Ернст фон Шух

Ернст фон Шух
нім. Ernst von Schuch
Основна інформація
Дата народження	23 листопада 1846(1846-11-23)
Місце народження	Грац, Австрійська імперія
Дата смерті	10 травня 1914(1914-05-10) (67 років)
Місце смерті	Niederlößnitzd, Радебойль, Майсен, Саксонія
Поховання	Берлін
Громадянство	Австрія
Професії	диригент, композитор, скрипаль, директор театру
Нагороди	Орден Святого Михаїла (Баварія) Орден Громадянських заслуг Баварської корони Командорський хрест 1-го класу ордена Церінгенського лева Командорський хрест 1-го класу ордена Фрідріха (Вюртемберг) Командорський хрест 2-го класу ордена Фрідріха (Вюртемберг) Командорський хрест 1-го класу ордена дому Саксен-Ернестіне Командорський хрест 1-го класу ордена Білого Сокола Орден Білого слона Командорський хрест 2-го класу ордена Альберта (Саксонія) Лицарський хрест 1-го класу ордена Альберта (Саксонія) Командорський хрест 1-го класу ордена Заслуг (Саксонія) Орден Залізної Корони 3 ступеня Кавалер командорського хреста із зіркою ордена Франца Йосифа Кавалер лицарського хреста ордена Франца Йосифа Орден Ізабелли Католички (Іспанія) Орден Святої Анни 2 ступеня Офіцерський Хрест ордена Корони Румунії Орден дому Ліппе Командор ордена Святого Григорія Великого
Файли у Вікісховищі

Ернст Готтфрід фон Шух (нім. Ernest Gottfried Schuch; 23 листопада 1846, Ґрац, Австрійська імперія — 10 травня 1914, Радебойль, Німецька імперія) — відомий австрійський диригент. Диригував прем'єрами близько 50 опер. Учень Е. Штольца та Отто Дессофа.

Біографія

Ернст фон Шух народився 23 листопада 1846 року в австрійському місті Грац. В ньому ж вивчав юриспруденцію, але інтерес до музики все-таки переважив. Очолював музичне товариство в Граці.

З 1867 року по 1871-й Шух був капельмейстером в музичному театрі в Вроцлаві. Після цього служив в Вюрцбурзі, Граці і Базелі (1871). У 1872 році працював диригентом італійської опери Полліні в Дрездені.

Велика частина творчої діяльності Шуха пов'язана з Дрезденською придворною оперою, в якій він пропрацював з 1873 року по 1913 рік. У 1873 році Шуха призначили придворним капельмейстером. З 1879 року він обіймав посаду першого капельмейстера, а з 1882 року став керівником театру. З 1889 року був генеральним музичним директором.

Саме з його ім'ям пов'язаний розквіт Дрезденської придворної опери. Спочатку він диригував тільки італійськими операми. Пізніше став одним з видатних виконавців творів Вагнера. Величезне значення для театру мало співробітництво Шуха зі Штраусом, який доручив Шухові і його колективу перше виконання кількох своїх опер.

У 1899 році диригував на концертах Імператорського російського музичного товариства в столиці Російської імперії місті Санкт-Петербурзі. З 1900 року почав гастрольну діяльність. Шух виступав в театрах Росії, Італії, Австрії, США та в театрах інших країн.

Е. Шух продиригував чимало оперних прем'єр. Серед них можна виділити такі опери: Саломея (1905), Електра (1909), Кавалер троянди (1911) Штрауса.

В кінці XIX — початку XX сторіччя Ернст фон Шух вважався одним з найбільших пропагандистів російської музики в Німеччині.

Сім'я

Дружина (з 1875 року) — оперна співачка Клементина Прошка. Троє дітей музичної пари також стали музикантами: найбільшої популярності досягла співачка Лізль фон Шух, її сестра Кеті фон Шух (Шмідт; 1885—1973) також стала співачкою, а їх брат Ганс фон Шух (1886—1963) — віолончелістом і музичним педагогом. Його дочка Клементина фон Шух також була оперною співачкою.

Нагороди

• Орден Святого Михайла 2 класу із зіркою (Баварія, 1896)
• Орден Цивільних заслуг Баварської корони, великий командор (Баварія, 1912)
• Орден Церінгенського лева, командор 1-го класу (Баден, 1908)
• Орден Фрідріха, командор 1-го класу (Вюртемберг, 1906)
• Орден Фрідріха, командор 2-го класу (Вюртемберг, 1896)
• Орден дому Ліппе 3-го класу (Ліппе-Детмольд, Шаумбург-Ліппе, 1876)
• Орден Червоного орла 2-го класу (Пруссія, 1912)
• Орден Червоного орла 4-го класу (Пруссія, 1882)
• Орден Корони 2-го класу (Пруссія, 1903)
• Орден дому Саксен-Ернестіне, командор 1-го класу (Саксен-Альтенбург, Саксен-Кобург-Гота, Саксен-Мейнінген, 1893)
• Орден Саксен-Ернестінского будинку, лицар 1-го класу (Саксен-Альтенбург, Саксен-Кобург-Гота, Саксен-Мейнінген, 1884)
• Орден Білого орла, командор із зіркою (Саксен-Веймар-Айзенах)
• Орден Заслуг, командор 1-го класу (Саксонія, 1912)
• Орден Альбрехта, командор 2-го класу (Саксонія, 1891)
• Орден Альбрехта, лицар 1-го класу (Саксонія, 1878)
• Золота медаль «Virtuti et ingenio» (Саксонія, 1902)
• Срібна медаль королеви Кароли Шведської (Саксонія, 1899)
• Дрезденська золота медаль «За заслуги» (Саксонія, 1898)
• Пам'ятна монета до 350-річчя Королівської саксонської музичної капели (Саксонія, 1899)
• Орден Залізної корони 3-го класу (Австро-Угорщина, 1886)
• Орден Франца Йосифа, командор із зіркою (Австро-Угорщина, 1906)
• Орден Франца Йосифа, лицар (Австро-Угорщина, 1906)
• Орден Ізабелли Католицької, командор 1-го класу (Іспанія, 1908 або 1909)
• Орден Святої Анни 2-го ступеня (Росія, 1890)
• Орден Корони Румунії, офіцер (Румунія, 1881)
• Орден Святого Григорія Великого, командор (Святий Престол, 1898)
• Орден Таковського хреста 2-го ступеня (Королівство Сербія)
• Орден Білого слона, командор (Сіам, 1897)
• Орден Вази, кавалер (Швеція, 1875)

Література

• Гуревич Е. Л. Шух Э. // Музыкальная энциклопедия / под ред. Ю. В. Келдыша. — М. : Советская энциклопедия, Советский композитор, 1982.
• Соловьёв Н. Ф. Шух, Эрнест // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)