Жуковський Павло Васильович
| Жуковський Павло Васильович | ||||
|---|---|---|---|---|
|
| ||||
| Народження |
1 (13) січня 1845 Sachsenhausend, Frankfurt-Südd, Франкфурт-на-Майні, Вільне місто Франкфурт, Німецький союз | |||
| Смерть | 26 серпня 1912[1][2] (67 років) або 16 серпня 1912[3] (67 років) | |||
| Веймар, Німецька імперія[1] | ||||
| Країна |
 Російська імперія.svg){kind=small} Німецька імперія | |||
| Діяльність | письменник, ілюстратор, графік | |||
| Батько | Жуковський Василь Андрійович | |||
| Мати | Рейтерн Єлизавета Євграфівнаd | |||
|
| ||||
 Жуковський Павло Васильович у Вікісховищі | ||||
Павло Васильович Жуковський (1845—1912) — російський художник, ініціатор створення Бельовського краєзнавчого музею, був членом-засновником по влаштуванню Російського музею в Петербурзі, брав участь у розробці проєкту будівлі Музею образотворчих мистецтв у Москві.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народитися 1 січня (13 січня за новим стилем) 1845 року в родині російського поета Василя Жуковського.
У сім років хлопчик залишився без батька. Незабаром померла і його мати Єлизавета Євграфівна Рейтерн — дочка художника Герхарда фон Рейтерна.
Закінчив гімназію в Петербург. Потім жив у Москві, але більшу частину життя провів за кордоном (Італія, Франція, Німеччина), де самостійно вивчав живопис і архітектуру. Спеціальної художньої освіти Павло Васильович не отримав.
Павло Жуковський був членом Московського Товариства любителів мистецтв (1869—1896), Товариства заохочення мистецтв (1870), Товариства художників історичного живопису (1896), був членом Паризького гуртка російських художників, куди входили Олексій Боголюбов, Костянтин Маковський, Василь Полєнов, Ілля Рєпін, Костянтин Савицький.
Академія мистецтв присвоїла йому в 1869 році звання «Почесного вільного спільника», а в 1893 році він був обраний дійсним членом Академії мистецтв.
Павло Жуковський був знайомий з Ріхардом Вагнером і розробив ескізи декорацій і костюмів для першої постановки його опери «Парсіфаль» в Байройтському театрі (Баварія).[4]
У 1903 році Павло Жуковський взяв участь у 1-й Тульській виставці картин місцевих художників. У 1910 році він відвідав місто Бельов і село Мішенське, де народився його батько. За його ініціативою 1 вересня 1910 року було відкрито Бельовський земський науково-освітній і художній музей. Цьому музею він подарував 33 картини, які раніше зберігалися в Російському музеї в Петербурзі.
Помер 26 серпня 1912 року у Веймарі.
Після смерті, в 1912 році, ім'я Павла Жуковського було присвоєно Бельовському музею.
Творчість[ред. | ред. код]
Серед його художніх творів Бельов картини на релігійні та міфологічні теми, портрети, пейзажі, офорти та малюнки. Одна з його робіт «Богоматір з тілом Спасителя» експонувалася на Всесвітній виставці в Парижі в 1878 році. Картини та портрети Павла Жуковського зберігаються в Державному Російському музеї, в Центральному Військово-Морському музеї, в музеї Академії мистецтв і в низці інших. Один з його малюнків зберігається в музеї-садибі В. Д. Полєнова.
Пам'ятник Олександру II[ред. | ред. код]
Вісім років (1889—1897) Жуковський працював над проєктом пам'ятника Олександру II для Московського кремля. Весною 1918 року скульптурна фігура царя був скинута з монумента; повністю пам'ятник був демонтований в 1928 році.
Література[ред. | ред. код]
- Жуковський Павло Васильович / Художники народів СРСР: Біобібліографічний словник. — М., 1983.- Т. 4, кн.1.- сторінка 148.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118713248 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Benezit Dictionary of Artists — OUP, 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
- ↑ The Fine Art Archive — 2003.
- ↑ Рихард Вагнер и Павел Жуковский (К истории первой постановки «Парсифаля» в 1882 году). Архів оригіналу за 14 квітня 2014. Процитовано 13 квітня 2014.
Посилання[ред. | ред. код]
- Жуковський Павло Васильович
- Павло Васильович Жуковський
- Жуковський Павло Васильович Архівная копія від 13 квітня 2014 на Wayback Machine