Еліcе Мертенс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Елізе Мертенс)
Jump to navigation Jump to search
Еліcе Мертенс
Elise Mertens 4, 2015 Wimbledon Qualifying - Diliff.jpg
Громадянство Бельгія Бельгія
Місце проживання Гармонт-Ахель
Дата народження 17 листопада 1996(1996-11-17) (21 рік)
Місце народження Левен
Робоча рука права
Бекхенд дворучний
Призові, USD 1 748 652

Одиночний розряд

Матчів в/п 227–117
Титулів 4 WTA, 11 ITF
Найвища позиція 16 (7 травня 2018)
Турніри Великого шолома
Австралія ПФ (2018)
Ролан Гаррос 4к (2018)
Вімблдон 1к (2017)
США 1к (2016, 2017)

Парний розряд

Матчів в/п 167–81
Титулів 4 WTA, 12 ITF
Найвища позиція 30 (16 квітня 2018)
Турніри Великого шолома
Австралія 2к (2017)
Ролан Гаррос 1к (2017)
Вімблдон 3к (2017)
США 2к (2017)
Картка була оновлена востаннє: 16 квітня 2018

Еліcе Мертенс (нід. Elise Mertens, 17 листопада 1996) — бельгійська тенісистка.

Свою першу перемогу в турнірах WTA-туру Мертенс здобула на Moorilla Hobart International у січні 2017 року.

Граючи в парі з Ан-Софі Местах, Мертенс виграла ASB Classic 2016 у парному розряді.

На Відкритому чемпіонаті Австралії 2018 року Мертенс добралася до півфіналу, що є її найбільшим успіхом у турнірах Великого шолома.

Особисте життя[ред.ред. код]

Мертенс народилася в Левені другою доньоко в родині вчительки та виробника церковних меблів. Вона навчалася дома й з задоволенням опановувала мови, розмовляє крім фламандської французькою й англійською. Її старша сестра працює пілотом. Саме вона познайомила 4-річну Елісе з тенісом. Мертенс в дитинстві рівнялася на Жустін Енен та Кім Клейстерс. З 2015 року вона тренується в академії Клейстерс[1][2].

Фінали турнірів WTA та WTA 125K[ред.ред. код]

Одиночний розряд (4 перемоги, 1 поразка)[ред.ред. код]

Результат No. Дата Турнір Поверхня Супротивниця Рахунок
Перемога 1. 14 січня 2017 Hobart International, Гобарт, Австралія Хард Румунія Моніка Нікулеску 6–3, 6–1
Поразка 1. 30 квітня 2017 Istanbul Cup, Стамбул, Туреччина Ґрунт Україна Еліна Світоліна 2–6, 4–6
Перемога 2. 13 січня 2018 Hobart International, Гобарт, Австралія Хард Румунія Міхаела Бузернеску 6–1, 4–6, 6–3
Перемога 3–1 квітень 2018 Ladies Open Lugano, Швейцарія Ґрунт Білорусь Орина Соболенко 7–5, 6–2
Перемога 4–1 травень 2018 Morocco Open, Марокко Ґрунт Австралія Айла Томлянович 6–2, 7–6(7–4)

Парний розряд (6–3)[ред.ред. код]

Результат Дата Турнір Поверхня Партнерка Суперниці Рахунок
Поразка 1. 22 листопада 2015 OEC Taipei WTA Challenger, Тайпей, Тайвань Килим (зала) Росія Марина Мельникова Японія Канае Хісамі
Японія Котомі Такахата
1–6, 2–6
Перемога 1. 9 січня 2016 ASB Classic, Окленд, Нова Зеландія Хард Бельгія Ан-Софі Местах Чорногорія Данка Ковінич
Чехія Барбора Стрицова
2–6, 6–3, [10–5]
Перемога 2. 20 листопада 2016 Open GDF Suez de Limoges, Лімож, Франція Хард (зала) Люксембург Манді Мінелла Велика Британія Анна Сміт
Чехія Рената Ворачова
6–4, 6–4
Поразка 1. 30 квітня 2017 Istanbul Cup, Стамбул, Туреччина Ґрунт США Ніколь Мелічар Словенія Даліла Якупович
Україна Надія Кіченок
6–7 (6–8) , 2–6
Поразка 3. 23 липня 2017 Bucharest Open, Бухарест, Румунія Ґрунт Нідерланди Демі Схюрс Румунія Ірина-Камелія Бегу
Румунія Ралука Олару
3-6, 3-6
Перемога 3. 23 вересня 2017 Guangzhou Open, Гуанчжоу, КНР Хард Нідерланди Демі Схюрс Австралія Монік Адамчак
Австралія Сторм Сендерз
6–2, 6–3
Перемога 4. 13 січня 2018 Hobart International, Гобарт, Австралія Хард Нідерланди Демі Схюрс Україна Людмила Кіченок
Японія Ніномія Макото
6–2, 6–2
Перемога 5. 15 квітня 2018 Ladies Open Lugano, Швейцарія Ґрунт Бельгія Кірстен Фліпкенс Білорусь Віра Лапко
Білорусь Орина Соболенко
6–1, 6–3
Перемога 6. 16 червня 2018 Rosmalen Grass Court Championships, 'с-Гертогенбош, Нідерланди Трава Нідерланди Демі Схюрс Нідерланди Кікі Бертенс
Бельгія Кірстен Фліпкенс
3-3, припинили

Зовнішні посилання[ред.ред. код]


Виноски[ред.ред. код]

  1. Bergman, Justin (23 January 2018). Unseeded Belgian Mertens reaches Australian Open semis. The Toronto Star (en-CA). ISSN 0319-0781. Процитовано 25 January 2018. 
  2. admin (13 January 2018). Elise Mertens. WTA Tennis (en). Процитовано 25 January 2018.