Перейти до вмісту

Елькін Олександр Борисович

Додати посилання
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Олександр Борисович Елькін
Народився21 серпня 1984(1984-08-21) (40 років)
Харків
ГромадянствоУкраїна Україна

Олександр Елькін — український громадський діяч, засновник руху відповідального вчительства EdCamp Ukraine, голова Ради ГО «ЕдКемп Україна», радник міністра освіти і науки України (2016-2020 рр.), член Громадської ради Міністерства освіти і науки України (2016-2018 рр., 2018-2020 рр.), національний голова Global Dignity в Україні, куратор-засновник хабу Global Shapers Community Всесвітнього економічного форуму у Харкові, член Консультативної ради з питань сприяння розвитку системи загальної середньої освіти при Президентові України[1]. Кандидат технічних наук, сертифікований Scrum Master[2], експерт з недискримінаційного підходу в освіті[3]. Співавтор концепції[4] й основ стандарту реформи “Нова українська школа”[5].

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 21 серпня 1984 року у Харкові[6]. У 2001 році завершив із золотою медаллю навчання у Харківському фізико-математичному ліцеї № 27[7]. У 2006 році закінчив магістерську програму Східноукраїнської філії Міжнародного Соломонового університету (факультет комп’ютерних наук). У 2007 році завершив заочне навчання на економічному факультеті в тому ж університеті[6].

Одружений, виховує двох доньок[8].

З 2006 до 2011 року працював у альма-матер: був заступником директора з навчальної роботи, деканом факультету високих технологій, доцентом кафедри програмного забезпечення автоматизованих систем[9][10].

З 2011 року до 2014 року — заступник директора з освітніх ініціатив у ТОВ “Стелла Сістемз”, директор системи шкільного менеджменту School Champion в Україні, мовний адвокат (українська, російська мови) платформи “Khan Academy”[11].

З 2012 року — член опікунської ради Єврейського культурного центру “Бейт Дан”[11].

У 2013 році заснував харківський хаб спільноти Global Shapers Community Всесвітнього економічного форуму[11], у 2014 році представляв Україну як повноцінний делегат на форумі в Давосі у 50-ці молодих лідерів/-ок з усього світу[12].

З 2015 року — голова Ради ГО “ЕдКемп Україна”[13].

Член Громадської ради Міністерства освіти і науки України двох скликань 2016-2018 рр.[14], 2018-2020 рр[15].

З 2016 до 2020 року — радник (на громадських засадах) міністерок освіти і науки України Лілії Гриневич, Ганни Новосад і т.в.о. міністра освіти і науки України Любомири Мандзій[6].

З 2020 року — національний голова Global Dignity в Україні[16].

З 2021 року — член Консультативної ради з питань сприяння розвитку системи загальної середньої освіти при Президентові України[1].

У 2022 році вступив на магістерську програму Professional Master in Sustainability, Entrepreneurship, and Technology. Програма розроблена в кооперації двох закладів вищої освіти — європейського бізнес-університету WU Executive Academy та Tomorrow University of Applied Sciences[17].

З травня 2022 року — член Наглядової ради Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна[18].

У березні 2023 року став національним координатором Дослідження соціальних-емоційних навичок в Україні[19], а з червня 2024 — Дослідження вчительської професії TALIS[20]. Обидва дослідження створені й реалізуються Організацією економічного співробітництва та розвитку.

Є випускником Сінгапурської програми для освітніх лідерів від Національного інституту освіти (2018 рік)[21], лідерської програми обмінів Американського конгресу “Open World” (2016 рік)[11].

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

У 2009 році захистив дисертацію зі спеціальності 01.05.02 — "Математичне моделювання та обчислювальні методи" й отримав ступінь кандидата технічних наук в Інституті проблем машинобудування ім. А. М. Підгорного[22].

У вересні 2022 року став докторантом[23] за спеціальністю «Освітні, педагогічні науки» в Інституті проблем виховання НАПН України.

EdCamp Ukraine

[ред. | ред. код]

У 2014 році Олександр Елькін дізнався про світовий освітянський рух EdCamp, який з'явився 2010 року у США. “Мене це мотивувало діяти. Спільно з ініціативною групою написав листа у Філадельфію, відповідь на який чекали недовго. Нам оперативно дали “зелене світло” — і ми почали творити рух EdCamp в Україні”[24]. Після року підготовки команда EdCamp Ukraine провела першу національну (не)конференцію для шкільних педагогів[25]. У грудні 2015 року було зареєстровано громадську організацію “ЕдКемп Україна”, а Олександр Елькін став її засновником. Загалом 46 країн приєдналися до руху EdCamp. Україна стала третьою в Європі і дев’ятою — у світі[26].

Сьогодні EdCamp Ukraine є найбільшим освітянським рухом в Україні. На жовтень 2020 року до нього, за аналітичними даними організації, долучилися 55 000 освітян. EdCamp Ukraine проводить регіональні (всього 319 на кінець 2024 року) та щорічні національні (не)конференції (всього 9 у різних форматах — офлайн, онлайн і змішаному[27]), допомагає вчительству підвищувати свій професійний рівень, бере участь у реформуванні шкільної освіти[28], тісно співпрацюючи з Міністерством освіти і науки України. Сам О. Елькін у 2016 році стає радником міністерки, входить до Громадської ради МОН[29].

За його особистої участі, спільно з МОН були проведені дослідження “Діти і папери” (за результатами вдалося скоротити кількість паперової роботи для освітян на 22 % та скасувати деякі вимоги до шкіл від різних установ)[30], і “Навчати і навчатися: як і куди зростати українському вчительству” (за результатами якого була скасована монополія на підвищення педагогічної кваліфікації державних інституцій)[31][32][33], а також здійснено впровадження механізму недискримінаційної експертизи оригінал-макетів підручників і програм для учнівства[34].

З 2020 року входить до складу робочої групи з питань професійного розвитку педагогічних працівників МОН України[35], з 2016 року — до складу робочої групи з питань політики гендерної рівності та протидії дискримінації в освіті МОН України та до робочої групи з дебюрократизації шкільної діяльності[36]. З 2021 року входить до Консультативної ради з питань сприяння розвитку системи загальної середньої освіти (консультативно-дорадчий орган при Президентові України)[37].

Разом з EdCamp Ukraine Олександр Елькін упроваджує в Україні міжнародну програму соціально-емоційного та етичного навчання (СЕЕН) з розвитку м’яких навичок, розроблену Університетом Еморі (США), є методистом з СЕЕН[38]. З 2025 року є членом правління європейської спільноти програми СЕЕН[39].

У 2019 році під час відвідання Індії в рамках проєкту ЕдМандри (вивчення іноземного досвіду освітянами EdCamp Ukraine) разом з колегами отримав авдієнцію у Далай-лами XIV[40]. Згодом у 2020 році організував та модерував перший в історії діалог Далай-лами XIV з українством у прямому етері, який відбувся 20 жовтня. Співрозмовники торкалися тем миру зовнішнього і внутрішнього, освіти, екології, пандемії, співіснування людей різних націй та релігій[41].

В 2022 році разом з командою EdCamp Ukraine взяв участь в Оксфордському симпозіумі зі шкільного сімейного консультування. Під час підсумкової сесії заходу, засновник симпозіуму Брайан Герард вручив організації щорічну нагороду[42] за найкращу практику шкільного сімейного консультування за розробку інноваційних програм, які дозволяють педагогам сприяти формуванню стійкості учнівства й батьківства.

У грудні 2023 року Олександр разом з командою EdCamp Ukraine отримали нагороду як амбасадорська організація 2023 року від Інституту травмостійкості[43].

У 2024 році ГО «ЕдКемп Україна» отримала спеціальну відзнаку за інноваційний та системний підхід щодо реформування освіти України на національному конкурсі «Благодійна Україна»[44] і нагороду за освітні інновації, що варті масштабування від глобального дитячого фонду Theirworld[45].

Відзнаки й нагороди

[ред. | ред. код]

У 2018 році очільниця ХОДА Юлія Світлична передала Олександру Елькіну і його колегам подяки Прем’єр-міністра України “За вагомий особистий внесок у забезпечення виконання завдань державної політики в галузі освіти і науки”[46].

У 2018 році журнал “Фокус”, включив Олександра Елькіна до категорії “Геніальні люди. Українці, які змінюють країну і світ”[47].

У 2019 році він увійшов до п’ятірки номінантів “Тато-освітянин” премії “Тато року 2019”[48].

У 2021 році увійшов до рейтингу 100 найвпливовіших людей України за рейтингом журналу «Фокус», посівши 85 місце[49].

У 2022 році видання «НВ» назвало його «Українським Прометеєм»[50].

У 2023 році увійшов до трійки переможців у номінації «Тато-освітянин» премії «Тато року 2023»[51].

У 2024 році отримав нагрудний знак Міністерства освіти і науки України «Відмінник освіти»[52].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Указ Президента України Про Консультативну раду з питань сприяння розвитку системи загальної середньої освіти. Верховна Рада України. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 19 березня 2021.
  2. ↑ Oleksandr Elkin. Scrum.org (англ.). Процитовано 27 січня 2021.
  3. ↑ Олександр Елькін. Біографічна довідка (PDF). Міністерство освіти і науки України. Архів оригіналу (PDF) за 31 січня 2022.
  4. ↑ Нова українська школа. Концептуальні засади реформування середньої школи (PDF). Міністерство освіти і науки України. Архів оригіналу (PDF) за 9 грудня 2020.
  5. ↑ Нова українська школа: основи стандарту освіти – ще один крок до мети. Львівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти. Архів оригіналу за 25 лютого 2020. Процитовано 9 грудня 2020.
  6. ↑ а б в Заява на участь у конференції громадських об'єднань та асоціацій для обрання члена Наглядової ради НСТУ (PDF). Національна рада з питань телебачення і радіомовлення.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  7. ↑ Інсайти про українське вчительство від EdCamp`у: 5 років до й після. Нова українська школа (укр.). Архів оригіналу за 23 грудня 2020. Процитовано 22 грудня 2020.
  8. ↑ Не змінюйте вектора життя дитини. Простір української дитячої книги (укр.). Архів оригіналу за 30 жовтня 2020. Процитовано 9 грудня 2020.
  9. ↑ Життя без корупції. Чому доброчесність має стати новою нормою?. Українська правда. Життя. Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 21 січня 2021.
  10. ↑ - Кафедра кибернетики ХНТУСХ им. П. Василенко. cyber.khntusg.com.ua. Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 9 грудня 2020.
  11. ↑ а б в г ЕЛЬКІН. Біографічна довідка (PDF). Міністерство освіти і науки України. Архів оригіналу (PDF) за 31 січня 2022.
  12. ↑ Davos Global Shapers 2014 - World Economic Forum. widgets.weforum.org. Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 7 грудня 2020.
  13. ↑ EdCamp Ukraine | Ми будуємо спільноту відповідального вчительства!. EdCamp Ukraine. Архів оригіналу за 27 січня 2021. Процитовано 9 грудня 2020.
  14. ↑ Міністерство освіти і науки України - Склад громадської ради при МОН 2016-2018. Міністерство освіти і науки України (ua) . Процитовано 9 грудня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  15. ↑ Міністерство освіти і науки України - Склад громадської ради при МОН 2018-2020. Міністерство освіти і науки України (ua) . Процитовано 9 грудня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  16. ↑ Ukraine. Global Dignity (амер.). Архів оригіналу за 20 січня 2021. Процитовано 9 грудня 2020.
  17. ↑ Сергій, Горбачов (17 травня 2023). Навіщо школам стратегічне планування: розбираємо ефективні інструменти стратегування на пальцях | Нова українська школа (укр.). Процитовано 3 лютого 2025.
  18. ↑ Чим пишаємося - EdCamp Ukraine. EdCamp Ukraine - Ми об'єднуємо освітян і допомагаємо їм зростати (ua) . 28 вересня 2021. Процитовано 18 червня 2022.
  19. ↑ ДоСЕН — Міжнародне дослідження соціально-емоційних навичок. ДоСЕН (укр.). Процитовано 4 січня 2024.
  20. ↑ Україна почала підготовку для участі у дослідженні TALIS+. НУШ. 13 січня 2025.
  21. ↑ Граждане будущего. Как работают школы в Сингапуре. ФОКУС (рос.). 2 вересня 2018. Архів оригіналу за 29 березня 2020. Процитовано 4 грудня 2020.
  22. ↑ Поздравляем Путятина В.П. и Элькина А.Б. - 19 Марта 2009 - Кафедра кибернетики ХНТУСХ им. П. Василенко. cyber.khntusg.com.ua. Процитовано 9 грудня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  23. ↑ Освітянська (не)конференція для зростання у часи криз і невизначеності «Точка Стійкості. На перетині свободи й відповідальності». Інститут проблем виховання НАПН України. 18 липня 2024.
  24. ↑ Рух відповідального вчительства. The Ukrainians. 13 січня 2019. Архів оригіналу за 25 жовтня 2020. Процитовано 4 грудня 2020.
  25. ↑ Олександр Елькін: «EdCamp – це тренажер для освітян, які хочуть бути сучасними» .: Ресурсний центр ГУРТ. gurt.org.ua. Архів оригіналу за 5 лютого 2021. Процитовано 4 грудня 2020.
  26. ↑ Олександр Елькін у програмі КОМЕНТАРІ / Телеканал Р1 / 10.07.2019. Сторінка Телеканалу Р1 в YouTube.
  27. ↑ COVID-19 пришвидшив освітні реформи? Практичний досвід та поради свідомих освітян. 24 Канал (укр.). Процитовано 6 грудня 2020.
  28. ↑ Рух EdCamp в Україні — як готують відповідальне вчительство для Нової школи. Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 4 грудня 2020.
  29. ↑ Образ педагога будущего в интервью с Александром Элькиным. Интернет-журнал «Колесо жизни» (рос.). Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 4 грудня 2020.
  30. ↑ Шукає учитель, шукає поліція... або “Мікрорайони” як лабіринти долі. Українська правда _Життя. Архів оригіналу за 21 жовтня 2020. Процитовано 4 грудня 2020.
  31. ↑ Педагоги #надтоважливі. Що новий закон про освіту дасть вчительству. Українська правда _Життя. Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 4 грудня 2020.
  32. ↑ Підвищення кваліфікації: Як і куди зростати українським вчителям? — журнал | «Освіторія». Освіторія (укр.). Архів оригіналу за 7 серпня 2020. Процитовано 4 грудня 2020.
  33. ↑ Підвищення кваліфікації: про який учительській біль свідчать соціологічні заміри (укр.). Архів оригіналу за 1 грудня 2020. Процитовано 4 грудня 2020.
  34. ↑ Міністерство освіти і науки України - Люди з інвалідністю, яких не існує, та 40% українських дітей, що не можуть зробити завдання з батьками, - МОН пояснює, для чого потрібна антидискримінаційна експертиза підручників. mon.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 22 жовтня 2020. Процитовано 4 грудня 2020.
  35. ↑ Про утворення робочої групи з питань професійного розвитку педагогічних працівників. Міністерство освіти і науки України (ua) . Архів оригіналу за 5 лютого 2021. Процитовано 9 грудня 2020.
  36. ↑ Наказ МОН про результати дослідження «Діти і папери. Як досягти балансу в школі» (PDF). Освіта.ua. Архів оригіналу (PDF) за 26 листопада 2018.
  37. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №55/2021. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 17 лютого 2021. Процитовано 18 лютого 2021.
  38. ↑ Бронза, Вікторія (19 вересня 2019). Емпати та творці. Газета "День". Архів оригіналу за 7 березня 2022.
  39. ↑ Чим пишаємося. Офіційний сайт ГО «ЕдКемп Україна».
  40. ↑ Так говорил Далай-лама. Зачем украинцы ездили в Малый Тибет и какие откровения. ФОКУС (рос.). 27 березня 2019. Архів оригіналу за 21 жовтня 2020. Процитовано 4 грудня 2020.
  41. ↑ Далай-лама вперше поспілкувався з українцями в прямому ефірі. Про що говорили. Суспільне мовлення України. Архів оригіналу за 1 грудня 2020. Процитовано 4 грудня 2020.
  42. ↑ SBFC Awards. Oxford Symposium in (англ.). Процитовано 3 лютого 2025.
  43. ↑ TRI's Ambassadors of the Year: 2023. Trauma Resource Institute (амер.). 6 грудня 2023. Процитовано 4 січня 2024.
  44. ↑ Переможці Національного конкурсу «Благодійна Україна-2023» – «Благодійність на захисті України» нагороджені!. Офіційний сайт національного конкурсу «Благодійна Україна». 24 червня 2024.
  45. ↑ 10 inspiring winners of the fourth Theirworld Education Innovation Awards. Офіційний сайт глобального дитячого фонду Theirworld (англ.). 11 листопада 2024.
  46. ↑ ©2007- 2021; группа «Объектив», ООО «Медиа; Сегодня: 80754, Харьков Всего: 39074566. Організатори EdCamp отримали державні нагороди | «Объектив». Новости Харькова и Харьковской области. Медиа группа «Объектив» (рос.). Архів оригіналу за 18 грудня 2019. Процитовано 21 січня 2021.
  47. ↑ Гениальные люди. Украинцы, которые меняют страну и мир. ФОКУС (рос.). 26 грудня 2017. Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 4 грудня 2020.
  48. ↑ Тато року 2019. Сайт премії "Тато року" (англ.). Архів оригіналу за 17 травня 2021. Процитовано 4 грудня 2020.
  49. ↑ Зеленський vs Ахметов. 100 найвпливовіших українців за версією журналу "Фокус". ФОКУС (укр.). 13 грудня 2021. Архів оригіналу за 30 квітня 2022. Процитовано 30 квітня 2022.
  50. ↑ Український Прометей. Як Олександр Елькін та його організація EdCamp Ukraine змінює освіту в країні. nv.ua (укр.). Архів оригіналу за 30 квітня 2022. Процитовано 30 квітня 2022.
  51. ↑ Премія Тато Року. tatoroku.4mama.ua (англ.). Процитовано 4 січня 2024.
  52. ↑ Чим пишаємося - EdСamp Ukraine. EdСamp Ukraine - Ми об'єднуємо освітян і допомагаємо їм зростати (ua) .

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Елькін_Олександр_Борисович