Евіан-ле-Бен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Ев'ян-ле-Бен)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Евіан-ле-Бен
Évian-les-Bains

 
Країна Франція Франція
Регіон Овернь-Рона-Альпи 
Департамент Верхня Савоя 
Округ Тонон-ле-Бен
Кантон Евіан-ле-Бен
Код INSEE 74119
Поштові індекси 74500
Координати 46°23′00″ пн. ш. 6°35′00″ сх. д.H G O
Висота 372 - 739 м.н.р.м.
Площа 4,29 км²
Населення 9214 (01.01.2021[1])
Густота 2147,8 ос./км²
Розміщення
Евіан-ле-Бен. Карта розташування: Франція
Евіан-ле-Бен
Влада
Мер
Мандат
Josiane Lei
2020-2026
Офіційна сторінка 

Мапа

Евіан-ле-Бен (фр. Évian-les-Bains) — муніципалітет у Франції, у регіоні Овернь-Рона-Альпи, департамент Верхня Савоя. Населення — 9214 осіб (01.01.2021)[1].

Муніципалітет розташований на відстані[2] близько 420 км на південний схід від Парижа, 155 км на північний схід від Ліона, 65 км на північний схід від Аннесі.

Бальнеологічний курорт Евіан-ле-Бен або просто Евіан (Évian-les-Bains або Évian) розташований на кордоні Франції та Швейцарії на південному березі Женевського озера, біля підніжжя гірського масиву Шаблі у передгір'ях Савойських Альп. З кінця 19 століття тут виробляється всесвітньо відома мінеральна вода «Евіан». Курорт здобув славу саме завдяки цілющим властивостям цієї самої води, які були відкриті ще наприкінці 18 століття. З 1907 року Евіан служив резиденцією англійського короля Едуарда VII. Нині будівля колишнього королівського палацу, побудованого в 1909 році в стилі «Бель Епок» та розташованого на березі Женевського озера, займає знаменитий «Рояль Парк Евіан». На курорті відпочивали англійський король Георг V і єгипетський король Фарук й такі знаменитості, як французька поетеса графиня Анна де Ноай, Фредерік Містраль і письменник Марсель Пруст.

Історія[ред. | ред. код]

Місто у 1900 році

Історія популярності бальнеологічного курорту Евіан почалася у 1790 року з одного невеликого приватного фонтану Сент-Катерин, з якого любив втамовувати спрагу граф Лезер з хворобою нирок і печінки. Він так розхвалював лікувальні властивості місцевої води, що деякі лікарі стали рекомендувати її своїм пацієнтам. У 1807-1808 провели дослідження і відкрили лікувальні властивості місцевої води. Незабаром після цього в 1809 році звели порт на озері і нову дорогу, що сполучає місто з Парижем і Міланом, а 1823 року женевський підприємець M. Falconnet відкрив компанію по випуску мінеральної води «Евіан». У 1827 році він придбав два джерела, найвідомішим з яких вважається «Каша» (Cachat), названий за прізвищем сім'ї, що продала його. Зрештою, Фальконе (Falconnet) збанкрутував, і джерела викупив Hôtel des Bains. Незабаром були побудовані нові готелі і Евіан перетворився в популярний SPA-курорт.

Компанія «Мінеральні води Каша» була створена в 1859 році паризькими інвесторами, продавали воду «Евіан». І в 1865 маленьке містечко змінило назву на Евіан-ле-Бен. Пізніше до Евіан були приєднані три інших джерела — Guillot, Bonnevie, Corporau. Наприкінці 19 століття в Евіан були побудовано більше 20 готелів, з розвитком міста на березі озера з'явилися розкішні вілли, казино і поля для гольфу.

Зараз всесвітньо відомий французький бренд мінеральної води «Евіан» належить мультинаціональній компанії «Данон», і позиціонується на ринку, як дорога бутильована вода класу люкс.

Міжнародні події[ред. | ред. код]

В Евіані від 5 до 16 липня 1938 року за ініціативи президента США Франкліна Делано Рузвельта відбулася міжнародна конференція для вирішення проблем єврейських заручників націонал-фашистського режиму Німеччини[3].

18 березня 1962 року тут були підписані Евіанські угоди, що поклали край Алжирській війні 1954—1962 років.

Демографія[ред. | ред. код]

Динаміка населення (Ehess[4] і INSEE[5] ):

Розподіл населення за віком та статтю (2006)[6]:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 3753 720 486 1225 844 442 36
Жінки 4054 605 432 1190 977 712 138


Економіка[ред. | ред. код]

Вулиця

2010 року серед 5345 осіб працездатного віку (15—64 років) 4157 були активними, 1188 — неактивними (показник активності 77,8%, у 1999 році було 74,2%). З 4157 активних мешканців працювало 3635 осіб (1915 чоловіків та 1720 жінок), безробітними було 522 (250 чоловіків та 272 жінки). Серед 1188 неактивних 405 осіб було учнями чи студентами, 368 — пенсіонерами, 415 були неактивними з інших причин[7].

У 2010 році в муніципалітеті числилось 3 973 оподатковані домогосподарства, у яких проживало 8 245 осіб, медіана доходів показала 21 766 євро на одного особоспоживача[8].

Клімат[ред. | ред. код]

Женевське озеро

Влітку температура води в Женевському озері досягає 22-25 градусів, взимку озеро не замерзає.

Кухня та ресторани[ред. | ред. код]

Вишукана французька кухня, страви з щойно виловленої з озера риби (окунь, сиг, голець), знамениті Савойські сири, шляхетні білі вина.

Розваги, екскурсії та визначні пам'ятки[ред. | ред. код]

В Евіані розташований всесвітньо відомий Evian Royal SPA, один з найкращих СПА-центрів Європи. SPA-процедури проводяться на основі мінеральної води та унікальних препаратів, а також з використанням новітніх технологій у цій галузі.

Пароплав на озері

Колишня водолікарня Пале Люм'єр, побудована в 1902 році, нині є пам'ятником архітектури і місцем проведення великих громадських заходів. Заміський будинок братів Люм'єр, знаменитих на весь світ винахідників кіно, побудований у 1885, відкритий для відвідувачів цілий рік. З 1927 року в будівлі, виконаному в класичному французькому стилі, розташовується готель.

Вілла Люм'єр

З архітектурних пам'яток також цікава церква Успіння Богородиці, побудована на початку 18 століття. У 2007 році в церкві художник П'єр Крістен створив Хресну дорогу, що являє собою 14 полотен із зображенням біблійних подій від вироку Ісуса Христа до смерті і поховання.

Цікаві також Евіанський театр, побудований у 1880-1885 рр. учнем Шарля Ґарньє, і казино, створене архітектором Ж. А. Ебрар у 1911 р. Ще однією популярною пам'яткою міста вважається замок Фонбонн (Chateau de Fonbonne), виконаний у стилі епохи Відродження. Замок був побудований на початку 14 століття, у 1886 році реконструйовано під готель. Зараз замок є приватною власністю за винятком стародавньої кухні, викупленої містом, де розташовується виставкова галерея, відкрита для відвідувачів.

В Евіані є канатна дорога, звідки відкривається приголомшливий вид на місто. Інтерес представляють штучний заповідник «Сад води Пре-Кюрье» (Les jardins de l'eau du Pré Curieux), що являє собою цілий комплекс, куди входять будинок, побудований в колоніальному стилі, лісовий парк площею 3,5 га, архітектурний сад води, а також ставок, болото і вологі галявини. Екскурсія до «вологої зони» проводиться на човні, що працює на сонячній енергії. У порту Анрі Бюе розташований музичний фонтан, відкритий для відвідувачів з червня по жовтень. Вистава триває 30 хвилин, відвідування безкоштовне.

Обов'язковим для відвідування є завод розливу в пляшки природної мінеральної води «Евіан». На заводі, розташованому в Амфионе, можна побачити весь процес від початку до кінця: виробництво пляшок, безпосередньо сам розлив, закупорювання, упаковку.

Неподалік від Евіана розташована комуна Абонданс (Abondance), яка дала ім'я породі корів, з молока яких виробляються місцеві сорти сиру. У комуні можна відвідати) абатство і сироварню. Цікавим є також і середньовічний Івуар (Yvoire) його середньовічними будинками і красивими вулицями, прикрашеними квітами.

Година автомобілем відділяє Евіан від гірськолижного курорту Аворіа (Avoriaz), що входить до складу області катання Порт-дю-Солей (Portes du Soleil).

Сусідні муніципалітети[ред. | ред. код]

Компасна роза Морж (Швейцарія Швейцарія)
Женевське озеро
Лозанна (Швейцарія Швейцарія)
Женевське озеро
Шебр (Швейцарія Швейцарія)
Женевське озеро
Компасна роза
Пюбльє Пн Невсель
Зх    Евіан-ле-Бен    Сх
Пд
Ларренж

Посилання[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Зареєстроване населення 2021. Національний інститут статистики і економічних досліджень Франції. 29 грудня 2023.
  2. Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
  3. Виктор Снитковский. Эвиан 1938-го, Холокост и беженцы 2015-го.— Еврейский Мир. Газета русскоязычной Америки, 05.10.2015. Архів оригіналу за 28 червня 2017. Процитовано 17 червня 2017.
  4. http://cassini.ehess.fr/ Population par commune avant 1962 (résultats publiés au journal officiel ou conservés aux archives départementales), наведено за французькою вікіпедією
  5. INSEE : Population depuis le recensement de 1962, наведено за французькою вікіпедією
  6. Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011.
  7. Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базові показники: зайнятість та активність населення 2010 року] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 15 листопада 2013. (наближені дані, тимчасова зайнятість 1999 року врахована частково)
  8. Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 8 червня 2022. Процитовано 18 жовтня 2013. Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.