Іоанн I (граф Дюнуа)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Жан де Дюнуа)
Перейти до: навігація, пошук
Жан де Дюнуа
Jean de Dunois.jpg
Народився 23 листопада 1402(1402-11-23)
Париж
Помер 24 листопада 1468(1468-11-24) (66 років)
Л'Аї-ле-Роз
Громадянство Франція
Діяльність політик, військовий очільник
Титул граф де Лонгвіль
Посада Grand Chamberlain of France
Конфесія католицтво
Батько Людовик Орлеанський
Матір Марієта д'Енгієн
Рід Лонгвілі
Дружина Марі Луве, Марі д'Аркур
Діти 2 сини та 2 доньки
Blason comte fr Longueville (ancien).svg

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Жан де Дюнуа (*Jean de Dunois, 23 листопада 1402 —†24 листопада 1468) — французький аристократ, військовик, учасник Сторічної війни.

Життєпис[ред.ред. код]

Дитинство[ред.ред. код]

Був позашлюбним сином герцога Людовика Орлеанського. Попервах називали Жаном Бастардом Орлеанським. Спочатку виховувався разом із своїм зведеним братом Карлом дружиною Людовика Орлеанскього — Валентиною Вісконті.

Сторічна війна[ред.ред. код]

Жан проявив себе з відновленням Сторічної війни у 1415 році. У 1421 році стає сьєром Вальбоном. У 1422 році разом з дофіном Карлом втік до Бурже. У 1424 році отримує титул графа Мортена. 5 вересня 1427 році на чолі французьких військ Жан завдав поразки англійському військовику Томасу Монтегю, графу Солсбері при Монтаржи. За це отримує титул віконта де Сен-Совера.

У 1428 році брав участь у так званому «дні оселедців» — бою проти військ англійців на чолі із Джоном Талботом (він віз оселедці до англійського військового табору), в якій французи зазнали поразки, а Жана Бастарда було поранено. Того ж року очолив оборону Орлеана, яка складалася в цілому невдало для французів.

У 1429 році вітав прибуття до міста Жанни д'Арк. Згодом разом з нею брав участь у знятті облоги. 11 травня цього року супроводжував її до Лоша, де перебував дофін. Незабаром брав участь у так званній Луарській кампанії — дій по визволенню замків уздовж ріки луара. Того ж року був у складі військ, що штурмували Париж, але зазнали поразки.

Після загибелі д'Арк воював проти англійців у північній Франції. У 1430 році стає графом Періге. 20 лютого 1432 році захопив важливе місто Шартр. У 1436 році брав участь у вдалій облозі Парижу. після його захоплення деякий час воював у ормандії. У 1439 році тепер вже король Карл VII дарує йому титул графа Дюнуа, який зберігся до кінця життя. 21 липня цього ж року призначається великим камергером. Тоді ж увійшов до королівської ради.

У 1440 році Дюнуа, невдоволений повільністю короля у викупі свого зведеного брата Карла, приєднався до учасників Прагерії (актикоролевські виступи місцевої аристократії). Втім зміг отримали помилування. Потім брав участь у захоплені міст Офлер, Галардон й Дьєпп. У 1443 році стає графом де Лонгвілем. У 1444 році стає генералом-лейтенатом. 15 квітня 1450 році перемогою при Форміньї звільняє Нормандію. Того ж року очлює Гієнську армію. До 1453 року повністю звільним Гасконь та Гієнь від ворогів.

Останні роки[ред.ред. код]

Після смерті Карла VII у 1461 році невдовзі вступив у конфлікт з його спадкоємцем Людовиком XI. У 1465 році вступив до Лігу суспільного блага. Брав участь в облозі Парижа та перемовинах у Конфлані. Незабаром очолив Раду тридцяти шести (складалася з нобілів). Зрештою перейшов на бік Людовика XI. Помер 24 листопада 1468 року.

Родина[ред.ред. код]

  • Дружина — Марі (?—1426), донька Жана Луве, міністра фінансів та президента парламенту Прованса; дітей не було.
  • Дружина — Марі (?—1464), донька Жака II д'Аркура, барона Монтгомері; діти:
    • Марі (1440—?)
    • Жан (1444–1453)
    • Франсуа (1447–1491), граф Дюнуа, Лонгвіль
    • Катерина (1449–1501)

Джерела[ред.ред. код]