Акулін Едуард Олександрович
| Акулін Едуард Олександрович | ||||
|---|---|---|---|---|
| біл. Эдуард Аляксандравіч Акулін | ||||
 | ||||
| Народився |
7 січня 1963 (61 рік) Великі Немки, Вітківський район, Гомельська область, БРСР, СРСР | |||
| Громадянство |
 Білорусь | |||
| Національність | білорус | |||
| Діяльність | перекладач, поет | |||
| Сфера роботи | поезія[1] | |||
| Alma mater | Гомельський державний університет імені Франциска Скорини | |||
| Заклад | Q59347920?, Q17094340?, Полымя (часопис), Дзеяслоў і Q67534314? | |||
| Мова творів | білоруська | |||
| Роки активності | 1988 — сьогодення | |||
| Членство | Спілка білоруських письменників | |||
| Батько | Олександр Акулін | |||
| Премії |
Перший національний фестиваль білоруської бардівської пісні (1993) Міжнародна премія Миколи Ганька (2013) «Гліняны Вялес» (2014) «Срэбнае лятучае пяро» (2016) | |||
|
| ||||
Едуард Олександрович Акулін (біл. Эдуард Аляксандравіч Акулін; нар. 7 січня 1963[2][3][4], с. Великі Немки, Вітківський район, Гомельська область, БРСР) — білоруський поет, перекладач, бард.
Біографія[ред. | ред. код]
Виховання та освіта[ред. | ред. код]
Народилась 7 січня 1963 р. у селі Великі Немки на Вітківщині.
Закінчив Гомельський державний університет і аспірантуру НАН Білорусі[2].
Поетична творчість[ред. | ред. код]
Збірки поезії:
- «Лес дзённага асвятлення» (1988)
- «Пяшчота ліўня» (1990)
- «Крыло анёла» (1995)
- «Радно» (2000)
- «Непрычалены човен» (2003)
- «Вітражы» (2009)
- «Малітва воч» (2012)
- «Святая ноч» (2013)
Є автором драматичної містерії «На Каляды» (1996); двох пісенних магнітоальбомів: «Мая Крывія» (1995), «Як яна і я» (2000)[4]; а так само компакт-дисків: «Напачатку была Песьня» (2003), «Песьні залатой Крывіі» (2008), «Не магу жыць без крыл…» (2012)[3].
Акулін є перекладачем з української, польської, литовської, словенської, болгарської, німецької мов[4].
Вірші Едуарда Акуліна перекладалися англійською, французькою, італійською, українською, російською, польською, болгарською, словенською, хорватською, сербською, литовською, латиською і німецькою мовами.
Премії[ред. | ред. код]
- (1993) Лауреат Першого національного фестивалю білоруської бардівської пісні[3]
- (2013) Лауреат міжнародної премії Миколи Ганька
- (2014) Лауреат літературної премії «Гліняны Вялес»
- (2016) Лауреат літературної премії «Срэбнае лятучае пяро», Болгарія
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Czech National Authority Database
- ↑ а б Едуард Акулін - біографія, творчість, відгуки. knigogid.ru. Архів оригіналу за 16 липня 2021. Процитовано 16 липня 2021.
- ↑ а б в Акулін Эдуард - Беларуская Інтэрнэт-Бібліятэка. kamunikat.org. Архів оригіналу за 16 липня 2021. Процитовано 16 липня 2021.
- ↑ а б в Едуард Акулін – біографія, книги, відгуки, цитати — LiveLib. livelib.ru. Архів оригіналу за 16 липня 2021. Процитовано 16 липня 2021.
Література[ред. | ред. код]
- Эдуард Аляксандравіч Акулін // Беларускія пісьменнікі: Біябібліяграфічны слоўнік. У 6 т. / пад рэд. А. І. Мальдзіса. — Мн.: БелЭн, 1992—1995.
Посилання[ред. | ред. код]
- Едуард Акулін [Архівовано 30 січня 2018 у Wayback Machine.] // budzma.by
|
