Ерік III Ягня
Ерік III Ягня Erik Lam | ||
| ||
---|---|---|
1137 — 1146 | ||
(під іменем Ерік III) | ||
Попередник: | Ерік II | |
Наступник: | Кнуд V | |
Народження: | 1100 | |
Смерть: |
20 листопада 1146, 27 серпня 1147 або 1146[1] Оденсе, Данія | |
Поховання: | Собор Святого Кнудаd | |
Країна: | Королівство Данія | |
Рід: | Естрідсени | |
Батько: | Гокон Суннівасон | |
Мати: | Раґнхільда Естрідсен | |
Шлюб: | Lutgard of Salzwedeld | |
Діти: | 1 син | |
Ерік III Ягня (1120 — 27 серпня 1146) — король Данії у 1137–1146 роках.
Походив з династії Естрідсенів. Син Гокона Сунівасона, данського аристократа, та принцеси Раґнхільди (доньки короля Еріка I). Народився у маєтку батька на острові Фюн.
Про молоді роки відомо замало. З 1134 року приєднався до майбутнього короля Еріка II проти короля Нільса, відзначився у битві при Фодевізі.
Під час правління Еріка II залишався вірним короні. Втім під час заворушень 1137 року не надав достатньої допомоги повсталим. У цій змові брав участь Ескіль, архієпископ Лунда та голова данської церкві. Після вбивства короля, завдяки архієпископу Ескілю корону отримав саме Ерік Хоконсон.
Для зміцнення своєї влади король Ерік III надав значні пільги та земельні пожалування церкві, намагався ладнати з архієпископом та єпископами. У 1139 році надав допомогу Маґнусу IV та Сіґурду Слімбе у боротьбі проти Інге I за корону Норвегії.
Втім, у 1139 році він стикнувся з вторгненням Олафа Гаральдсона, онука Еріка I. Ця боротьба тривала до 1143 року, коли Ерік III розбив ворога у битві при Глумсторпі в Сконе.
У 1146 році тяжко захворів. Тому того ж року зрікся трону й став ченцем у монастирі Святого Кнуда в Оденсі. Незабаром тут помер 27 серпня.
1. Дружина — Лютгарда Зальцвельдська
Дітей не було
2. Конкубіна
Діти:
- Маґнус