Етьєн Моріс Фальконе

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Етьєн Моріс Фальконе
Étienne Maurice Falconet
Falconet, Etienne Maurice.jpg
Портрет Фальконе
Ім'я при народженні Étienne Maurice Falconet
Дата народження 1 грудня 1716(1716-12-01)
Місце народження Париж
Дата смерті 24 січня 1791(1791-01-24) (74 роки)
Місце смерті Париж
Національність француз
Громадянство Франція Франція
Напрямок бароко, рококо, ранній класицизм
Роки творчості 1744—1781
Покровитель мадам Помпадур, Катерина ІІ

Етьєн Моріс Фальконе (фр. Étienne Maurice Falconet, 1 грудня, 1716, Париж — 24 січня 1791, Париж) — відомий французький скульптор 18 століття.

Біографія[ред.ред. код]

Походження та навчання[ред.ред. код]

Походить з ремісників. Професіне навчання отримав у рідного дяді, що працював з мармуром та в майстерні придворного портретиста-скульптора на ім'я Жан Батіст Лємуан. Але сам портретистом не став, бо мав інший хист.

Самотужки вивчав твори своїх скульпторів — попередників в парку Версаль, де фактично був музей французької скульптури 17 століття просто неба.

Прийняття в академію[ред.ред. код]

Смерть Мілона Кротонського (теракота, Ермітаж)

У 1744 році скульптора Фальконе прийняли у Паризьку академію мистецтв після виконання конкурсного твору — скульптурної групи «Смерть Мілона Кротонського». Митець представив античного героя в момент безпорадності : під час корчування дерева Мілон защемив руку, а на нього напав лев. Митець виконав групу у двох матеріалах — в теракоті та в мармурі. Мармурову — представив у академію. Теракота Фальконе пізніше потрапить в музей Ермітаж.

Твори в церкві Св. Роха[ред.ред. код]

Доброю школою у 1753 — 1766 рр. для скульптора стала праця над декором двох каплиць у церкві Св. Роха в Парижі. Він створив власні версії розповсюджених біблійних сюжетів ( «Благовіщення» та інші). Але в буремні роки французької революції радикально налаштовані натовпи розбили скульптурні твори Фальконе. Єдина збережена до 20 століття — Христос в Гетсиманському саду (Моління про чашу).

Покровительство мадам Помпадур[ред.ред. код]

Талановитого скульптора, що добре порався з теракотою та мармуром, угледіла маркіза де Помпадур. Фактична володарка влади у Франції та відома меценатка, Помпадур залучила скульптора до праці в Севрській порцеляновій мануфактурі . У Франції скульптори отримують усе менше замов на скульптури для садів бароко, що поступаються місцем пейзажним паркам. Фальконе, що навчався на мармурах садів бароко, в творах з бісквіту (різновиду порцеляни) дав в Севрі волю своєму декораторському хисту. Легкі й грайливі фігурки стали найкращим надбанням стилю рококо середини 18 століття.

Могутні потенції у скульптора, що вимушено працював над легковажними сюжетами рококо, розгледів і відомий філософ та художній критик Дені Дідро. І саме Дідро порадить російській імператриці Катерині II кандидатуру Фальконе, коли та вирішила створити монумент Петру I.

Стилістика творів Фальконе[ред.ред. код]

Життя та творчість Фальконе припала на пору досить швидкої зміни декількох мистецьки стилів — пізнього бароко, рококо і класицизму. Митець широкого мистецького диапазону, Фальконе вдало працював в кожному з них, про що свідчать сульптурні групи "Смерть Мілона Кротонського", релігійні скульптури в церкві Св. Роха, алегоричні статуї «Музика» та «Зима», дрібна пластика в стилі рококо.

Примхливе і чудернацьке рококо не здатне було якісно відтворити героїчні, могутні характери. Обмеженість стилістики рококо добре відчував той же Фальконе. І коли отримав замову на кінний монумент царя Петра І (Мідний Вершник), повністю відмовився від прийомів рококо, звернувшись до зразків античності і розвиненого бароко. Рококо могло не все.

Мідний вершник[ред.ред. код]

Після отримання замови з Росії, працювати над монументом почав ще в Парижі. Вже там зробив модель з воску.

У Петербурзі працював майже 12 років. Обставини склались для скульптора невдало і він покинув Росію до відкриття монументу.

Смерть[ред.ред. код]

Останні десять років скульптор хворів, стан ускладнився паралічем. Помер в Парижі.

Неповний перелік творів Фальконе[ред.ред. код]

Погроза Амура, варіант, Лувр, Париж
  • Музика(алегорична скульптура), мармур, Лувр
  • Смерть Мілона Кротонського (мармур, Лувр)
  • Смерть Мілона Кротонського (теракота, Ермітаж)
  • Скульптури каплиці Розп'яття(церква Св. Роха, Париж)
  • Скульптури каплиці Діви Марії (церква Св. Роха, Париж)
  • Христос у Гетсиманському саду (Моління про чашу)
  • мала пластика в стилі рококо(твори в різновиді порцеляни — бісквіт
  • «Погроза Амура» — популярна скульптура, що розійшлася Європою у безлічі повторень та копій
  • Алегорична скульптура «Зима», Ермітаж
  • Пігмаліон та Галатея, мармур, Лувр
  • Монумент царю Петру І — Мідний вершник, Петербург

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  • Artcyclopedia — твори скульптора в музеях світу.

Джерела[ред.ред. код]