Жюльєн Тьєрсо
| Жюльєн Тьєрсо | |
|---|---|
| фр. Julien Tiersot | |
_1927_%C2%A9_Georg_Fayer_(1892%E2%80%931950)_OeNB_10449421.jpg) | |
| Народився |
5 липня 1857[1][2][…] Бург-ан-Бресс[4] |
| Помер |
10 серпня 1936[1][2][…] (79 років) XIII округ Парижа, Париж, округ Парижd[4] |
| Країна |
.svg){kind=small} Франція |
| Діяльність | композитор, музикознавець, музичний етнограф, бібліотекар, антрополог |
| Заклад | Le Ménestreld |
| Батько | Edmond Tiersotd |
| Нагороди | |
 Жюльєн Тьєрсо у Вікісховищі | |
Жан Батіст Елізе Жюльєн Тьєрсо (фр. Jean-Baptiste Elisée Julien Tiersot; 5 липня 1857, Бург-ан-Бресс — 10 серпня 1936, Париж) — французький музикознавець, фольклорист, композитор, педагог, музичний критик.
Народився 1857 року в Бург-ан-Брессі. Син лікаря; вивчав медицину в Парижі, але згодом вирішив займатися музикою[5]. 1877[5] (згідно з іншими джерелами — 1876[6]) року вступив до Паризької консерваторії, де навчався у Савара (гармонія), Массне (композиція), Франка (орган) і Бурго-Дюкудре (історія музики)[6]. 1883 року став помічником бібліотекаря Консерваторії; з 1910 по 1920 рік обіймав посаду головного бібліотекаря[7].
Спочатку Тьєрсо поєднував композиторську та дослідницьку діяльність, але потім повністю присвятив себе музикознавству. Основною цариною його інтересів стали питання французької музичної культури, зокрема народної творчості[7]. 1889 року була видана його фундаментальна праця «Історія народної пісні у Франції» (Histoire de la chanson populaire en France), після чого Тьєрсо отримав урядове замовлення на збирання фольклору в Савойї та Дофіні[6]. З 1895 по 1900 рік він подорожував Французькими Альпами, записуючи пісні, відомі лише в усній традиції[8]. Підсумком стала опублікована 1903 року збірка «Народні пісні, зібрані у Французьких Альпах» (Chansons populaires recueillies dans les Alpes françaises)[6]. Тій ж тематиці присвячені твори «Мелодичні типи у французькій народній пісні» (1894) та «Народна пісня та письменники-романтики» (1931)[7]. Однак у коло наукових інтересів Тьєрсо входила як французька, так і японська, яванська, китайська, індійська, вірменська, арабська та інші національні музики[8]. Крім того, він зробив внесок у популяризацію старовинної європейської, а також скандинавської, російської та чеської музики у Франції[6].
Жюльєн Тьєрсо — автор монографій про Баха, Моцарта, Глюка, Руссо, Берліоза, Сметана, а також безліч наукових статей. Опублікував також листування Берліоза, «Французькі листи Р. Вагнера» та низку збірок народних пісень[9].
Спадщина Жюльєна Тьєрсо як композитора включає такі твори, як «Рапсодія на народні пісні Брешії», сюїта «Народні французькі танці», симфонічна легенда «Сер Гейлвін», пісні, хори та ін.[9] товариства[10].
Помер 1936 року в Парижі[6].
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ а б International Music Score Library Project — 2006.
- ↑ а б Archivio Storico Ricordi — 1808.
- ↑ а б Dubois, 2002, с. 137.
- ↑ а б в г д е Simone Wallon. Tiersot, (Jean-Baptiste Elisée) Julien. Grove Music Online (англ.). Архів оригіналу за 26 жовтня 2021. Процитовано 26 жовтня 2021.
- ↑ а б в Бронфин, 1981, стб. 658.
- ↑ а б Chansons populaires recueillies dans les Alpes françaises. D'après le livre de Julien Tiersot (PDF) (фр.). CMTRA. Архів оригіналу (PDF) за 26 жовтня 2021. Процитовано 21 березня 2022.
- ↑ а б Бронфин, 1981, стб. 659.
- ↑ Тьерсо. Большая российская энциклопедия. Архів оригіналу за 26 жовтня 2021. Процитовано 26 жовтня 2021.
- Бронфин Е. Ф. Тьерсо Жан Батист Элизе Жюльен // Музыкальная энциклопедия / Ю. В. Келдыш. — М : Советская энциклопедия, 1981. — Т. 5.
- Patrick Dubois. TIERSOT (Julien) [note biographique] // Le dictionnaire de pédagogie et d'instruction primaire de Ferdinand Buisson : répertoire biographique des auteurs. — 2002. — P. 137.
|
