Еквілібріум

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Еквілібріум
Equilibrium
Equilibriumposter.jpg
Жанр Постапокаліпсис
фантастичний бойовик
антиутопія
Режисер Курт Віммер
Продюсер Ян де Бонт
Лукас Фостер
Боб Вайнштейн
Харві Вайнштейн
Сценарист Курт Віммер
У головних
ролях
Крістіан Бейл
Емілі Вотсон
Тайє Діггз
Ангус Макфейден
Шон Бін
Вільям Фіхтнер
Композитор Клаус Бадельт
Кінокомпанія Dimension Films
Blue Tulip Productions
Дистриб'ютор  Dimension Films
Miramax Films
Тривалість  107 хв.
Мова  англійська
Країна  США
Рік  2002
Дата виходу  6 грудня
IMDb ID 0238380
Кошторис  $20 млн
Касові збори  $5 359 645

«Еквілібріум» (англ. Equilibrium) — американський фантастичний антиутопічний бойовик 2002 р. режисера Курта Віммера. Головний герой фільму — Джон Престон, клерик (високопоставлений співробітник органів безпеки). У світі фільму всі емоції заборонені, і громадяни змушені приймати щоденні ін'єкції прозіуму (препарату що пригнічує емоції).

Сюжет[ред.ред. код]

Події розвиваються у футуристичному та похмурому місті-державі Лібрія. Третя світова війна спустошила планету й міркування про те, що людство, швидше за все, не переживе Четвертої, спонукали лідерів світу створити суспільство, вільне від конфліктів. Людські емоції — основна причина конфлікту, і тому будь-які емоційно стимулюючі матеріали були заборонені. Ці матеріали за рейтингом «ЄС-10» негайно повинні знищуватися спалюванням. Крім того, всі громадяни Лібрії зобов'язані для придушення емоцій приймати регулярні ін'єкції препарату під назвою «прозіум», що знаходиться у центрі «Еквілібріум».

Олімпійський стадіон в Берліні — як лібріанський уряд.

Лібрія регулюється радою Тетраграматону, яку очолює самітник відомий як «Батько» (Шон Пертві). Він ні з ким не взаємодіє за межами правлячої ради, але його «образ всюдисущого» знаходиться по всьому місту, перетворюючи його в сильний культ особистості. Рада Тетраграматону прагне створити ідентичне життя для всіх лібріанців і використовує поліцію державного апарату для забезпечення єдності та відповідності. На вершині Лібрії знаходяться правоохоронні Жерці Граматону, які навчаються смертельному бойовому мистецтву Ган Ката, що вчить атакувати та захищати себе на основі найбільш статистично ймовірних позицій своїх ворогів під час бою. Жерці існують з метою виявлення і знищення матеріалів ЄС-10 й для проведення, затримання «сенситивних правопорушників», винних у почуттях й емоціях. Незважаючи на зусилля поліції та священнослужителів, в Лібрії існує рух опору, відомий як «Підпілля».

Головний герой фільму, Жрець Граматону першого класу, Джон Престон (Крістіан Бейл), є найбільш високопоставленим священнослужителем Лібрії. Він вдівець, його дружина, Вівіана, була страчена як сенситив-злочинець, залишивши йому двох дітей. Після рейду на членів групи опору, Престон помічає, що його партнер, Еррол Партрідж (Шон Бін), взяв із собою копію віршів Йейтса і припинив виконувати свою роботу. Престон вистежує Партріджа, який говорить емоційно та провокує Престона допомогти собі у властному самогубстві. Незабаром після цього Престон випадково розбиває флакон ранкової дози прозіуму і не в змозі отримати заміни в зв'язку з тероризмом в Еквілібріумі. Він починає відчувати емоції.

До Престона призначається новий партнер Брандт (Тайє Дігсі). Після арешту Мері О'Брайен (Емілі Вотсон) через неприйняття прозіуму, емоційна плутанина Джона посилюється під час її допиту. Престон припиняє приймати прозіум і намагається зберегти свою монотонність і бездушність на очах свого сина і все більш підозрілого Брандта. Шукаючи ключ до ефектів Партриджа, Престон швидко вступає в контакт із підпіллям. Його поведінка викликає підозри, і він викликається віце-адвокатом Дюпоном (Енгус Макфадьен). Той пояснює, що він намагається проникнути в підпілля, щоб знищити його. Дюпон говорить йому, що він чув чутки про спробу Жерця приєднатися до опору, і Престон обіцяє знайти цього зрадника. Підпілля ж переконує його вбити Батька, акт чого створить достатню плутанину для того, щоб підірвати бомби на заводах прозіуму в Лібрії. Повстанці вважають, що якщо вони порушать виробництво і розподіл прозіуму, то емоційно розбудять лібріанців піднятися і знищити Раду Тетраграматону.

Метро будівлі Рейхстагу як центр Еквілібріуму

Виконання Престоном вироку свідка Мері О'Брайен змушує його плакати безконтрольно, і Брандт заарештовує його. Брандт приводить Престона до Дюпона; Престон, однак, дурить Дюпона, що насправді злочинцем є Брандт. Після звільнення Престон мчить додому, щоб знищити свій Прозіум до того, як його знайде поліція, і стикається зі своїм молодшим сином, який відкриває Престону, що він і його сестра ніколи не приймали прозіум, оскільки мати переконала їх в цьому.

Коли Престон прибув для своєї аудієнції з Батьком, він віддав свій меч, і його підключили до поліграфічної машини для допиту. Через екран Батько говорить Престону, показуючи, що він давно знав про емоційний злочин Престона, і поставив арешт Брандта з метою приспання Престону помилкового відчуття безпеки, щоб він здав підпілля. Особа на екрані змінюється, показуючи заступника Ради Дюпона, який пояснює, що справжній Батько помер багато років тому, і що він тепер лідер держави.

У відповідь Престон розкриває свою приховану зброю і схвильований вирушає до офісу компанії Дюпона, де він вбиває його охоронців в бою на мечах. Престон і Брандт стикаються обличчям один до одного, але Престон легко вбиває Брандта, перерізавши йому обличчя. Престон і Дюпон протистоять один одному з пістолетами в битві Ган Ката, в ході якої Престону вдається взяти гору. Роззброєний Дюпон намагається переконати його, що він може відчувати, але Престон згадує О'Брайен, і стріляє в Дюпона. Потім Престон руйнує машини пропаганди, які транслюють зображення Отця в Лібрії. За допомогою цього відкриття підриваться підземні бомби й ув'язнені звільнені. Фільм закінчується Престоном, що торкається червоної стрічки О'Брайен, і, посміхаючись, дивиться на падіння лібріанського уряду.

Ролі[ред.ред. код]

Виробництво[ред.ред. код]

Велика частина зйомок тривала у різних місцях Берліна через унікальну суміш фашистської і сучасної архітектури останнього. Керівник з візуальних ефектів Тім Макговерн, який працював разом з Куртом Віммером, сказав, що фашистська архітектура була обрана, «щоб зробити почуття індивідуальності маленьким і незначним, а уряд потужнішим».[1] Крім того, сучасна архітектура Берліна підкреслює футуристичний і флегматичний зовнішній вигляд міста-держави Лібрія. Товсті стіни Лібрії схожі на покинуту фортецю, наче військова база НДР, в той час як зовнішній вигляд міста, де багато хто з уцілілих повстанців проживає, були зняті в старезних кварталах Східної Німеччини. На додаток до географічного розташування кілька європейських арт-директорів також внесли істотний внесок у виробництво.[2]

Музика[ред.ред. код]

Диск 1[ред.ред. код]

  • 1. Grammaton Cleric
  • 2. Encounter
  • 3. Cleric Preston
  • 4. Burned
  • 5. Evidence
  • 6. Always Knew
  • 7. Remember Me
  • 8. Predict
  • 9. Abduction
  • 10. Don’t Feel
  • 11. Libra
  • 12. Supression
  • 13. Equilibrium
  • 14. Breath Is Just A Clock
  • 15. Gun Katas
  • 16. Family
  • 17. Without Love
  • 18. Prozium
  • 19. More Reprimand
  • 20. Massacre
  • 21. Father’s Law
  • 22. Mary’s Museum
  • 23. Discovered
  • 24. Kata Moves

Диск 2[ред.ред. код]

  • 1. Hiden Souls
  • 2. Practice
  • 3. Nether
  • 4. Try To Scape
  • 5. Execution
  • 6. Faith
  • 7. By Me
  • 8. Jurgen
  • 9. You Know Why
  • 10. Underground
  • 11. Is Posible
  • 12. No Time For Love
  • 13. Final Countdown, Lost
  • 14. Decision
  • 15. Betrayed
  • 16. Confront
  • 17. You Must Kill Him
  • 18. Cry For Freedom
  • 19. Hard To Believed
  • 20. Nothing To Hide
  • 21. Master Gun Kata Fight
  • 22. A New Begining
  • 23. End Credits
  • 24. Equilibrium (Withdrawals)
  • 25. Double Of Equilibrium (Faith)
  • 26. Equilibrium (Kata Fight)
  • 27. Equilibrium (Hall Of Mirrors)

Культурні відсилання[ред.ред. код]

Критика[ред.ред. код]

Рейтинг фільму на сайті IMDb — 7,5/10, Rotten Tomatoes — 38% свіжості та 82% оцінка аудиторії.

Фільм має дві номінації.

Критик Роджер Еберт удостоїв фільм 3 зірками з 4.[3]

Касові збори[ред.ред. код]

Бюджет фільму склав $20 млн; касові збори — $1,2 млн у Північній Америці та $4.1 млн у світі — в цілому $5,3 млн. Також було зазначено, що «Еквілібріум» був показаний тільки в 301 кінотеатрі США, що підтверджує: більша частина доходів прийшла з країн далекого зарубіжжя.[4][5]

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • Пістолети, що використовують клерики, — тюнінгований гібрид з Beretta 92FS і Beretta 93R. Так само, в сцені перестрілки в палаці можна помітити, що на пістолетах встановлені чотиристоронні дульні компенсатори, що дають спалах полум'я у вигляді чотирьох букв «Т» — символу Грамматон клериків.
  • В епізоді з собакою було використане щеня бернського вівчарського собаки.
  • В епізоді розстрілу собак, де чути звук дробовика, насправді солдат стріляє зі снайперської гвинтівки WA2000.
  • Раніше Тей Діггз і Вільям Фіхтнер вже були в одній акторській команді на зйомках фільму «Екстазі» 1999 р.
  • Домінік Перселл і Вільям Фіхтнер потім зіграли разом у серіалі «Втеча». Потім Крістіан Бейл і Вільям Фіхтнер зіграють у фільмі «Темний лицар».
  • У сцені, коли з-під підлоги витягують «Мону Лізу», вона написана на полотні. Насправді картина виконана на дошці. Ймовірно, відсилання до «Усмішки» Бредбері.
  • На початку фільму Батько завершує свою промову, роз'яснюючи історію виникнення лібріанского режиму, словами: «Але вітаю вас, лібріанці! Всупереч своїй людській природі ви перемогли!» У цей момент слухачі встають і починають аплодувати, в першому з них можна впізнати Юргена — лідера підпілля (опору). Ця сцена перегукується з іншою, де Юрген буде пояснювати Престону, що деяким людям потрібно відмовитися від емоцій, щоб інші могли дозволити собі «цю розкіш».
  • У фільмі «Термінатор: Спасіння» 2009 р. сцена зустрічі Маркуса в білому костюмі і Скайнет є відсиланням до «Еквілібріума». В обох фільмах грає Крістіан Бейл.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]