Лаута́ро Марті́нес (ісп. Lautaro Martínez, 22 серпня 1997, Баїя-Бланка) — аргентинський футболіст, нападник клубу «Інтернаціонале» та національної збірної Аргентини.
Народився 22 серпня 1997 року в місті Баїя-Бланка. Лаутаро пішов по стопах свого батька, який теж був футболістом, роблячи свої перші кроки в місцевій команді «Ліньєрс де Баїя Бланка[en]». У 2013 році він забив 13 голів у чемпіонаті U-17, а також забив у фіналі юнацького кубка, який «Ліньєрс» зрештою програв в серії пенальті «Росаріо Сентраль». Чудова форма Мартінеса на молодіжному рівні привернула увагу тимчасового тренера клубу «Расинг» (Авельянеда) Фабіо Радаелі, який згодом забрав його в свою команду в січні 2014 року. Після адаптація у новому клубі Лаутаро став одним з лідерів резервної команди, в якій він забив 53 голи у 64 матчах.
1 листопада 2015 року Мартінес дебютував за першу команду в матчі проти «Крусеро-дель-Норте» у аргентинській Прімері[4]. З сезону 2016/17, коли травму отримав головний форвард команди досвідчений Лісандро Лопес, Мартінес став стабільно виступати за основну команду. 20 листопада 2016 року в поєдинку проти «Уракана» Лаутаро забив свій перший гол за «Расінг»[5]. 5 лютого 2018 року в матчі проти «Уракана» він зробив хет-трик[6]. 28 лютого в поєдинку Кубка Лібертадорес проти бразильського «Крузейро» Мартінес відзначився хет-триком[7]. Всього у складі команди провів три сезони, взявши участь у 48 матчах чемпіонату і був одним з головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,46 голу за гру першості.
4 липня 2018 року Лаутаро перейшов у міланський «Інтернаціонале» за 22,7 мільйонів євро, підписавши контракт на 5 років[8]. У матчі проти «Сассуоло» він дебютував у італійській Серії A. 29 вересня в поєдинку проти «Кальярі» Мартінес забив свій перший гол за «Інтер»[9]. За перший сезон відіграв за «нераззуррі» 27 матчів в національному чемпіонаті.
30 вересня 2023 року, вийшовши на заміну Алексісу Санчесу на 55-й хвилині, відзначився покером голами у воротах «Салернітани», став найпершим гравцем в історії Серії А, що забив 4 голи виходячи на заміну[10]. Був визнаний кращим гравцем Серії А за жовтень місяць 2023 року[11].
2017 року залучався до складу молодіжної збірної Аргентини. У її складі взяв участь у молодіжному чемпіонаті Південної Америки у Еквадорі. На турнірі він зіграв у 8 матчах і забив п'ять м'ячів, ставши разом з Бріаном Кабесасом, Родріго Амаралем і Марсело Торресом найкращим бомбардиром турніру. Сама ж Аргентина зайняла 4-те місце і отримала право в тому ж році взяти участь в молодіжному чемпіонаті світу в Південній Кореї. На цьому турнірі Мартінес зіграв у всіх трьох матчах проти команд і у поєдинку проти Гвінеї зробив «дубль»[12], втім аргентинці сенсаційно не вийшли з групи. Всього на молодіжному рівні зіграв в 11 офіційних матчах, забив 7 голів.
27 березня 2018 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Аргентини в товариському матчі проти збірної Іспанії, замінивши у другому таймі Гонсало Ігуаїна[13]. 11 жовтня в поєдинку проти збірної Іраку він забив свій перший гол за національну команду[14]. 8 червня 2019 року в поєдинку проти збірної Нікарагуа Мартінес зробив «дубль»[15].
Того ж місяця Мартінес поїхав з командою на Кубок Америки 2019 року в Бразилії[16]. Гравець вперше з'явився на полі у матчі другого туру проти збірної Парагваю і провів на полі 67 хвилин, матч закінчився з рахунком 1:1. У заключній грі групового етапу проти збірної Катару Лаутаро знову вийшов у стартовому складі і забив гол вже на 4 хвилині матчу після грубої помилки захисника. Цей гол багато в чому визначив хід гри і допоміг збірній Аргентині вийти з групи з другого місця і здобути підсумкову впевнену перемогу з рахунком 2:0[17]. У чвертьфіналі «альбіселесте» зійшлися з міцною і організованою збірної Венесуели. Футболістові знову вдалося забити швидкий гол, підлаштуватись під удар Серхіо Агуеро і перевівши м'яч у ворота п'ятою на 10 хвилині, тим самим забивши один з найкрасивіших голів турніру. У підсумку Аргентині вдалося здобути ще одну впевнену перемогу з рахунком 2:0 і вийти в півфінал, а Лаутаро був визнаний найкращим гравцем матчу[18]. У півфінальній грі з господарями бразильцями Мартінес відіграв увесь матч, втім не допоміг врятувати від поразки 0:2.
Статистика клубних виступів[ред. | ред. код]
| Сезон
|
Команда
|
Чемпіонат
|
Національний кубок
|
Континентальні кубки
|
Інші змагання
|
Усього
|
| Ліга
|
Ігор
|
Голів
|
Ліга
|
Ігор
|
Голів
|
Ліга
|
Ігор
|
Голів
|
Ліга
|
Ігор
|
Голів
|
Ігор
|
Голів
|
| 2015 |
 «Расинг» (Авельянеда) |
ПД |
1 |
0 |
КА |
0 |
0 |
КЛ |
0 |
0 |
- |
- |
- |
1 |
0
|
| 2016 |
ПД |
3 |
0 |
КА |
2 |
0 |
КЛ |
0 |
0 |
- |
- |
- |
5 |
0
|
| 2016–17 |
ПД |
23 |
9 |
КА |
0 |
0 |
ПАК |
4 |
0 |
- |
- |
- |
27 |
9
|
| 2017–18 |
ПД |
21 |
13 |
КА |
0 |
0 |
КЛ |
6 |
5 |
- |
- |
- |
27 |
18
|
| Усього за «Расинг» (Авельянеда) |
48 |
22 |
|
2 |
0 |
|
10 |
5 |
|
- |
- |
60 |
27
|
| 2018–19 |
 «Інтернаціонале» |
A |
27 |
6 |
КІ |
2 |
2 |
ЛЧ+ЛЄ |
3+3 |
0+1 |
- |
- |
- |
35 |
9
|
| 2019–20 |
A |
35 |
14 |
КІ |
3 |
0 |
ЛЧ+ЛЄ |
6+5 |
5+2 |
- |
- |
- |
49 |
21
|
| 2020–21 |
A |
38 |
17 |
КІ |
4 |
1 |
ЛЧ |
6 |
1 |
- |
- |
- |
48 |
19
|
| 2021–22 |
A |
35 |
21 |
КІ |
5 |
2 |
ЛЧ |
8 |
1 |
СКІ |
1 |
1 |
49 |
25
|
| 2022–23 |
A |
15 |
7 |
КІ |
0 |
0 |
ЛЧ |
6 |
1 |
СКІ |
0 |
0 |
21 |
8
|
| Усього за «Інтернаціонале» |
150 |
65 |
|
14 |
5 |
|
37 |
11 |
|
1 |
1 |
202 |
82
|
| Усього за кар'єру |
198 |
87 |
|
15 |
5 |
|
48 |
16 |
|
1 |
1 |
262 |
109
|
Статистика виступів за збірну[ред. | ред. код]
Аргентина[3]
«Інтернаціонале»
Аргентина
Володар Кубка Італії (2):
