Жан Батист Гут

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жан Батист Гут
фр. Jean-Baptiste Guth
Народився 4 січня 1855(1855-01-04)
Париж[1]
Помер 19 липня 1922(1922-07-19) (67 років)
Париж
Країна  Друга французька імперія
 Третя французька республіка
Діяльність ілюстратор, карикатурист
Галузь портретний живописd
Alma mater Національна вища школа красних мистецтв
Вчителі Жан-Леон Жером
Знання мов французька
Заклад Félix Gaudind і Vanity Fair
Жанр портрет

Жан Батист Гут (Jean Baptiste Guth; 1855—1922) — французький художник-портретист. Працював переважно аквареллю та пастеллю. Значна частина його роботи видавалися у французькому журналі L'Illustration і британському Vanity Fair.

Життя і творчість[ред. | ред. код]

Народився 1855 року в Парижі. У 1875 році Гут поступив до Школи витончених мистецтв, де його викладачем був Жан-Леон Жером. З 1882 року, можливо, за рекомендацією Луї Шарля Огюста Штайнгайля, він працював на Фелікса Годена, для якого робив малюнки для вітражів.[2] У 1883 році Гут переїхав до Лондона.[3]

З 1884 по 1920 роки роботи Гута публікувалися у французькому журналі L'Illustration[2] а з 1889 по 1909 роки — у британському Vanity Fair. Серед багатьох його портретів для Vanity Fair були зображення королеви Вікторії[4], Анатоля Франса[5] та Альфреда Дрейфуса.[6] Після смерті Карло Пеллегріні у 1889 році Леслі Ворд і Гут були єдиними постійними авторами щотижневих кольорових портретів журналу.[7] Випуск від 3 червня 1897 року включав двосторінкову кольорову ілюстрацію Гута Au Bois de Boulogne, яка показувала модний натовп у Булонському лісі в Парижі, включно з герцогом і герцогинею Роханськими, принцом і принцесою Бройль, герцогиня Дудовільська, Клео де Мерод, Ліана де Пужі, Кароліна Отеро, принцеса Гіка, Ралука Бібеско-Бассараба де Бранкован та Ернест Коклен.[8][9]

У Булонському лісі. 1897 рік
Королева Вікторія, робота Гута для діамантового ювілейного додатку до Vanity Fair, червень 1897 року.

Гут працював здебільшого аквареллю та пастеллю для репродукції за допомогою хромолітографії.[2]

Виставки[ред. | ред. код]

В останній рік Першої світової війни лондонська галерея Goupil представила виставку портретів британських і французьких генералів, адміралів і державних діячів робіт Гута[10] під назвою «Люди, які керують війною, та інші знаменитості Антанта».[11] Однією з найкращих є серія віконта Едварда Ґрея. Французька серія, до якої входять Пуанкаре, Клемансо, Петен і Фош, дуже цікава і більш нова. пересічному англійцю.[12]

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ https://www.musee-orsay.fr/fr/ressources/repertoire-artistes-personnalites/jean-baptiste-guth-14331
  2. ↑ а б в Jean-François Luneau, Félix Gaudin, peintre-verrier et mosaïste, 1851—1930 (Presses Universitaires Blaise Pascal, Clermont Ferrand 2006, ISBN 978-2845162846), p. 406
  3. ↑ Jean Paul Perrin, Guth, Jean Baptiste at lillustration.com, accessed 10 January 2019
  4. ↑ Roy T. Matthews, Peter Mellini, In «Vanity Fair» (London: Scolar Press, 1982), p. 32
  5. ↑ Anatole France by Guth on artnet.com
  6. ↑ Matthews & Mellini (1982), p. 207
  7. ↑ Richard Ormond, Vanity Fair: an exhibition of original cartoons (National Portrait Gallery, 1976), p. 12
  8. ↑ Matthews & Mellini (1982), p. 238
  9. ↑ Legend at foot of chromolithograph entitled «Au Bois de Boulogne» in Vanity Fair issue dated 3 June 1897
  10. ↑ Le Musée et l'encyclopédie de la guerre, Volume 3 (J. Grand-Carteret, 1918), p. 69: «Un artiste parisien, Jean-Baptiste Guth, élève de Gérome, et peintre décorateur, a exposé à la Goupil-Gallery, les portraits des hommes d'Etat, des généraux, des amiraux français et anglais qui dirigent et conduisent la guerre.»
  11. ↑ The Burlington Magazine for Connoisseurs, Volume 32 (London: Savile Publishing Company, 1918), p. 84
  12. ↑ The Graphic dated 09 March 1918, p. 34

Посилання[ред. | ред. код]

Художник Це незавершена стаття про художника.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Жан_Батист_Гут&oldid=41523881