Кіченок Людмила Вікторівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Людмила Кіченок
Громадянство Україна Україна
Місце проживання Дніпро
Дата народження 20 липня 1992(1992-07-20) (31 рік)
Місце народження Дніпропетровськ
Зріст 174 см
Вага 60 кг
Робоча рука права
Бекхенд дворучний
Призові, USD $2,134,633

Одиночний розряд

Матчів в/п 203–166
Титулів 6 ITF
Найвища позиція 156 (21 липня 2014)
Поточна позиція 1014 (3 липня 2023)

Парний розряд

Матчів в/п 423–281
Титулів 8 WTA, 28 ITF
Найвища позиція 7 (20 березня 2023)
Мейджори
Австралія Ф (2024)
Ролан Гаррос ПФ (2022)
Вімблдон ПФ (2022)
США ЧФ (2019)
Інші парні турніри
Підсумковий турнір ПФ (2022)
Олімпіада ЧФ (2020)
Мікст
Австралія 2к (2022)
Ролан Гаррос 2к (2019, 2022, 2023)
Вімблдон П (2023)
США 1к (2018, 2022)
Востаннє картку оновлено: 28 січня 2023

Людми́ла Ві́кторівна Кічено́к (20 липня 1992) — українська тенісистка, переможниця Вімблдонського турніру у змішаному парному розряді (2023).

Людмила Кіченок має сестру-близнючку Надію, разом з якою зазвичай виступає в парному розряді. У січні 2015 року сестри виграли свій перший турнір WTA — Shenzhen Open. Свою другу перемогу сестри здобули на Brasil Tennis Cup 2016.

Виступи на Олімпіадах[ред. | ред. код]

Дисципліна Стадія Супротивник Результат Місце Загальне місце
Тенніс Пари 1 коло Китай 0:2 2 17

Перемоги[ред. | ред. код]

На тенісному турнірі в жовтні 2015-го у Китаї Людмила Кіченок (414-та позиція) переграла першу ракетку турніру італійку Флавію Пеннетту (8-а позиція у світі).

4 листопада 2018 року разом з Надією Кіченок виграла парний турнір WTA Elite Trophy в Чжухаї[1]. Наступного року вона зуміла відстояти титул, граючи цього разу з Андреєю Клепач із Словенії.

У червні 2021 року Людмилу було кваліфіковано для участі в Олімпійських іграх у складі національної команди України з тенісу. Разом із нею в команду було включено Даяну Ястремську, Надію Кіченок, Еліну Світоліну, Марту Костюк.[2][3]

Фінали турнірів Великого шолома[ред. | ред. код]

Пари: 1[ред. | ред. код]

Результат Рік Турнір Поверхня Партнер Супротивники Рахунок
Поразка 2024 Australian Open Тверде Латвія Олена Остапенко Китайський Тайбей Сє Шувей
Бельгія Елісе Мертенс 		1–6, 5–7

Мікст: 1[ред. | ред. код]

Результат Рік Турнір Поверхня Партнер Супротивники Рахунок
Перемога 2023 Wimbledon Трава Хорватія Мате Павич Бельгія Йоран Фліген
КНР Сюй Їфань 		6–4, 6–7(9–11), 6–3

Фінали турнірів WTA[ред. | ред. код]

Парний розряд: 17 (8 перемог)[ред. | ред. код]

Легенда Фінали за покриттям
WTA 1000 (1–0) Hard (6–8)
WTA 500 (0–4) Clay (0–0)
Elite Trophy (2–0) Grass (2–1)
WTA 250 (5–5) Carpet (0–0)
Результат В-П Дата Турнір Поверхня Партнерка Супротивниці Рахунок
Поразка 0–1 17 вересня 2011 Tashkent Open, Ташкент, Узбекистан Хард Україна Надія Кіченок Греція Елені Даніліду
Росія Віталія Дяченко 		4–6, 3–6
Поразка 0–2 4 січня 2014 Shenzhen Open, Шеньчжень, Китай Хард Україна Надія Кіченок Румунія Моніка Нікулеску
Чехія Клара Закопалова 		3–6, 4–6
Перемога 1–2 10 січня 2015 Shenzhen Open, Шеньчжень, Китай Хард Україна Надія Кіченок КНР Лян Чень
КНР Ван Яфань 		6–4, 7–6(8–6)
Перемога 2–2 04 серпня 2016 Brasil Tennis Cup, Флоріанаполіс, Бразилія Хард Україна Надія Кіченок Угорщина Тімеа Бабош
Угорщина Река Лука Яні 		6–3, 6–1
Поразка 2–3 13 січня 2018 Hobart International, Гобарт, Австралія Хард Японія Ніномія Макото Бельгія Елізе Мертенс
Нідерланди Демі Схюрс 		2–6 2–6
Поразка 2–4 5 липня 2018 Silicon Valley Classic, Сан-Хосе Хард Україна Надія Кіченок Китайський Тайбей Латіша Чжань
Чехія Квета Пешке 		4–6, 1–6
Перемога 3–4 Лис 2018 WTA Elite Trophy, Чжухай Хард Україна Надія Кіченок Японія Сюко Аояма
Білорусь Лідія Морозова 		6–4, 3–6, [10–7]
Перемога 4–4 Жов 2019 WTA Elite Trophy, Чжухай Хард Словенія Андрея Клепач КНР Дуань Інін
КНР Ян Чжаосюань 		6–3, 6–3
Перемога 5–4 13 червня 2021 2021 Nottingham Open, Ноттінгем, Велика Британія Трава Японія Макото Ніномія США Керолайн Доулхайд
Австралія Сторм Хантер 		6–4, 7–6(3–7), [10–8]
Поразка 5–5 28 серпня 2021 2021 Chicago Women's Open, Чикаго, США Хард Японія Макото Ніномія Україна Надія Кіченок
Румунія Ралука Олару 		6–7(6–8), 7–5, [8–10]
Поразка 5–6 23 жовтня 2021 Tenerife Ladies Open 2021 Хард Україна Марта Костюк Норвегія Ульрікке Ейкері
Австралія Еллен Перес 		3–6, 3–6
Поразка 5–7 19 лютого 2022 2022 Dubai Tennis Championships Хард Латвія Олена Остапенко Росія Вероніка Кудерметова
Бельгія Елісе Мертенс 		1–6, 3–6
Перемога 6–7 19 червня 2022 2022 Birmingham Classic, Бірмінгем, Велика Британія Трава Латвія Олена Остапенко Бельгія Елісе Мертенс
КНР Чжан Шуай 		Технічна перемога
Поразка 6–8 25 червня 2022 2022 Eastbourne International, Істборн, Велика Британія Трава Латвія Олена Остапенко Сербія Александра Крунич
Польща Магда Лінетт 		Технічна поразка
Перемога 7–8 21 серпня 2022 2022 Western & Southern Open Хард Латвія Олена Остапенко США Ніколь Меліхар
Австралія Еллен Перес 		7–6(7–5), 6–3
Перемога 8–8 2 жовтня 2022 2022 Tallinn Open, Таллінн, Естонія Хард Україна Надія Кіченок США Ніколь Меліхар
Німеччина Лаура Зігемунд 		7–5, 4–6, [10–7]
Поразка 8–9 17 лютого 2023 2023 Qatar Total Open, Доха, Катар Хард Латвія Олена Остапенко США Корі Гофф
США Джессіка Пегула 		4–6, 6–2, [7–10]

Посилання[ред. | ред. код]

Спорт
Нормативний контроль

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Сестри Кіченок виграли парний турнір в Шеньчжені. Сьогодні. 18 березня 2017. Архів оригіналу за 19 березня 2017. Процитовано 18 березня 2017.
  2. ↑ На Олімпіаду в Токіо кваліфікувалися п'ять українських тенісисток. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 29 червня 2021. Процитовано 29 червня 2021.
  3. ↑ Log into Facebook. Facebook (англ.). Архів оригіналу за 29 червня 2021. Процитовано 29 червня 2021.


Спортсмен Це незавершена стаття про спортсменку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Аматорська ера
Відкрита ера
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кіченок_Людмила_Вікторівна&oldid=41611651