Ерато Козаку-Маркуллі

Ерато Козаку-Маркуллі
грец. Ερατώ Κοζάκου-Μαρκουλλή
Народилася	3 серпня 1949(1949-08-03) (75 років) Лімасол, Лімасол, Кіпр
Країна	Кіпр
Діяльність	політична діячка, дипломат
Alma mater	Афінський національний університет імені Каподистрії, Афінський національний університет імені Каподистрії і Гельсінський університет
Науковий ступінь	науковий ступінь у галузі праваd, bachelor's degree in political scienced, PhD in political scienced і PhD in sociologyd
Знання мов	новогрецька, англійська, французька, фінська і грецька
Посада	Cypriot Minister of Foreign Affairsd, Cyprus Minister of Communications and Worksd, Cypriot Minister of Foreign Affairsd, посол Кіпру у СШАd і посол Кіпру у Швеціїd
Партія	незалежний політик
Автограф
Медіафайли у Вікісховищі

Ерато Козаку-Маркуллі (грец. Ερατώ Κοζάκου-Μαρκουλλή, латинізований варіант імені Erato Kozakou-Marcoullis; 3 серпня 1949, Лімасол) — кіпрська дипломатка і державна діячка. Займала посаду міністра закордонних справ Кіпру з липня 2007 року до березня 2008 року і з 5 серпня 2011 року по 27 лютого 2013 року.. Перша жінка, яка займала цей пост.

Біографія

За її словами: «Моя мати народилась у Грузії, в місті Сухумі в 1916 році від батьків понтійського походження з Трапезунда. Її ім'я в дівоцтві було Варвара Апостолівна Текмичова і виросла вона в Сухумі. Навчалася в Тбілісі і Одесі на інженера-будівельника, а в 1935 році разом з родиною емігрувала в Грецію, де й познайомилася з моїм батьком кіпріотом. Моя мати говорила російською як рідною мовою і мою старшу сестру і мене виростила на російських піснях і казках».

Народилася в Лімасолі в 1949 році. Вивчала юриспруденцію, у тому числі публічне право і політичні науки в Афінському університеті, який закінчила в 1972 і 1974, відповідно, здобула ступінь доктора філософії з соціології та політології в Гельсінському університеті в 1979 році.

З 1980 року до 2007 працювала дипломаткою в Міністерстві закордонних справ Республіки Кіпр. Зокрема, у 1996—1998 роки служила амбасадоркою у Швеції з паралельною акредитацією у Фінляндії, Норвегії, Данії, Ісландії, Литві, Латвії та Естонії; у 1998-2003 роки була амбасадоркою Республіки Кіпр в США з паралельною акредитацією в Світовому Банку, Міжнародному Валютному Фонді, Канаді, Бразилії, Гаяні та Ямайці, у Міжнародній Організації Цивільної Авіації і в Організації Американських Держав; у 2005-2007 роки була амбасадоркою в Лівані та Йорданії.

16 липня 2007 року президентом Тассосом Пападопулосом призначена міністеркою закордонних справ і займала цю посаду до 28 лютого 2008 року. За її словами: «Як людина товариська, я бажаю мати якомога більше контактів з іноземними засобами масової інформації <...> Саме такий відтінок — дипломатії спілкування — я хотіла б запровадити для того, щоб зробити зрозумілими цілі Кіпру міжнародній спільноті». В ранзі міністерки закордонних справ розвивала відносини Кіпру з великою кількістю країн, вперше були здійснені візити в такі країни, як Саудівська Аравія, Кувейт і Киргизія, а в грудні 2007 року разом з президентом Пападопулосом брала участь у підписанні Лісабонського договору.

З квітня 2008 року до свого призначення на пост міністерки комунікацій і публічних робіт, працювала керівницею Робочої групи з питань майна, яка брала участь у переговорах між двома громадами Кіпру щодо вирішення питання майна греків, вигнаних і емігруючих з окупованої півночі острова і турків-кіпріотів, які переселилися на північ і залишили майно на півдні острова.

2 березня 2010 року стала міністеркою комунікацій і публічних робіт і займала цю посаду до серпня 2011 року, коли була вдруге призначена міністеркою закордонних справ. Її змінив Іоанніс Касулідіс 28 лютого 2013 року.

У шлюбі з Джорджем Маркуллісом. Має двох синів.