1992 році він став постійним членом ансамблю Кельнського драматичного театру. Широкій аудиторії він став відомим у 1992 році з Дірк Бах-шоу , які транслювалися в ефірі RTL і пізніше Super RTL . Він був спікером у мультсеріалі Оггі і таргани. Озвучував аудіокниги, твори Вальтер Мерс, Террі Пратчетт або Франц Кафка, та книги для дітей Urmel aus dem Eis від Крузе Макс. З травня по червень 2008 року ставив театральну виставу Бути або не бути, після однойменного фільму від Ернста любича, на сцені Миловича театру в Кельні. 2009 Влітку 2010 року він брав часть в ансамблю Нібелунгів-фестиваль.[4] У багатьох своїх постановках він працював з Hella von Sinnen[5], яку він знав з часів Кельнського співробітництва

Приватне та громадське життя[ред. | ред. код]

3 1995 року жив в громадянському шлюбі з партнером. В 1999 році в Key West заключив шлюб, але в Німеччині він не мав ніякої юридичної сили.[6][7] Бах виступав за рівноправність гомосексуалістів. Був членом гей союзу Німеччини.

Бах підтримав Amnesty International та організацію PETA, був нагороджений 2001 Humanitarian Award . У 2008 році він отримав Reminders Day Award[8] за свою відданість у боротьбі з ВІЛ і СНІДОМ. Дірк Бах був почесним членом консультативної Ради СНІД-допомоги в Кельні. Його благодійні концерти серії «Cover me» за десять років зібрали близько 350 000 євро[9]. Дірк Бах був хрещеним батьком Luke Mockridge.

Смерть[ред. | ред. код]

Місце поховання Дірк Бах на Кельнський Melaten-Friedhof

В жовтні 2012  Дірк Бах знайдений мертвим у своїх апартаментах готелю «Clipper Garden Home Berlin»[10] в Берліні. Прокуратура Берліна повідомила, що Дірк Бах помер від серцевої недостатності.[11][12] В його квартирі були ліки проти гіпертонії та серцевої недостатності, а також зниження рівня холестерину. В жовтні 2012 року урна Дірка Баха похована[13] у вузькому сімейному колі друзів.

З 2014 року на могилі Баха встановлена скульптура Німецької Comedy премії.

Нагороди[ред. | ред. код]

За роботу в серіалі Lukas Бах отримав премію Telestar (1996), German Comedy Award (1999) и Goldene Kamera (2001). У 1990 році він отримав для свого кабаре-програми Едгар Цю нагороду отримали тільки Kabarettist Гюнтер зелений ліс (1989) і актор Ottfried Fischer[14] (1991).

Фільмографія[ред. | ред. код]

Фільми
  • 1983: Tonight — зліт і падіння одного Запросили
  • 1984: На небі є пекло / Hullygully сир в замок
  • 1985: Пітер робить поле свіже! (Телевізійний фільм)
  • 1985: Bas-Борис Боде (Серіал)
  • 1988: звуки війни (ТВ-Experimental Film)
  • 1989: У рік черепахи
  • 1993: Немає Пардон
  • 1995: Nich' з Лео
  • 1997: рандеву смерті (телефільм)
  • 1998: жінка редьки, і я Czerni
  • 1999: Помирати красиво (телефільм)
  • 2001: загадка криваво-Червоного Рубіна (телевізійний фільм)
  • 2001: людина, якого вона могла не любити (телефільм)
  • 2001: маленький полярний ведмедик (голос Карузо)
  • 2003: Парад Karlchens
  • 2003: пошук імпотентом на все життя
  • 2003: Crazy Race
  • 2004: Crazy Race 2 — Чому стіна дійсно впала (телевізійний фільм)
  • 2005: Попп Тебе стрункою! (Телевізійний фільм)
  • 2005: Urmel aus dem Eis (телевізійний фільм)
  • 2005: маленький полярний ведмедик 2 (голос Карузо)
  • 2006: Два З'їсти з задоволенням (телевізійний фільм)
  • 2006 рік: рок-н-рол Wild Boys
  • 2006: Crazy Race 3 — зламати будь-який замок (телефільм)
  • 2007: ProSieben годину казки — нове плаття короля (телевізійний фільм)
  • 2008: African Race — На полювання за Marakunda (телевізійний фільм)
  • 2008: ProSieben Казкар — Спляча Красуня (Телевізійний Фільм)
  • 2008: Окуляри Лояльності (Телевізійний Фільм)
  • 2008: тому і полуничним варенням хліб з медом (телефільм)
  • 2008: спляча красуня
  • 2008: Il Giardino (Короткометражний Фільм)
  • 2008: Sunshine Баррі і черв'яки Диско (голос Тіто)
  • 2009: зірка Лори і таємничий дракон Ніан (голос від Nian)
  • 2009: Вгору (голос Dug)
  • 2011: Селянський Сніданок — Фільм
  • 2012: ProSiebens 1001 ніч — караван проклятих дів (телевізійний фільм)
Телепередачі
  • 1986: Kir Royal (2 Епізоди)
  • 1992—1994: Dirk Bach Шоу
  • 1994: Weltings від центрального залізничного вокзалу — розлучення на Кельш
  • 1994: Три Закохатися
  • 1995: Я люблю тварин (Music Video крем 21)
  • 1995: Marys псих лікарня
  • 1996—2001: Lukas (64 Серій)
  • 1998: Varell & Decker (4 Епізоди)
  • 1999—2002: Оггі і таргани (оповідач)
  • 2000—2007: вулиця Сезам
  • 2002—2003: маленький чернець (16 серій)
  • 2003—2007: Геніально поруч — Comedy Арена (12 епізодів)
  • 2004—2012: Я зірка — заберіть мене звідси!, Сезон 1-6
  • 2004—2011: Schillerstrasse (21 Серій)
  • 2005—2009: тому і полуничним варенням хліб з медом (диктор)
  • 2006: знаменитості кухня — Кулінарні ігри з Дірк Бах (9 епізодів)
  • 2006—2008: Вільний морда/рило XXL
  • 2009: Просто Бах!
  • 2010: Заборонена Любов (2 Серій)
  • 2011: ARGE Talk Show (четвер вночі)
  • 2012: Кремер — Late Night Show (2 Епізоди)
  • 2012: Neo Paradise, (в якості гостя; за чотири дні до його смерті)

Театр[ред. | ред. код]

  • 1993: Der Marquis schreibt einen unerhörten[15] Brief (nach dem Roman von Javier Tomeo) als Marquis am Schauspielhaus Köln
  • 2000: Die Schöne und das Biest (Stuttgart) als Herr von Unruh
  • 2001: Der Glöckner von Notre Dame (Berlin) als Antoine
  • 2011: Die Mätresse des Königs, Regie: Dieter Wedel Komponist: Ludwig Auwald, als Hofnarr Fröhlich, Open-Air-Aufführung im Dresdner Zwinger[16]
  • 2011—2012: Kein Pardon — Das Musical (Düsseldorf) als Heinz Wäscher

Книга[ред. | ред. код]

  • Вегетаріанська вечеря. М'ясні улюблені рецепти від, і з Дірком Бахом,, vgs, 2005, ISBN 978-3-8025-1680-1

Аудіокниги[ред. | ред. код]

  • Frei nach Karl May — Ja uff erstmal … — Winnetou unter Comedy-Geiern: Hörspiel, 2000 (zusammen mit Jürgen von der Lippe, Rüdiger Hoffmann, Herbert Knebel, Hella von Sinnen, Bastian Pastewka, Mike Krüger, Bernd Stelter, Frank Zander und Till Hoheneder), ISBN 978-3-8371-1181-1
  • Der fünfte Elefant[17] (Lesung des gleichn. Romans von Terry Pratchett), BMG Wort (Sony Music), 2000, ISBN 3-89830-126-5 (Lesung, Gekürzt auf 3 CDs, Ungekürzt als Download)
  • Ensel und Krete (herausgegeben von Walter Moers), Roman, 2000, ISBN 3-8218-5164-3 (Lesung, 5 CDs)
  • Wilde Reise durch die Nacht (Lesung des gleichn. Romans von Walter Moers), Roman, 2001, ISBN 3-8218-5171-6 (Lesung, 4 CDs)
  • Die volle Wahrheit (Lesung des gleichn. Romans von Terry Pratchett), BMG Wort, 2001, ISBN 3-89830-275-X (Lesung, Gekürzt auf 3 CDs, Ungekürzt als Download)
  • Der Zeitdieb (Lesung des gleichn. Romans von Terry Pratchett), Random House Audio, 2002, ISBN 3-89830-419-1 (Lesung, Gekürzt auf 3 CDs, Ungekürzt als Download)
  • Rumo & Die Wunder im Dunkeln (Lesung des gleichn. Romans von Walter Moers), Roman, 2003, ISBN 3-89903-172-5 (Lesung, 21 CDs)
  • Die Stadt der Träumenden Bücher (Lesung des gleichn. Romans von Walter Moers), Roman, 2004, ISBN 3-89903-225-X (Lesung, 14 CDs)
  • Die 13½ Leben des Käpt'n Blaubär (Lesung des gleichn. Romans von Walter Moers), Eichborn Verlag, Frankfurt a. M. 2006, ISBN 978-3-8218-5159-4 (Lesung, 16 CDs, 1101 Min.)
  • Die Mumins.Eine drollige Gesellschaft. (Lesung des gleichn. Romans von Tove Jansson [Autorin], Verlag: Patmos; Auflage: 1 [15. August 2006], ISBN 978-3-491-24129-9 [Lesung, 2 CDs])
  • Sturm im Mumintal. (Lesung des gleichn. Romans von Tove Jansson [Autorin], Verlag: Patmos; Auflage: 1 [2006], ISBN 978-3-491-24137-4 [Lesung, 2 CDs])
  • Geschichten aus dem Mumintal. (Lesung der gleichn. Kurzgeschichtensammlung von Tove Jansson [Autorin], Verlag: Patmos; [2007], ISBN 978-3-491-24138-1 [Lesung, 2 CDs])
  • Der Fönig — Ein Moerschen (Lesung der gleichn. Erzählung von Walter Moers), Roman, 2007, ISBN 978-3-8218-5222-5 (Lesung, 1 CD)
  • Die drei ??? — Feuermond. Hörspiel, 2008, in der Rolle des Charles Knox
  • Eine Schultüte voller Geschichten. (herausgegeben von Max Kruse), Der Audio Verlag (DAV), Berlin, 2010, ISBN 978-3-89813-957-1, (Lesung, 2 CDs, 158 Min.)
  • Wo der Weihnachtsmann wohnt und andere Geschichten (Lesung der weihnachtlichen Erzählungen von Mauri Kunnas), Verlagsgruppe Oetinger, Hamburg, 2010, ISBN 978-3-8373-0526-5 (Lesung, 1 CD, 78 Min.)

Посилання[ред. | ред. код]

Біографія[ред. | ред. код]

  1. chorweiler.info. Архів оригіналу за 31 березень 2014. Процитовано 24 жовтень 2018. 
  2. bunte.de
  3. Дірк Бах.
  4. Нібелунгів фестиваль гри на worms.de
  5. Hella von Sinnen. Wikipedia (en). 2018-10-24. Процитовано 2018-10-27. 
  6. Дірк Бах (†51) — секрет кохання свого життя
  7. Дірк Бах: Важко закохатися до смерті
  8. Reminders Day Award. Wikipedia (de). 2015-10-04. Процитовано 2018-10-27. 
  9. aidshilfe-koeln.de — Das «Lebenshaus» wird zum «Dirk Bach-Haus»
  10. Ostrovok.ru. Ostrovok.ru – бронирование отелей и гостиниц, забронировать отель или гостиницу самостоятельно онлайн. ostrovok.ru. Процитовано 2018-10-27. 
  11. Прокуратура: Дірк Бах помер, ймовірно, від серцевої недостатності.
  12. Дірк Бах помер — серцева недостатність, як причина смерті, швидше за все. Берлін.ru, 2.
  13. Могила Дірк Бах knerger.ru
  14. Ottfried Fischer. Wikipedia (en). 2018-05-14. Процитовано 2018-10-27. 
  15. Der Marquis schreibt einen unerhörten Brief - Wagenbach Verlag. www.wagenbach.de (de-de). Процитовано 2018-10-27. 
  16. У метрессы короля програма.ard.de
  17. Elefant. Der Neue Pauly. Процитовано 2018-10-27.