Егалітаризм
Егалітаризм (фр. égalitarisme, від фр. égalité — рівність) — концепція, що пропонує створення суспільства з рівними можливостями з управління і доступу до матеріальних благ всім його членам. Протилежність елітаризму.
Може розглядатися як різновид соціалізму, що ґрунтується на загальній рівності як основі соціального життя.
У соціології сім'ї егалітаризм визнає за подружжям рівні права на самореалізацію.
Види егалітаризму[ред. | ред. код]
Деякі егалітарні концепти включають комунізм, правовий егалітаризм, політичний егалітаризм, гендерний егалітаризм, расову рівність та християнський егалітаризм. Первісні люди жили а неконтактні племена живуть при при всіх цих концептах - такий мабуть задум вікі-модераторів. До поширених форм егалітаризму належать політична та філософська.
Правовий егалітаризм[ред. | ред. код]
Одним із аргументів є те, що лібералізм надає демократичним суспільствам засоби для проведення громадянських реформ, забезпечуючи основу для розвитку державної політики та забезпечуючи належні умови для досягнення громадянином прав громадян[1].
Рівність чоловіків та жінок у правах та обов'язках[ред. | ред. код]
Прикладом такої форми є Конституція Тунісу 2014 року, яка передбачає, що «чоловіки та жінки повинні бути рівними у своїх правах та обов'язках».
Гендерна рівність[ред. | ред. код]
Девіз «Liberté, égalité, fraternité» («Свобода, рівність, братерство») використовувався під час Французької революції і досі використовується як офіційний девіз уряду Франції. Права людини та громадянина Франції 1789 року також визначені на цій основі прав рівності людини.
Декларація незалежності США є прикладом рівності чоловіків як «Усі люди створені рівними».
Багато конституцій штатів у США також використовують права чоловічої мови, а не права особи, оскільки іменник «man» (чоловік) завжди включав у себе як чоловіків, так і жінок.
Фемінізм тісно пов'язаний із егалітарною філософією, будучи гендерно орієнтованою філософією рівності. Однак фемінізм відрізняється від егалітаризму тим, що існує як політичний та суспільний рух.
Соціальний егалітаризм[ред. | ред. код]
На культурному рівні впродовж останніх двохсот років егалітарні теорії розвивалися в умовах прийняття. Серед відомих широкоегалітарних філософій — соціалізм, комунізм, соціальний анархізм, прогресивізм та ін. деякі з яких поширюють економічний егалітаризм. Однак, чи була якась із цих ідей реалізована на практиці, залишається спірним питанням. Антиегалітаризм[2] або елітаризм є протилежними егалітаризму ідеї.
Економічний[ред. | ред. код]
Дуже раннім прикладом рівності, який можна назвати ще економічним егалітаризмом, є китайська філософія сільського господарства, яка вважає, що економічна політика країни повинна базуватися на егалітарній самодостатності.[3]
У соціалізмі суспільна власність на засоби виробництва іноді вважається формою економічного егалітаризму, оскільки в економіці, що базується на суспільній власності, надлишок продукту, що створюється промисловістю, накопичуватиметься в цілому для населення, на відміну від класу приватних власників, тим самим надаючи кожному індивінду підвищений рівень самодостатності та більшої рівності у відносинах одне з одним. Хоча економіст Карл Маркс іноді помилково сприймається як егалітарист, Маркс ухилявся від створення нормативних теорій моральних принципів. Попри це, у Маркса була теорія еволюції моральних принципів щодо конкретних економічних систем.
Егалітаризм і тварини[ред. | ред. код]
Багато філософів, зокрема Інгмар Перссон[4], Пітер Валлентайн[5], Нілс Холтуг[6], Катія Фарія та Льюїс Гомперц, стверджували, що егалітаризм означає, що інтереси несвійських тварин повинні бути також врахованими. Філософ Оскар Хорта також стверджував, що «[е] галітаризм передбачає відмову від специоризму, а на практиці це передбачає припинення експлуатації тварин» і що ми повинні допомагати тваринам, які зазнають страждань у природі[7]. Крім того, Хорта стверджує, що «оскільки [нелюдські тварини] нижчі в порівнянні з людьми, егалітаризм пріоретизує інтереси нелюдських тварин».
Сучасна теорія егалітаризму[ред. | ред. код]
Сучасний егалітаризм — це теорія, яка відкидає класичне визначення егалітаризму як можливого для досягнення: економічно, політично та соціально. Сучасна теорія егалітаризму, або новий егалітаризм, зазначає, що якби кожен мав однакові альтернативні кошти, то порівняльного прогресу не було б і ніхто не отримав би користі від торгівлі один з одним. По суті, величезні вигоди, які отримують люди від торгівлі один з одним, виникають через те, що вони неоднакові за різними характеристиками — ці відмінності можуть бути вродженими або розвиненими, щоб люди могли отримати вигоду від торгівлі один з одним.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Rosales, José María (1998). Liberalism, Civic Reformism and Democracy. The Paideia Archive: Twentieth World Congress of Philosophy. Philosophy Documentation Center. с. 220–225. ISBN 978-1-63435-051-8.
- ↑ Sidanius, Jim; Levin, Shana; Liu, James; Pratto, Felicia (2000-01). <41::aid-ejsp976>3.0.co;2-o Social dominance orientation, anti-egalitarianism and the political psychology of gender: an extension and cross-cultural replication. European Journal of Social Psychology 30 (1). с. 41–67. ISSN 0046-2772. doi:10.1002/(sici)1099-0992(200001/02)30:1<41::aid-ejsp976>3.0.co;2-o. Процитовано 22 квітня 2020.
- ↑ Denecke, Wiebke (5 січня 2011). The Dynamics of Masters Literature. Harvard University Asia Center. ISBN 978-1-68417-058-6.
- ↑ French, William C. (1995-06). The great ape project. Equality beyond humanity.Edited by Paola Cavalieri and Peter Singer. International Journal of Primatology 16 (3). с. 561–563. ISSN 0164-0291. doi:10.1007/bf02735804. Процитовано 22 квітня 2020.
- ↑ Vallentyne, Peter (2005-10). Of Mice and Men: Equality and Animals. The Journal of Ethics 9 (3-4). с. 403–433. ISSN 1382-4554. doi:10.1007/s10892-005-3509-x. Процитовано 22 квітня 2020.
- ↑ Petersen, Thomas Søbirk; Ryberg, Jesper (10 травня 2010). Applied Ethics. Philosophy (Oxford University Press). ISBN 978-0-19-539657-7. Процитовано 22 квітня 2020.
- ↑ Horta, Oscar (1 лютого 2013). Animals, Moral Status of. International Encyclopedia of Ethics (Blackwell Publishing Ltd). ISBN 978-1-4051-8641-4. Процитовано 22 квітня 2020.
Література[ред. | ред. код]
- Б. Головко. Егалітаризм // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
- Н. Ротар. Егалітаризм // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.235 ISBN 978-966-611-818-2
Посилання[ред. | ред. код]
- Егалітаризм [Архівовано 15 квітня 2016 у Wayback Machine.] //ЕСУ
- Егалітаризм // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 312.
- Егалітаризм // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
