Еміль Аудеро

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Еміль Аудеро
Особисті дані
Народження 18 січня 1997(1997-01-18) (27 років)
  Матарам, Індонезія
Зріст 192 см
Вага 83 кг
Громадянство  Італія
Позиція воротар
Інформація про клуб
Поточний клуб Італія «Інтернаціонале»
Номер 77
Юнацькі клуби
2008—2016 Італія «Ювентус»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2016–2018 Італія «Ювентус» 1 (?)
2017–2018 →  Італія «Венеція» 38 (-39)
2018–2023 Італія «Сампдорія» 163 (-251)
2023– →  Італія «Інтернаціонале» 0 (0)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2012 Італія Італія U-15 9 (-3)
2012 Італія Італія U-16 2 (-4)
2013–2014 Італія Італія U-17 3 (?)
2013–2015 Італія Італія U-18 5 (-3)
2015 Італія Італія U-19 3 (?)
2016–2017 Італія Італія U-20 4 (-4)
2017–2019 Італія Італія U-21 10 (-10)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 25 грудня 2023.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 25 грудня 2023.

Еміль Аудеро (італ. Emil Audero, нар. 18 січня 1997, Матарам) — італійський футболіст, воротар клубу «Інтернаціонале».

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Народився 18 січня 1997 року в місті Матарам, Індонезія в родині індонезійця Еді Мульяді та італійки Антонелли Аудеро. Коли Емілю був один рік, сім'я переїхала на батьківщину матері в італійське місто Кум'яна, що знаходиться неподалік від Турина[1]. У 2008 році 11-річного Еміля помітив Мікеланджело Рампулла і привів його в академію «Ювентуса». У складі Прімавері Аудеро дійшов до фіналу молодіжного чемпіонату Італії, де команда програла «Ромі» у серії післяматчевих пенальті[1][2][3].

Перший виклик до основної команди Аудеро отримав 30 листопада 2014 року. У 2015 році після досягнення 18-річного віку Еміль уклав перший професійний контракт. У 2016 році бразильський воротар Рубінью покинув «Ювентус» і Аудеро став третім воротарем клубу. Дебют молодого воротаря відбувся в останньому матчі Серії А сезону 2016/217, в якому «б'янконері» здобули перемогу над Болоньєю з рахунком 2:1.[1][4][5]

Втім цей матч так і залишився єдиним для Аудеро за рідну команду, оскільки вже 8 липня 2017 року він був відданий в оренду в клуб другого дивізіону «Венеція»[6]. Там Еміль відразу став основним голкіпером команди, зігравши у 35 іграх чемпіонату, в яких провів 13 «сухих» ігор[7], ставши одним з найкращих воротарів турніру.

Після цього гравця було віддано в оренду в клуб вищого дивізіону «Сампдорію»[8], де молодий воротар теж відразу став основним, через що у лютому 2019 року клуб викупив гравця за 20 млн. євро[9][10]. Загалом за п'ять років відіграв за генуезький клуб 169 матчів у всіх турнірах.

За результатами сезону 2022/23 «Сампдорія» посіла останнє місце в Серії A і вибула до другого італійського дивізіону. Воротар знайшов варіант продовження виступів в «еліті», перейшовши 10 серпня 2023 року на правах оренди з правом викупу до «Інтернаціонале».

Виступи за збірні[ред. | ред. код]

2012 року дебютував у складі юнацької збірної Італії, взяв участь у 22 іграх на юнацькому рівні, пропустивши 12 голів. З командою до 17 років брав участь в юнацькому чемпіонаті Європи 2013 року, де не зіграв жодного матчу, а італійці стали срібними призерами змагання.

З 2016 року залучався до складу молодіжної збірної Італії, у складі якої поїхав на домашній молодіжний чемпіонат Європи 2019 року[11].

Оскільки Еміль народився в Індонезії, і поки не брав участі в матчах національних збірних, він може в подальшому виступати як за збірну Італії, так і за збірну Індонезії.

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Статистика клубних виступів[ред. | ред. код]

Станом на 10 серпня 2023
Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
2016–17 Італія «Ювентус» A 1 -1 КІ 0 -0 ЛЧ 0 -0 СІ 0 -0 1 -1
2017–18 Італія «Венеція» B 35+3[12] -37 + -2[12] КІ 1 -2 - - - - - - 39 -41
2018–19 Італія «Сампдорія» A 36 -51 КІ 1 0 - - - - - - 37 -51
2019–20 A 36 -60 КІ 2 -3 - - - - - - 38 -63
2020–21 A 37 -53 КІ 1 -3 - - - - - - 38 -56
2021–22 A 29 -48 КІ 1 -2 - - - - - - 30 -50
2022–23 A 25 -39 КІ 1 0 - - - - - - 26 -39
Усього за «Сампдорію» 163 -251 6 -8 - - - - 169 -259
2023–24 Італія «Інтернаціонале» A 0 0 КІ 0 0 ЛЧ 0 0 СІ 0 0 0 0
Усього за кар'єру 202 -291 7 -10 0 0 0 0 209 -301

Статистика виступів за збірну[ред. | ред. код]

 Статистика матчів і голів за молодіжну збірну — Італія Італія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
4-9-2017 Читаделла Італія Італія 4 – 1 Словенія Словенія Товариський матч -1 Замінений на 70-ій хвилині 70'
10-10-2017 Феррара Італія Італія 4 – 0 Марокко Марокко Товариський матч -
14-11-2017 Фрозіноне Італія Італія 3 – 2 Росія Росія Товариський матч -1 Замінений на 45-ій хвилині 45'
27-3-2018 Новий Сад Сербія Сербія 0 – 1 Італія Італія Товариський матч -
6-9-2018 Дунайська Стреда Словаччина Словаччина 3 – 0 Італія Італія Товариський матч -3
11-9-2018 Кальярі Італія Італія 3 – 1 Албанія Албанія Товариський матч -1
15-10-2018 Віченца Італія Італія 2 – 0 Туніс Туніс Товариський матч -
15-11-2018 Феррара Італія Італія 1 – 2 Англія Англія Товариський матч -2
19-11-2018 Реджо-нель-Емілія Італія Італія 1 – 2 Німеччина Німеччина Товариський матч -2
21-3-2019 Трієст Італія Італія 0 – 0 Австрія Австрія Товариський матч -
Усього Матчів 10 Голів -10

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

«Ювентус»: 2016–17
«Інтернаціонале»: 2023–24
«Ювентус»: 2016–17
«Інтернаціонале»: 2023

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в Francesco Oddi (26 травня 2017). Juventus, Allegri lancia Audero: a Bologna esordio per il terzo portiere. La Gazzetta dello Sport (італ.). Архів оригіналу за 15 червня 2018. Процитовано 11 червня 2017.
  2. ↑ Calendario e Risultati | Stagione 2015-16 | Finale | Lega Serie A. www.legaseriea.it. Архів оригіналу за 1 липня 2017. Процитовано 10 червня 2017.
  3. ↑ Roma Primavera campione d'italia: battuta la Juventus ai rigori. Forzaroma.info (італ.). 4 червня 2016. Процитовано 11 червня 2017.
  4. ↑ «Болонья» 1 - 2 «Ювентус». Коментарі Алегрі, Кіна, Аудеро, Барцальи. forzajuve.ru. 28 травня 2017. Архів оригіналу за 6 червня 2017. Процитовано 11 червня 2017.
  5. ↑ Аудеро: «Невимовні емоції». www.juventus.sportland24.ru/accessdate=2017-06-11.[недоступне посилання з серпня 2019]
  6. ↑ UFFICIALE - Audero in prestito al Venezia (Italian) . tuttojuve.com. 8 липня 2017. Архів оригіналу за 14 вересня 2017. Процитовано 8 липня 2017.
  7. ↑ Matteo Moretto (23 ottobre 2017). Anche Inzaghi ha il suo 'Buffon'. Audero si racconta: dalla Juve al sogno A col Venezia.
  8. ↑ Audero on loan to Sampdoria. Архів оригіналу за 6 лютого 2019. Процитовано 17 липня 2018.
  9. ↑ Tommaso Bonan (30 січня 2019). UFFICIALE: Audero è tutto della Sampdoria. Le nuove cifre dell'affare (Italian) . tuttomercatoweb.com. Архів оригіналу за 30 січня 2019. Процитовано 30 січня 2019.
  10. ↑ Juve, un'altra plusvalenza. La Sampdoria riscatta Audero: 20 milioni (Italian) . La Gazzetta dello Sport. 26 лютого 2019. Архів оригіналу за 27 лютого 2019. Процитовано 9 березня 2019.
  11. ↑ Europei Under 21, i 23 convocati del c.t. Di Biagio. Процитовано 6 червня 2019.
  12. ↑ а б Плей-оф

Посилання[ред. | ред. код]

«Інтернаціонале» — поточний склад
Італія
Футболіст Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Еміль_Аудеро&oldid=42376444