Естонське Наукове Товариство
| Естонське Наукове Товариство | |
| Дата створення / заснування | 18 січня 1838 |
|---|---|
| Офіційна назва | ест. Õpetatud Eesti Selts |
| Коротка назва | ÕES |
| Засновник | Бунге Федір Андрійович, Александр Гук, Фридрих Крузейро, Фрідріх Роберт Фельман і Дитрих Юрґенсон |
| Посада керівника організації | президент |
| Менеджер/директор | Carl Gehewed, Александр Гук, Фрідріх Роберт Фельман, Carl Gottlieb Reinthald, Gustav Moritz Santod, Тобін Евальд Карлович, Theodor Beised, Карл Шірен, Johannes Engelmannd, Едуард Вінкельманн, Leo Meyerd, Вольфґанґ Шлютер, Adalbert Volckd, Arnold Hasselblattd, August Oswald Westren-Dolld, Вальтер Андерсон, Julius Markd, Tiit Rosenbergd, Heiki Valkd і Marju Luts-Sootakd |
| Країна |
 Естонія[1] |
| Кількість членів | 100 |
| Організаційно-правова форма | неприбуткова асоціація (Естонія)d |
| Місце заснування | Тартуський університет |
| Розташування штаб-квартири | Тарту |
| Офіційний сайт(ест.)(англ.)(нім.) | |
Естонське Наукове Товариство (ест. Õpetatud Eesti Selts) — наукове товариство, засноване при Дерптському університеті 18 січня 1838, закрите в 1950 році та відновлене в 1988 році.
Суспільство створювалося з метою «сприяти пізнанню стародавнього та справжнього стану естонського народу, його мови та літератури».
Історія[ред. | ред. код]
Товариство було засноване 18 січня 1838 року у Дерпті професорами університету Ф. Бунге, А. Гуком та Ф. Крузе, і навіть Ф. Фельманом та Д. Юргенсоном.
1839 року наукове товариство складалося з 19 членів; в 1847 — 88 членів, 1898 — 240 членів.
Естонське Наукове Товариство займалося публіцистикою, публікувало щорічники, бібліографії та науковий журнал «Праці Вченого Естонського Товариства в Дерпті»[2], в якому вперше в 1857—1861 роках була опублікована відредагована Фрідріхом Крейцвальдом, створена Ф. Фельманом, версія епосу " Калев ". Окрім цього було видано «Естонський словник». У 1901 році товартство почало складати зведення приватних колекцій і з цією метою проводило анкетування.
У другій половині 1940-х років Товариство було підпорядковане Академії наук Естонської РСР. На засіданні Президії АН Естонської РСР, що відбулося в Тарту 30 травня 1950 року, було висловлено думку, що Естонське наукове товариство повинно включити в план своєї роботи вивчення стахановського руху і приступити до складання історії колгоспів. На засіданні правління Товариства, яке відбулося 15 червня 1950 року, було вирішено, що немає ні сил, ні необхідності утримувати Естонське наукове товариство в його нинішньому вигляді, оскільки його основні функції перетинаються з відповідними інститутами і музеями Академії наук Естонської РСР, Товариством поширення політичних знань і Науковим товариством студентів Технічного університету Естонської РСР та його відповідними гуртками.[3]
З 1860 року сфера діяльності змістилася до наукових досліджень естонської культури та мови. На початку Першої світової війни товариство розпалося, але через п'ять років, 1919 року, було відновлено. У 1950 році товариство припинило існування вже за рішенням влади, а її архів із 25 000 книг, 160 000 сторінок рукописів та 60 000 етнографічних артефактів було поділено між кількома установами.
У 1988 році Товариство знову було створено з ініціативи професора Герберта Ліги з університету Тарту .
Голови товариства[ред. | ред. код]
- 1838—1840: Carl Gehewe[4]
- 1840—1842: Олександр Гук
- 1843—1850: Фрідріх Фельман
- 1851—1853: Карл Рейнталь[5]
- 1853—1856: Густав Санто[6]
- 1856—1859: Carl von Bruiningk
- 1859—1860: Ewald Tobien[7]
- 1860—1861: Теодор Бейс[de]
- 1861—1864: Карл Ширрен
- 1864—1867: Іван Єгорович Енгельман
- 1867—1869: Едуард Вінкельман
- 1869—1899: Лео Мейер
- 1899—1912: Вольфганг Шлютер
- 1912—1914: Adalbert Volck[8]
- 1919—1921: Арнольд Хассельблад[de]
- 1922—1927: August Westrèn-Doll
- 1928—1929: Вальтер Андерсон
- 1930—1936: Юліус Марк[9]
-
Фрідріх Фельман -
Карл Ширрен -
Едуард Вінкельман -
Лео Мейер -
Вольфганг Шлютер -
Вальтер Андерсон
_(re-cropped).jpg)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Directory of Open Access Journals — 2003.
- ↑ Отечественныя записки Том 7.
- ↑ Piirimäe, Pärtel (16 червня 2020). Epi Tohvri, Georges Frédéric Parrot: Tartu Keiserliku Ülikooli esimene rektor (Tartu: Tartu Ülikooli Kirjastus, 2019), 1071 lk, ISBN: 978-9949- 03-143-6. Ajalooline Ajakiri. The Estonian Historical Journal. № 3/4. с. 423—428. doi:10.12697/aa.2019.3-4.05. ISSN 2228-3897. Процитовано 5 липня 2023.
- ↑ Gehewe Carl // Baltisches biografisches Lexikon digital.
- ↑ Carl Reinthal // Baltisches biografisches Lexikon digital.
- ↑ Santo, Gustav Moritz [Архівовано 2016-03-04 у Wayback Machine.] // Eesti biograafiline leksikon. Täiendusköide. Tartu, Tallinn, 1940. (ест.)
- ↑ Ewald Tobien // Baltisches biografisches Lexikon digital.
- ↑ Adalbert Volck (1868—1948) — немецкий юрист.
- ↑ Julius Mark (1890—1959)
Посилання[ред. | ред. код]
- Вчене естонське суспільство за імп. Дерптському університеті у Довіднику Наукових Товариств Росії
- Gelehrte Estnische Gesellschaft (1838-) // Baltisches biografisches Lexikon digital.