Ернст Борман

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ернст Борман
нім. Ernst Bormann
Народився 5 листопада 1897(1897-11-05)
Кірхбрак
Помер 1 серпня 1960(1960-08-01) (62 роки)
Дюссельдорф, ФРН
Країна  Німеччина
Діяльність офіцер
Знання мов німецька
Учасник Перша світова війна і Друга світова війна
Військове звання  Генерал-майор Люфтваффе
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Сілезький Орел 1-го ступеня
Сілезький Орел 1-го ступеня
Сілезький Орел 2-го ступеня
Сілезький Орел 2-го ступеня
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Почесний кубок для переможця у повітряному бою
Почесний кубок для переможця у повітряному бою
Нагрудний знак пілота
Нагрудний знак пілота

Ернст Борман (нім. Ernst Bormann; 5 листопада 1897, Кірхбрак — 1 серпня 1960, Дюссельдорф) — німецький офіцер, генерал-майор люфтваффе (1 жовтня 1944). Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.

Біографія[ред. | ред. код]

Учасник Першої світової війни, льотчик-винищувач. Почав воювати 17 серпня 1915 року в званні офіцера-кадета 82-го резервного піхотного полку. В березні 1917 року був переведений в авіацію і 21 березня направлений в 7-й, 24 жовтня — в 12-й запасний авіаційний дивізіон. 8 січня 1918 року перейшов в 42-й авіаційний дивізіону, 4 травня — в 2-гу винищувальну ескадрилью, де і воював до кінця війни. Здобув 16 перемог, літаючи на Fokker' D VII. 2 вересня в одному бою збив 3 літаки противника. 4 листопада в бою проти 4-ї американської ескадрильї Борманн разом з Карлом Болле, командиром його ескадрильї, збили 3 Sopwith Snipe, 2 з яких пілотував американські аси — капітан Т. К. Р. Бейкер, кавалер хреста «За льотні заслуги» (12 перемог), і лейтенант А.Дж. Паллісер (7 перемог). 31 березня 1920 року підвищений до оберлейтенанта і звільнений у відставку.

З 1 серпня 1925 по 30 вересня 1930 року проходив підготовку в секретних авіашколах в Липецьку і в Німеччині. 2 вересня 1934 року зарахований до люфтваффе. З 1 квітня 1935 року — командир ескадрильї бомбардувальної ескадри «Бельке». З 1 червня 1938 року — командир 3-ї групи винищувальної ескадри «Ріхтгофен». З 1 листопада 1938 року — командир 1-ї групи навчальної бомбардувальної ескадри (Грайфсвальд).

З 1 серпня 1940 року — начальник училища командирів авіації (Геблінген, біля Аугсбурга). З 26 лютого 1941 року — командир 76-ї бомбардувальної ескадри. Учасник Балканської кампанії і боїв на радянсько-німецькому фронті. З 10 січня 1943 року — командир бомбардувальних частин 4-го повітряного флоту. З 1 лютого 1943 року — авіаційний командир в Криму, підлеглий штабу 4-го повітряного флоту. З 1 липня 1943 року — офіцер для особливих доручень, з 1 жовтня 1944 року — начальник аеродромного командування Моравії.

10 травня 1945 року заарештований в Чехії органами СМЕРШу. Утримувався в різноманітних таборах і в'язниці в Іваново.8 червня 1950 року військовим трибуналом військ МВС Московської області засуджений до 25 років таборів. 9 жовтня 1955 року переданий владі ФРН і звільнений.

Нагороди[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — с.124 — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
  • Фрэнкс Н., Бейли Ф., Гест Р. Германские асы Первой мировой войны 1914—1918. Статистика побед и поражений. Справочник (пер. с англ. А. Жукова). — М.: Эксмо, 2006. — 416 с.: ил. ISBN 5-699-146067
  • The Aces and Fighter Units of the German Air Service, Naval Air Service and Flanders Marine Corps 1914—1918 by Norman L. R. Franks, Frank W. Bailey, Russell Guest; Grub Street the Basement, 1994
  • Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939—1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
  • Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
  • Kwasny A., Kwasny G., Die Eichenlaubträger 1940—1945 (CD), Deutsches Wehrkundearchiv, Lage-Waddenhausen, 2001

Посилання[ред. | ред. код]