Нова українська школа

Калуська ЗОШ І ступеня №11, одна з перших що впровадила новий стандарт у 2017–2018 роках

«Нова́ украї́нська шко́ла» (НУШ) — реформа шкільництва запроваждена Міністерством освіти і науки України у 2017 році. В 2017–2018 роках до тестування нового стандарту було залучено 100 шкіл, а з 2018–2019 року усі перші класи навчаються за ним. Метою реформи було створення нової школи, у якій «буде приємно навчатись», а також яка «виховає інноватора та громадянина, який вміє ухвалювати відповідальні рішення»:

«Метою повної загальної середньої шкільної освіти є різнобічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка усвідомлює себе громадянином України, здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, трудової діяльності та громадянської активності»

Наразі у початкових класах НУШ використовується безбалова система: у 1–2 класах відсутня повністю, а в 3–4 класах замість балів застосовується рівнева система оцінювання. Зокрема, МОН рекомендує вчителям користуватися такими позначками: П (початковий рівень), С (середній рівень), Д (достатній рівень) та В (високий рівень).

У жовтні 2025 року громадська спілка «Освіторія» спільно з Міністерством освіти і науки України презентували новий методичний посібник для педагогів початкової школи — «Перезавантаження НУШ: практичні орієнтири для вчительства початкової школи».

Основні засади

Формула НУШ

Однією з фундаментальних засад реформи є «Формула НУШ», що складається з трьох аспектів та дев'яти компонентів:

«Нова школа»

• Нова структура школи.
• Компетентний зміст освіти.
• Сучасне освітнє середовище та інклюзивна освіта.
• Справедливе фінансування та рівний доступ.
• Автономія навчальних закладів.

«Новий педагог»

• Вмотивований педагог-професіонал.
• Педагогіка партнерства.

«Нові цінності»

• Дитиноцентризм.
• Наскрізний процес виховання, заснований на ціннісних орієнтаціях.

Педагогіка партнерства

Частиною формули НУШ є «педагогіка партнерства», а саме трикутник учен–учитель–батьки. Передбачається, що родина має бути залучена до навчання дитини та активно співпрацювати з учителем. Вчитель, у свою чергу, має стати для дитини другом.

Основні принципи педагогіки партнерства:

• Повага до особистості.
• Доброзичливість і позитивне ставлення.
• Довіра у відносинах.
• Діалог — взаємодія — взаємоповага.
• Розподілене лідерство (проактивність, право вибору та відповідальність за нього, горизонтальність зв'язків).
• Принципи соціального партнерства (рівність сторін, добровільність узяття зобов'язань, обов'язковість виконання домовленостей).

Компетентності

Під «компетентностями» у реформі розуміється «динамічна комбінація знань, способів мислення, поглядів, цінностей, навичок, умінь, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність». Загалом НУШ нараховує 10 таких компетентностей:

• Спілкування державною мовою, або рідною у разі відмінності.
• Спілкування іноземними мовами.
• Математична компетентність.
• Основні компетентності у природничих науках і технологіях.
• Інформаційно-цифрова компетентність.
• Уміння вчитися впродовж життя.
• Ініціативність і підприємливість.
• Соціальна та громадянська компетентності.
• Обізнаність та самовираження у сфері культури.
• Екологічна грамотність і здорове життя.

Усі компетентності вважаються однаково важливими, та розвиваються на різних уроках впродовж всього періоду навчання. Спільними для всіх компетентностей є: вміння читати і розуміти прочитане, висловлювати думку усно і письмово, критичне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, виявляти ініціативу, творити, уміння вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення, уміння конструктивно керувати емоціями, застосовувати емоційний інтелект, та здатність співпрацювати в команді.

Через новий підхід до навчання та очікуваних результатів (оволодіння компетентностями замість засвоєння певного обсягу навчального матеріалу) буде створена нова система оцінювання результатів навчання та змінено зміст ЗНО.^{[джерело?]}

Новий освітній простір

НУШ предбачає створення 8 «навчальних осередків» для класу, які складаються з:

• Навчально-пізнавальної діяльності (з партами/столами).
• Змінних тематичних осередків (дошки/фліпчарти/стенди для діаграм з ключовими ідеями).
• Ігрової діяльністості (інвентар для настільних та рухливих ігор).
• Художньо-творчої діяльності.
• Куточку живої природи для проведення дослідів (пророщення зерна, догляд за рослинами, акваріум).
• Відпочинку (з килимом для сидіння та гри, пуфами, подушками).
• Дитячої класної бібліотеки.
• Осередку вчителя.

Складовими нового простору для шкіл є креативний зовнішній та внутрішній дизайн, комфорт та енергоефективність, сучасні умови для навчання, розвитку та спілкування, та багатофункціональне середовище. Крім того, освітній простір організовується таким чином, щоб учитель міг спостерігати за діяльністю дітей в усіх осередках, а діти мали можливість безпечно переміщуватися і мали місце для зберігання особистих речей.

Структура

За реформою НУШ період навчання було збільшено з 11 до 12 років, що є стандартом у більшості ровзинених країн.

• Початкова школа триває чотири роки і поділяється на два цикли, де 1–2 класи виступають адаптаційно-ігровими, а 3–4 класи основними.
• Базова середня освіта триває п'ять років і поділяється на два цикли, де 5–6 класи виступають адаптаційними, а 7–9 класи базовим предметним навчанням.
• Профільна середня освіта триває три роки з 10 по 12 клас, і передбачає вибір або академічного, або професійного спрямування. Академічне спрямування передбачає поглиблене вивчення певних предметів (обираються не тільки предмети, але й їх рівень складності) та орієнтацію на подальше навчання в університеті. Професійне в свою чергу забезпечує отримання першої професії і повну загальну середню освіту. Можливість навчатися далі цей напрямок не обмежує.

Кластерна освіта

У межах реформи Міністерства освіти і науки України старша школа зміниться у 2027 році на новий формат, де одним із ключових елементів стане так зване «кластерне профільне навчання». За нього учні матимуть можливість обирати свій профіль навчання, в якому ключові предмети і курси поглиблюються.

Навчальна програма буде побудована навколо тематичних кластерів, один з яких — STEM (науки (science), технології, інженерія, математика). У 10 класі учні будуть знайомитися з обраним профілем, щоб переконатись у виборі й за бажанням змінити його.

Потягом трьох років кількість предметів і курсів за вибором пропорційно зростатиме до 12 класу, а обовʼязкових — зменшуватиметься.

Підготовка вчителів

Одним з основним напрямків підготовки до реформи є підготовка вчителів. На онлайн-платформі Ed-era був розроблений перший етап підготовки, що має в собі шеститижневий курс для вчителів перших класів. Після нього йде безпосереднє навчання вчителів тренерами, що пройшли підготовку за програмою громадської організації «Освіторія» спільно з МОН. На початок 2018–2019 навчального року підвищення кваліфікації пройшли понад 22 тисячі вчителів початкових класів.

Міністерство освіти і науки планує запустити у 2026 році підготовку освітян/ок до реформи старшої школи, про що розповів Ігор Хворостяний, керівник Офісу впровадження НУШ при МОН. Він зазначив, що цьогоріч в планах Офісу впровадження НУШ — системне навчання й підготовка вчителів, насамперед тих, які працюють в академічних ліцеях, що пілотують профільну реформу.

Дослідження

У 2019 році У 2019 році Міністерство освіти та науки України разом з Українським центром оцінювання якості освіти провели перший етап дослідження сформованості наскрізних умінь учнів початкової школи. У ньому взяли участь 897 третьокласників із 149 шкіл у всіх областях України та Києві, зокрема учні пілотних класів Нової української школи, а також учні, які навчалися за попереднім Держстандартом 2011 року. Дослідження охоплювало також опитування вчителів, батьків і керівників закладів освіти.

За результатами дослідження, більше половини груп учнів продемонстрували достатній або високий рівень володіння всіма наскрізними вміннями, визначеними чинним державним стандартом. Жодне з умінь не показало домінування низького рівня. Учні пілотних класів НУШ мали кращі результати за такими показниками як співпраця, ухвалення рішень, розв’язання проблем, обґрунтування позиції, ініціативність і творчість. Водночас учні спеціалізованих шкіл показали вищі результати з читання з розумінням і критичного та системного мислення.

Дослідження також зафіксувало, що в групах учнів із великих класів результати були кращими, ніж у класах із меншою наповнюваністю. У сільських школах учні частіше демонстрували кращі показники співпраці, розв’язання проблем і ухвалення рішень, але саме серед сільських шкіл було більше груп, які не впоралися з компетентнісними завданнями.

Критика

Реформа освіти, здійснена проєктом Нової української школи, отримала змішані оцінки від спеціалістів у цій галузі.

Віталій Дрібниця, педагог, методист з історії, автор шкільних підручників та автор YouTube каналу Vox Veritatis неодноразово критично висловлювався з приводу Нової української школи, і відповідаючи на питання з оцінки нинішнього рівню викладання історії в школах і формування адекватного і критичного сприйняття історії відповів наступне:

З моєї точки зору мова йде не про викладання як таке, а про змістовне навантаження Нової української школи і змістовне навантаження програм з історії і підручників. Я, скажемо так, не дуже є прихильником Нової української школи, я вважаю що ми багато втратили від того, що було в старій українській, радянський школі. Мені не вистачає того чого є в російських підручниках: чіткого пояснення причино–наслідкових зв'язків, воно абсолютно буває інколи абсурдне, пропагандистське, але в наших підручниках цього немає, дуже часто нашим дітям пропонують самим визначити причини й наслідки, хоча в багатьох випадках це віку невідповідні завдання. Але на це націлена в цілому Нова українська школа, на самостійну роботу учня під керівництвом вчителя; не нав'язування учню певних стандартів, наративів, і певного розуміння ситуації, а учень має сам до цього прийти, і я вважаю, як педагог з тридцятирічним стажем, що учень сам до цього не прийде, і допоки йому певні висновки наративні не напишеш — це абсолютне зло. [...] В умовах коли в нас був ковід, коли учні не мали прямого контакту з вчителями, в умовах коли йде війна, коли учні дуже часто не мають прямого контакту з вчителями, це все не стільки сприяє становленню критичного мислення, розвитку історичної освіти, скільки заважає цьому процесу. Мені б хотілося бачити наші підручники більш ідеологічними, скажемо так, з більш чіткими висновками, тому що підручники в тому числі пишуть фахові історики (в нашому колективі декілька докторів наук), і доктор наук має чіткий висновок про цю подію, але він не може її написати тому що дитина має сама начебто дійти до цього висновку, до якого дійшов доктор наук після тридцятирічних досліджень цієї проблеми. Це нереально. [...] Ми поставлені в такі рамки де ми не маємо права робити фактичні висновки за дитину. [...] Сама концепція підручника та програми викладання історії Нової української школи передбачає переважно роботу учня, самостійне опрацювання документів, і так далі, хоча на це не вистачає ні часу у учня, і не вистачає керівництва вчителя. Учень дуже часто не може виконати той масив завдань який пропонує підручник із Нової української школи.

У листопаді 2021 року Радіо Свобода провело опитування, в якому брали участь батьки та вчителі. Іванна Коберник, співзасновниця ГО «Смарт освіта» і «Батьківський контроль», вважає, що метою реформи НУШ є «осучаснити шкільну освіту, зробити її відповідною до потреб 21-го століття, та дати можливість дітям всебічно розвиватися в школі, допомагаючи відкрити їхні нахили й здібності». Світлана Іванівна, вчителька випускного першого класу, розповідає про те, що головною метою реформи є компетентнісне навчання, за якого учні не просто набувають знання, а вчаться використовувати їх на практиці, а ігри, під час яких діти почуваються краще, допомагають краще засвоїти теоретичний матеріал і отримати навчки спілкування та командної роботи. Частина батьків та вчителів оцінили реформу негативно, як основні мінуси виділивши можливу нетворчість дитини за занадто творчих завданнь, важку програма, велику свобода під час уроків, та відсутність конкуренції і відповідальності за неправильні відповіді.

Групи результатів

Групи результатів у НУШ.

Групи результатів (ГР) у НУШ — це логічно об’єднані очікувані результати навчання з Державного стандарту, згруповані за видами діяльності або змістом.

Галузі навчання

Групи результатів (ГР) впроваджені для всіх 9 освітніх галузей. Кожна галузь має специфічні критерії, за якими виставляються оцінки у свідоцтві досягнень.

Нижче наведено основні групи результатів за ключовими освітніми галузями НУШ (5–9 класи):

1. Мовно-літературна галузь

• ГР 1: Сприймання усної інформації на слух / аудіювання.
• ГР 2: Усна взаємодія та висловлювання / говоріння.
• ГР 3: Сприймання письмових текстів / читання.
• ГР 4: Письмова взаємодія та висловлювання / письмо.

2. Математична галузь

• ГР 1: Дослідження ситуацій і створення математичних моделей.
• ГР 2: Розв’язування математичних задач.
• ГР 3: Інтерпретація та критичний аналіз результатів.

3. Природнича галузь

• ГР 1: Проведення наукових досліджень природних об’єктів і явищ.
• ГР 2: Опрацювання, інтерпретація та оцінювання інформації природничого змісту.
• ГР 3: Виявлення наукового ставлення до довкілля та здоров’я.

4. Інформатична галузь

• ГР 1: Пошук, опрацювання та використання даних.
• ГР 2: Створення інформаційних об’єктів та продуктів.
• ГР 3: Робота в цифровому середовищі та безпека.

5. Соціальна та здоров’язбережувальна галузь

• ГР 1: Турбота про власне здоров’я та безпеку.
• ГР 2: Соціальна взаємодія та добробут.
• ГР 3: Відповідальна поведінка у соціумі.

6. Громадянська та історична галузь

• ГР 1: Орієнтування в історичному часі та просторі.
• ГР 2: Робота з джерелами інформації.

• ГР 3: Виявлення поваги до прав людини та демократії.

7. Технологічна галузь

• ГР 1: Проєктування та виготовлення виробів.
• ГР 2: Застосування технологій та інструментів.
• ГР 3: Екологічне та безпечне використання ресурсів.

8. Мистецька галузь

• ГР 1: Художньо-практична діяльність (виконавство, творчість).
• ГР 2: Сприймання, аналіз та інтерпретація творів мистецтва.
• ГР 3: Комунікація через мистецтво та самовираження.

9. Фізична культура

• ГР 1: Сформованість навичок здорового способу життя.
• ГР 2: Розвиток фізичних якостей та рухових здібностей.
• ГР 3: Соціальна взаємодія під час занять спортом.

За кожною з цих груп у журналі зазвичай накопичується мінімум по дві оцінки за семестр для виведення підсумкового бала.

Врахування ГР у семестровому оцінюванні

Для виведення семестрової оцінки за кожною групою результатів вчитель може запланувати проведення впродовж семестру:

• Поточного оцінювання результатів кожної групи — щонайменше двічі. Поточні оцінки, які не співвідношенні з певними групами результатів, не враховуються при виведенні семестрової оцінки, а використовуються для відстеження індивідуального освітнього поступу та надання зворотного зв’язку учням;
• Підсумкових робіт за кожною групою результатів протягом/наприкінці семестру (мінімум одну) або одну комплексну підсумкову роботу за всіма групами результатів наприкінці семестру.

Законодавство

Нова система оцінювання результатів базується на наступних нормативних актах:

• Державний стандарт базової середньої освіти (затверджений постановою КМУ від 30.09.2020 № 898). Він визначає вимоги до компетентностей та результатів навчання учнів 5–9 класів за кожною освітньою галуззю.

• Наказ МОН № 496 від 01.04.2022 — затверджує методичні рекомендації щодо оцінювання у 5–6 класах НУШ;
• У додатку 2 до наказу МОН від 02.08.2024 №1093 визначено галузеві критерії, які реалізуються за чотирма рівнями (початковий, середній, достатній, високий) і дають змогу здійснювати оцінювання результатів навчання у 12-бальній шкалі.

Також додаткові роз’яснення дають МОН, інфографіки, приклади заповнення, відповіді на запитання, які публікуються на офіційних освітніх платформах: Osvitoria.media, Всеосвіта, ЗнайШов.

Безкоштовні освітні програми

З 2026 року посольство України в Швеції реалізує програму Star for Life Ukraine. Фонд пропонує цикл курсів з ІТ-напряму, креативної індустрії та розвитку професійних навичок.^{[значущість факту?]}

Див. також

• Закон України «Про повну загальну середню освіту»

Джерела

• Сайт НУШ
• Концепція НУШ
• Календар реформи
• Державний стандарт початкової освіти
• НУШ: від початку до 2029 року
• Структура Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII
• Державний стандарт початкової освіти
• Дослідження НУШ
• МОН України