Бухарська Соціалістична Радянська Республіка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бухарська Соціалістична Радянська Республіка
узб. بخارا شورا سوسیالیست جمهوریاتی
перс. جمهوری سوسیالیستی شوروی بخارا
рос. Бухарская Социалистическая Советская Республика
Бухарська Народна Радянська Республіка Прапор БНРР
Life span?

Прапор БСРР

Прапор

Столиця Бухара
Релігії Світська держава
Основна релігія — іслам
Державний устрій Не вказано
Історія
 - Засновано 19 вересня
 - Ліквідовано 27 жовтня 1924 року
Попередник
Наступник
Прапор БНРР Бухарська Народна Радянська Республіка
Узбецька РСР Flag of Uzbek SSR (1925-1926).svg
Туркменська РСР Proposed flag of Turkmen SSR - 1925.svg
Таджицька АРСР Flag of the Tajik ASSR (1929.02-1929.04).svg

Бухарська Соціалістична Радянська Республіка, скорочено Бухарська СРР або БСРР — держава-наступник Бухарської Народної Радянської Республіки (БНРР), яка існувала лише 40 днів. Столицею і найбільшим містом держави була Бухара, звідки й походить назва самої республіки. Інші найбільші міста республіки: Карші, Термез, Чарджуй, Куляб, Душанбе і Шахрисабз.

Географія[ред. | ред. код]

На північному заході межувала з Хорезмською Соціалістичною Радянською Республікою, на заході — з Закаспійською областю Туркестанської АРСР, на півдні — з Еміратом Афганістан (через річки Амудар'я і Пяндж), на сході — з Ферганською областю Туркестанської АРСР, а на півночі — з Самаркандською і Сирдар'їнською областями Туркестанської АРСР. Туркестанська АРСР входила до складу РРФСР.

Державний устрій[ред. | ред. код]

Керівною партією в республіці була Бухарська комуністична партія. Республіка мала власні збройні сили — Бухарську Червону армію. Бухарська НРР була перетворена на Бухарську СРР у ході 5-го та останнього Всебухарського з'їзду Рад 19 вересня 1924 року. Того ж дня було оголошено про входження Бухарської СРР до складу СРСР на правах союзної республіки. В кінці жовтня того ж року в СРСР почалося національно-територіальне розмежування, і 27 жовтня Бухарську СРР було скасовано, а її територію поділено між новоутвореними республіками за національною ознакою — Узбецькою РСР (86 % території Бухарської РСР, з яких 41 % у Таджицькій АРСР (у складі Узбецької РСР)) і Туркменською РСР (14 %).

Економіка[ред. | ред. код]

У республіці мали обіг бухарський рубль, рубль РРФСР (Совзнаки), рубль СРСР, а також бухарська таньга. Основу економіки республіки становило сільське господарство (переважно вирощування овочів і фруктів, бавовни і пшениці), тваринництво (зокрема каракулівництво), шовківництво, рибальство (на річці Амудар'я і озерах республіки), а також народні промисли і ремесла, такі як килимарство, виробництво керамічного посуду і виробів. Економіка республіки була тісно пов'язана з економікою Туркестанської АРСР, яка входила до складу РРФСР.

Населення[ред. | ред. код]

Офіційними мовами Бухарської СРР були узбецька, перська (таджицька) і російська. Бухарська СРР як і Бухарська НСР була світською державою, але більшість населення були мусульманами, переважно мусульманами-сунітами, меншою мірою мусульманами-шиїтами та ісмаїлітами. Також частина населення сповідували християнство (здебільшого православ'я), а також іудаїзм і зороастризм.

У республіці проживало близько 2,5 млн осіб. Основну частину населення становили узбеки і таджики. Також у значній кількості проживали туркмени, памірські народи, середньоазіатські іранці і середньоазіатські (бухарські) євреї, а також росіяни, середньоазіатські араби, татари, українці і киргизи.

Література[ред. | ред. код]

  • Бухарская Народная Советская Республика // Большая советская энциклопедия. — Москва : Советская энциклопедия, 1926—1990.
  • Бухоро Халқ Совет Республикаси // Національна енциклопедія Узбекистану. — Ташкент, 2000—2005.
  • Ишанов А. И. Бухарская Народная Советская Республика. Ташкент, 1969 (библ. с. 381—390)
  • Путь Бухары и Хивы к социализму (История Бухарской и Хорезмской народных советских республик), М., 1967

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]