Венді Тернбулл

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Венді Тернбулл
Громадянство Австралія Австралія
Місце проживання Бока-Ратон, Флорида, США
Сендгейт, Квінсленд, Австралія
Дата народження 26 листопада 1952(1952-11-26)[1][2][3] (71 рік)
Місце народження Брисбен, Австралія[4]
Зріст 164 см
Вага 55 кг
Початок кар'єри 1975
Завершення кар'єри 1989
Робоча рука права
Бекхенд одноручний
Призові, USD 2 769 024

Одиночний розряд

Матчів в/п 478–250
Титулів 10
Найвища позиція 3 (7 січня 1985)
Мейджори
Австралія Ф (1980)
Ролан Гаррос Ф (1979)
Вімблдон ЧФ (1979, 1980, 1981)
США Ф (1977)

Парний розряд

Матчів в/п 653–225
Титулів 55
Найвища позиція 5 (19 січня 1987)
Мейджори
Австралія Ф (1983, 1988)
Ролан Гаррос П (1979)
Вімблдон П (1978)
США П (1979, 1982)
Інші парні турніри
Востаннє картку оновлено: тенісистка завершила кар'єру

Венді Тернбулл (англ. Wendy Turnbull) — австралійська тенісистка, чотириразова чемпіонка турнірів Великого шолома в парній грі та п'ятиразова в міксті, олімпійська медалістка, член Ордену Британської імперії.

Бронзову олімпійську медаль Тернбулл виборола на Сеульській олімпіаді 1988 року в парному турнірі, граючи з Елізабет Смайлі. У півфіналі австралійська пара поступилася американській (Зіна Гаррісон, Пем Шрайвер). Гра за третє місце тоді не проводилася й обидві пари, що програли в півфіналі, отримали бронзові медалі.

У WTA-турі Тернбулл називали «Кроликом» через велику рухливість. Упродовж 8 років Тернбулл входила до чільної десятки рейтингу WTA.

Турнбулл добре грала й в одиночному розряді й тричі була фіналісткою турнірів Великого шолома, але їй жодного разу не вдалося виграти фінал. Але в її активі 10 перемог у WTA турі в одиночному й 55 у парному розрядах.

Тернбулл входила до складу австралійської команди в Кубку Федерації з 1977 по 1988 й має співвідношення виграшів та поразок 46–16 (17–8 в одиночній грі та 29–8 в парній). З 1985 по 1993 рік вона була капітаном (тренером) команди.

У 1984 Тербулл була зарахована до Ордену Британської імперії. У грудні 1993-го її ім'ям назвали публічний парк у Брисбені. У 2009 році її включено до Міжнародної зали тенісної слави[5].

Значні фінали[ред. | ред. код]

Фінали турнірів Великого шолома[ред. | ред. код]

Одиночний розряд: 3 поразки[ред. | ред. код]

Результат Рік Турнір Поверхня Супротивниця Рахунок
Поразка 1977 US Open Ґрунт США Кріс Еверт 7–6(7–3), 6–2
Поразка 1979 French Open Ґрунт США Кріс Еверт 6–2, 6–0
Поразка 1980 Australian Open Трава Чехословаччина Гана Мандлікова 6–0, 7–5

Пари: 15 (4 титули, 11 поразок)[ред. | ред. код]

Результат Рік Турнір Поверхня Партнерка Супротивниці Рахунок
Перемога 1978 Wimbledon Трава Австралія Керрі Рід Югославія Міма Яушовець
Румунія Віргінія Рузічі
4–6, 9–8(12–10), 6–3
Поразка 1978 US Open Хард Австралія Керрі Мелвілл Рід США Біллі Джин Кінг
США Мартіна Навратілова
7–6, 6–4
Перемога 1979 French Open Ґрунт Нідерланди Бетті Стеве Франція Франсуаз Дюрр
Велика Британія Вірджинія Вейд
3–6, 7–5, 6–4
Поразка 1979 Wimbledon Трава Нідерланди Бетті Стеве США Біллі Джин Кінг
США Мартіна Навратілова
5–7, 6–3, 6–2
Перемога 1979 US Open Хард Нідерланди Бетті Стеве США Біллі Джин Кінг
США Мартіна Навратілова
7–5, 6–3
Поразка 1980 Wimbledon Трава США Розі Казалс США Кеті Джордан
США Енн Сміт
4–6, 7–5, 6–1
Поразка 1981 US Open Хард США Розі Казалс США Кеті Джордан
США Енн Сміт
6–3, 6–3
Поразка 1982 French Open Ґрунт США Розі Казалс США Мартіна Навратілова
США Енн Сміт
6–3, 6–4
Перемога 1982 US Open Хард США Розі Казалс США Барбара Поттер
США Шерон Волш
6–4, 6–4
Поразка 1983 Wimbledon Трава США Розі Казалс США Мартіна Навратілова
США Пем Шрайвер
6–2, 6–2
Поразка 1983 Australian Open Трава Велика Британія Енн Гоббс США Мартіна Навратілова
США Пем Шрайвер
6–4, 6–7, 6–2
Поразка 1984 US Open Хард Велика Британія Енн Гоббс США Мартіна Навратілова
США Пем Шрайвер
6–2, 6–4
Поразка 1986 Wimbledon Трава Чехословаччина Гана Мандлікова США Мартіна Навратілова
США Пем Шрайвер
6–1, 6–3
Поразка 1986 US Open Хард Чехословаччина Гана Мандлікова США Мартіна Навратілова
США Пем Шрайвер
6–4, 3–6, 6–3
Поразка 1988 Australian Open Хард США Кріс Еверт США Мартіна Навратілова
США Пем Шрайвер
6–0, 7–5

Мікст: 6 (5 титулів, 1 поразка)[ред. | ред. код]

Результат Рік Турнір Поверхня Партнер Супротивники Рахунок
Перемога 1979 French Open Ґрунт Австралія Боб Г'юїтт Румунія Віргінія Рузічі
Румунія Йон Циріак
6–3, 2–6, 6–3
Перемога 1980 US Open Хард США Марті Ріссен Нідерланди Бетті Стеве
ПАР Фрю Макміллан
7–5, 6–2
Перемога 1982 French Open Ґрунт Велика Британія Джон Ллойд Бразилія Клаудія Монтейро
Бразилія Кассіо Мотта
6–2, 7–6
Поразка 1982 Wimbledon Трава Велика Британія Джон Ллойд США Енн Сміт
ПАР Кевін Каррен
2–6, 6–3, 7–5
Перемога 1983 Wimbledon Трава Велика Британія Джон Ллойд США Біллі Джин Кінг
США Стів Дентон
6–7(5–7), 7–6(7–5), 7–5
Перемога 1984 Wimbledon Трава Велика Британія Джон Ллойд США Кеті Джордан
США Стів Дентон
6–3, 6–3

Фінали підсумкових турнірів року[ред. | ред. код]

Пари: 2 (1 - 1)[ред. | ред. код]

Результат Рік Турнір Поверхня Партнерка Супротивниці Рахунок
Поразка 1980 Нью-Йорк Килим (i) США Розмарі Касалс США Біллі Джин Кінг
США Мартіна Навратілова
6–3, 4–6, 6–3
Перемога 1986 Нью-Йорк Килим (i) Чехословаччина Гана Мандлікова ФРН Клаудія Коде-Кільш
Чехословаччина Гелена Сукова
6–4, 6–7(4–7), 6–3

Посилання[ред. | ред. код]

Виноски[ред. | ред. код]