Еміль Орлик

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Еміль Орлик
Emil Orlík
Еміль Орлик , автопортрет 1920-х рр.
Народження 21 липня 1862(1862-07-21)
Прага, Австро-Угорщина
Смерть 28 вересня 1932(1932-09-28) (70 років)
  Берлін, Німеччина
Країна Німеччина
Жанр живопис, графіка
Діяльність літограф, художник, педагог, фотограф, майстер офорту, гравер, художник-гравер, графік, педагог, рисувальник, карикатурист, сценограф
Напрямок модерн, реалізм
Вплив японська гравюра
Вчитель Kanō Tomonobud, Хайнріх Кнір, Вільгельм фон Лінденшмідт молодшийd і Johann Leonhard Raabd
Відомі учні Ilse Voigtd[1]
Член Берлінський сецесіон[2]
Твори портрети, книжкова графіка
Роботи в колекції галерея Бельведер, Фінська національна галерея, Національна галерея мистецтв, Національна галерея Канади, Музей сучасного мистецтва (Нью-Йорк)[3], Музей мистецтв Філадельфії, Берлінська галереяd, Єврейський музей у Берлініd, Національна галерея, Стара національна галерея, Нова національна галерея, Shipley Art Galleryd і Print Collectiond[4]
Сайт emil-orlik.de

CMNS: Еміль Орлик у Вікісховищі
Еміль Орлик, 1932 р.
Еміль Орлик. «Вітер», до 1930 р.

Еміль Орлик (нім. Emil Orlík; 21 липня 1870(18700721), Прага — 28 вересня, 1932, Берлін) — богемський маляр, графік, фотограф, та літограф; представник Віденської сецесії.

Біографія[ред. | ред. код]

Син єврейського майстра-кравця з міста Прага Моріца Орлика (1832—1897) і його дружини Анни Орлик (нар. Штайн).

Входив в творчу групу, що отримала назву Віденська сецесія, починав як представник декоративного стилю капіталізму — модерн (або ар нуво, сецесія). З 1906 входив також в Берлінську сецесію.

З 1905 р. до 1932 — викладач в освітньому закладі при Музеї декоративно-ужиткового мистецтва в місті Берлін. Серед учнів Еміля Орлика:

Захоплення мистецтвом Японії[ред. | ред. код]

Захоплення японською гравюрою мало свій вплив і на Еміля Орлика. Задля знайомства з мистецтвом та реальністю Японії здійснив подорож у Китай та Японію і вважається європейським прихильником японізму. Окрім Далекого Сходу був у Росії та арабському Єгипті.

Портретні твори[ред. | ред. код]

Відоміший як портретист. Серед портретів майстра (олійними фарбами та графікою) широке коло тогочасних німецькомовних митців — художники, науковці, музики, письменники, актори .

Галерея[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Uwe Carstens, Emil Orlik, in: Tönnies-Forum, 16. Jg., 2007 , H. 2, ISSN 0942-0843
  • Scheffer, Heinrich, Die Exlibris des Emil Orlik, Wiesbaden: Verlag Claus Wittal 1992. ISBN 3-922835-23-6

Посилання[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]