Завхан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Завхан

(монг. Завхан аймаг)

Mn coa zavkhan aimag.svg
Mn flag zavkhan aimag.svg
Герб Прапор
Har Nuur.jpg
Адм. центр Уліастай
Найбільше місто Уліастай
Країна Монголія Монголія
Регіон Північно-західна Монголія
Межує з: сусідні адмінодиниці
Тива, Архангай, Баянхонгор, Хувсгел, Говь-Алтай, Ховд, Увс ?
Номерний знак ЗА_
Офіційна мова монгольська
Населення
 - повне 64 924 (15)
 - густота 0,79 (15)
Площа
 - повна 82 457 км² (7)
Висота
 - максимальна 1886 метр
 - мінімальна 1886 метр
Часовий пояс UTC+8
Дата заснування 1931 рік
Веб-сайт zavkhan.gov.mn
Код ISO 3166-2 MN-057
Map mn zavkhan aimag.png

Commons-logo.svg Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Завхан

Завхан (раніше Дзабханський аймак, монг. Завхан аймаг) — аймак, розташований на північному заході Монголії. Площа аймаку складає 82500 кв км, центр аймаку місто Уліастай розташоване на відстані 1115 км від Улан-Батору. Аймак було створено у 1931 році, він складається з 24 сомонів. Населення станом на 2010 рік 64924 (15 місце). Щільність населення 0,79 чол на км кв.

Географія[ред. | ред. код]

На півночі Завхану проходить державний кордон між Монголією та Росією (Республіка Тува), на заході він межує з аймаком Увс, на південному заході з аймаком Ховд, на півдні з Говь-Алтай, на південному сході — з Баянхонгор, на сході з Архангаєм, на північному сході з Хувсгел аймаком.

Рельєф[ред. | ред. код]

Тенгер 2009

Назва аймаку походить від річки Завхан, яка протікає його територією. На території аймаку бере свій початок один з двох витоків річки Селенга — Ідер. Також є річка Богд. Західний кордон аймаку межує з великим озером Хар-Нуур. Також є озера Буст-Нуур, Дурген, Ойгон нуур, Телмен Нуур(200 кв км). [1] Гори — основні хребти Хангаю Отгонтенгер (3905 м). Гірська місцевість. Піщані бархани довжиною 100–200 км. Також на території Завханського та Гобі-Алтайського аймаків є піщаний бархан Монгол елс довжиною 600 км та площею 2724 кв км. На території аймаку розташовані піски Борхир елс довжиною 180 км та шириною 15 км. Посеред пісків є джерела, озера Баян, Хар.

Корисні копалини[ред. | ред. код]

Родовища залізної руди, свинцю, золота, кольорових та урановмісних металів, шпату, мідно-молібденової руди, хімічної та будівельної сировини.

Клімат[ред. | ред. код]

Клімат різко-континентальний. Середня температура січня −34 градуси цельсія (у Тосонценгеле до −53С), липня +22 градуси, середня норма опадів у горах 400 мм, на рівнині 200–260 мм.

Тваринний світ[ред. | ред. код]

Водяться муфлони, козулі, антилопи-джейрани, рисі, лисиці, корсаки, вовки, дикі кішки.

Адміністративний поділ[ред. | ред. код]

№п/п сомон Площа тис. кв км Населення Центр
1 Алдархаан 7,3 5200 Алдар
2 Асгат 0,7 1500 Асгат
3 Баянтес 4,2 3000 Алтай
4 Баянхайрхан 2,6 3200 Алтанбулаг
5 Дорволжин 7,26 3200 Буга
6 Завханмандал 3,6 2100 Нуга
7 Ідер 3,8 3700 Зуунмод
8 Іх-Уул 3,8 7000 Буянт-Ухаа
9 Нумруг 3,3 2900 Ходорго
10 Отгон 6 4000 Буянт
11 Сантмаргац 2,4 1564 Холбоо
12 Сонгино 2,49 2800 Цавдан
13 Булнай 5,3 12200 Шумуултай
14 Тудевтей 2,7 2700 Ойгон
15 Телмен 3,4 3700 Увгуд
16 Тес 8,72 4400 Зур
17 Ургамал 3,5 2400 Хунгий
18 Цагаанхайрхан 2,6 2800 Ширее
19 Цагаанчулуут 2,5 2600 Цагаанчулуут
20 Цецен уул 2,4 2300 Тегш
21 Шилуустей 2,8 3000 Балгатай
22 Ерденехайрхан 4,1 3500 Алтай
23 Яруу 5 4200 Чандмань
24 Уліастай 0,032 16240 Уліастай

Промисловість та сільське господарство[ред. | ред. код]

Головний сектор економіки — сільське господарство, передусім тваринництво. У 2011 році у сомоні Телмен розпочато будівництво ТЕС яка обслуговувати потреби аймаків Завхан та Говь-Алтай. Першу чергу потужністю 30 мВт планується здати до 2015 р.

Пам'ятки, музеї[ред. | ред. код]

У місті Завхан є два музеї: Музей відомих людей та Краєзнавчий музей.

  • Монастир Дашиндаржа відкрився у 1990 році і в ньому перебуває 50 монахів. Монастир розташовано в юрточному районі Завхану.
  • Жавхлант Толгой вершина на північ від центру міста Завхан звідки відкривається вид на місто.
  • Руїни міста Сангийн датуються 1733 роком.
  • Отгонтенгер — вічно вкрита снігом вершина висотою 4031 в сомоні Отгон з якої починаються річки Буянт та Богд. Вважається священною горою на якій регулярно проводяться урочисті ритуали.

[2]

Примітки[ред. | ред. код]