Егалітаризм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Егалітаризм (фр. égalitarisme, від фр. égalité — рівність) — концепція, що пропонує створення суспільства з рівними можливостями з управління і доступу до матеріальних благ всім його членам. Протилежність елітаризму.

Може розглядатися як різновид утопічного соціалізму, що ґрунтується на загальній рівності як основі соціального життя.

У соціології сім'ї егалітаризм визнає за подружжям рівні права на самореалізацію.


Види егалітаризму[ред. | ред. код]

Деякі егалітарні концепти включають комунізм, правовий егалітаризм, політичний егалітаризм, гендерний егалітаризм, расову рівність та християнський егалітаризм. До поширених форм егалітаризму належать політична та філософська.

Правовий егалітаризм[ред. | ред. код]

Одним із аргументів є те, що лібералізм надає демократичним суспільствам засоби для проведення громадянських реформ, забезпечуючи основу для розвитку державної політики та забезпечуючи належні умови для досягнення громадянином прав громадян [1].

Рівність чоловіків та жінок у правах та обов'язках[ред. | ред. код]

Прикладом такої форми є Конституція Тунісу 2014 року, яка передбачає, що "чоловіки та жінки повинні бути рівними у своїх правах та обов'язках".

Гендерна рівність[ред. | ред. код]

Девіз "Liberté, égalité, fraternité" використовувався під час Французької революції і досі використовується як офіційний девіз уряду Франції. Права людини та громадянина Франції 1789 року також визначені на цій основі прав рівності людини.

Декларація незалежності США є прикладом рівності чоловіків як "Усі люди створені рівними".

Багато конституцій штатів у США також використовують права чоловічої мови, а не права особи, оскільки іменник "man" (чоловік) завжди включав у себе як чоловіків, так і жінок.

Фемінізм тісно пов'язаний із егалітарною філософією, будучи гендерно орієнтованою філософією рівності. Однак фемінізм відрізняється від егалітаризму тим, що існує як політичний та суспільний рух.

Соціальний егалітаризм[ред. | ред. код]

На культурному рівні впродовж останніх двохсот років егалітарні теорії розвивалися в умовах прийняття. Серед відомих широкоегалітарних філософій — соціалізм, комунізм, соціальний анархізм, прогресивізм та ін. деякі з яких поширюють економічний егалітаризм. Однак, чи була якась із цих ідей реалізована на практиці, залишається спірним питанням. Антиегалітаризм [2] або елітаризм є протилежними егалітаризму ідеї.

Економічний[ред. | ред. код]

Дуже раннім прикладом рівності, який можна назвати ще економічним егалітаризмом, є китайська філософія сільського господарства, яка вважає, що економічна політика країни повинна базуватися на егалітарній самодостатності. [3]

У соціалізмі суспільна власність на засоби виробництва іноді вважається формою економічного егалітаризму, оскільки в економіці, що базується на суспільній власності, надлишок продукту, що створюється промисловістю, накопичуватиметься в цілому для населення, на відміну від класу приватних власників, тим самим надаючи кожному індивінду підвищений рівень самодостатності та більшої рівності у відносинах одне з одним. Хоча економіст Карл Маркс іноді помилково сприймається як егалітарист, Маркс ухилявся від створення нормативних теорій моральних принципів. Попри це, у Маркса була теорія еволюції моральних принципів щодо конкретних економічних систем.

Егалітаризм і тварини[ред. | ред. код]

Багато філософів, зокрема Інгмар Перссон [4], Пітер Валлентайн[5], Нілс Холтуг[6], Катія Фарія та Льюїс Гомперц, стверджували, що егалітаризм означає, що інтереси нелюдських тварин повинні бути також бути врахованими. Філософ Оскар Хорта також стверджував, що "[е] галітаризм передбачає відмову від специоризму, а на практиці це передбачає припинення експлуатації тварин" і що ми повинні допомагати тваринам, які зазнають страждань у природі[7]. Крім того, Хорта стверджує, що «оскільки [нелюдські тварини] нижчі в порівнянні з людьми, егалітаризм пріоретизує інтереси нелюдських тварин».

Сучасна теорія егалітаризму[ред. | ред. код]

Сучасний егалітаризм — це теорія, яка відкидає класичне визначення егалітаризму як можливого для досягнення: економічно, політично та соціально. Сучасна теорія егалітаризму, або новий егалітаризм, зазначає, що якби кожен мав однакові альтернативні кошти, то порівняльного прогресу не було б і ніхто не отримав би користі від торгівлі один з одним. По суті, величезні вигоди, які отримують люди від торгівлі один з одним, виникають через те, що вони неоднакові за різними характеристиками — ці відмінності можуть бути вродженими або розвиненими, щоб люди могли отримати вигоду від торгівлі один з одним.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Rosales, José María (1998). Liberalism, Civic Reformism and Democracy. The Paideia Archive: Twentieth World Congress of Philosophy. Philosophy Documentation Center. с. 220–225. ISBN 978-1-63435-051-8. 
  2. Sidanius, Jim; Levin, Shana; Liu, James; Pratto, Felicia (2000-01). <41::aid-ejsp976>3.0.co;2-o Social dominance orientation, anti-egalitarianism and the political psychology of gender: an extension and cross-cultural replication. European Journal of Social Psychology 30 (1). с. 41–67. ISSN 0046-2772. doi:10.1002/(sici)1099-0992(200001/02)30:1<41::aid-ejsp976>3.0.co;2-o. Процитовано 2020-04-22. 
  3. Denecke, Wiebke (2011-01-05). The Dynamics of Masters Literature. Harvard University Asia Center. ISBN 978-1-68417-058-6. 
  4. French, William C. (1995-06). The great ape project. Equality beyond humanity.Edited by Paola Cavalieri and Peter Singer. International Journal of Primatology 16 (3). с. 561–563. ISSN 0164-0291. doi:10.1007/bf02735804. Процитовано 2020-04-22. 
  5. Vallentyne, Peter (2005-10). Of Mice and Men: Equality and Animals. The Journal of Ethics 9 (3-4). с. 403–433. ISSN 1382-4554. doi:10.1007/s10892-005-3509-x. Процитовано 2020-04-22. 
  6. Petersen, Thomas Søbirk; Ryberg, Jesper (2010-05-10). Applied Ethics. Philosophy (Oxford University Press). ISBN 978-0-19-539657-7. Процитовано 2020-04-22. 
  7. Horta, Oscar (2013-02-01). Animals, Moral Status of. International Encyclopedia of Ethics (Blackwell Publishing Ltd). ISBN 978-1-4051-8641-4. Процитовано 2020-04-22.