Перейти до вмісту

Дорноговь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Дорноговь
(монг. Дорноговь аймаг)
аймак:
Адм. центрСайншанд
Найбільше містоСайншанд
КраїнаМонголія Монголія
РегіонПівденна Монголія
Номерний знакДГ_ Редагувати інформацію у Вікіданих
Офіційна мовамонгольська
Населення
 - повне
57 930 (17)
0,53 (19)
Площа
 - повна
109 472 км² (5)
Висота
 - максимальна
784 м
 - мінімальна
784 м
Часовий поясUTC+8
Дата заснування1931
Вебсайтdornogovi.gov.mn Редагувати інформацію у Вікіданих
Скорочення
Код ISO 3166-2MN-063
Мапа
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дорноговь

Східно-Гобійський (Дорноговь) аймак (монг. Дорноговь аймаг) — аймак у південній частині Монголії. Центр — місто Сайншанд розташований на відстані 456 км від Улан-Батора. Аймак було утворено у 1931 році, він складається з 14 сомонів. Аймак має 600-км кордон з Китаєм.

Клімат

[ред. | ред. код]

На території аймаку майже 400 озер які пересихають у посушливу пору року. Клімат різкоконтинентальний, середня температура січня мінус 24 градуси С, липня +21С, щорічна норма опадів 150 мм. Протягом року до 40 днів із сніжною заметіллю.

Корисні копалини

[ред. | ред. код]

Родовища плавикового шпату, кольорових та рідкісних металів, горючів сланців.

Тваринний світ

[ред. | ред. код]

Водяться джейрани, вовки, лисиці, рисі, дикі барани.

Адміністративно-територіальний поділ

[ред. | ред. код]
№п/псомон'Площа тис км квНаселенняЦентр
1Айраг7,43200Цагаандоролж
2Алтанширее7,261800Чандмань
3Даланжаргалан4,0462100Цомог
4Делгерех4,8582000Хонгор
5Іххет4,13200Баян
6Мандах12,31900Тухум
7Сайхандулуаан9,51400Ульзийт-от
8Ургун8,72000Сенж
9Улаанбадрах11,91900Нуден
10Хатанбулаг183500Ергел
11Хубсугул8,41800Хубсугул
12Ердене9,42700Улаан-уул

Промисловість, сільське господарство

[ред. | ред. код]

1940 року в Східному Гобі біля міста Дзунбаян було знайдено родовище нафти, між 1947 та 1963 рр було відкрито ще два невеликих родовища. 1950 року в Дзунбаяні було збудовано нафтопереробний завод потужністю 0,4 млн барелів на рік. Однак внаслідок ряду факторів видобуток нафти у Монголії припинився у 1969 році.

  • Родовища кам’яного вугілля «Алагтогоо»
  • Родовище цеоліту «Цагаан цав» у сомоні Сайхандулаан на відстані 540 км. від Улан-Батора. Загальні запаси цеоліту – 179 млн тонн
  • Родовище рідкісноземельних елементів «Лугийн гол» на території сомону Хатанбулаг. Запаси оцінюються в 12 тис. тонн. Загальні запаси родовищ «Лугийн гол», «Мушгіа худаг», «Хотгор», «Халзан бургедей», їх запаси складають 6,6 млн тонн. У 2005-2009 рр розвідка родовища «Лугийн гол» встановлено вміст руд рідких елементів у 500 тис. тонн і 13,5 тис. тонн оксиду ренію. Також у ньому є великі запаси лантану, церію, празеодиму, неодиму, самарія, європія, гадолінія.
  • Родовище «Хонгор» містить запаси плавикового шпату, розташовано в сомоні Даланжаргал.

Транспорт

[ред. | ред. код]

Основна транспортна магістраль трансмонгольська залізниця, яка з'єднує Улан-Батор з Пекіном. Залізнична станців Сайншанд — велика залізнична станція на трансмонгольскій магістралі на відстані 470 км від Улан-Батора. Залізнична гілка від Сайншанду до міста Дзунбаян довжиною 50 км на південний захід, по ній здійснюється місцеве пасажирське сполучення. Паралельно до залізниці проходять численні ґрунтові дороги які ведуть до кордону з Китаєм. Декілька років будувалась асфальтова траса від Чойра до Замин Ууд яка восени 2013 року вона мала бути здана в експлуатацію.

Пам’ятки

[ред. | ред. код]
  • Музей Данзанравжаа заснований у 1991 році в пам’ять про монгольського просвітника Данзанравжаа який помер 1856 року. Музей розташовано в місті Сайншанді.
  • Дашчоілон Хурал Хийд – монастир відкритий у 1991 році у північній частині Сайшанду.
  • Чорні гори – гірський масив Тушилге (у російськомовному варіанті Чорні гории) у 20 км на південний захід від Сайншанду. Там було знайдено кості викопних доісторичних родовищ.
  • Буддійський монастир Хамар поруч із Сайшандом заснований у 1820 році. На північ від монастиря знаходяться печери де монахи практикували йогу та медитацію усамітнюючись від світського життя на 108 днів.
  • У кількох кілометрах від монастиря знаходиться один з Енергетичних центрів планети, який став місцем паломництва не лише для буддистів, а й для туристів зі всього світу. Тут 150 млн років тому відбулось виверження вулкану і досі там знаходять цінні палеонтологічні знахідки динозаврів, яйця та їх сліди, окам’янілий ліс.
  • Печера Цагаан делийн агуй на території сомону Айраг. Вхід в неї утворився внаслідок вибухових робіт в кар’єрі з видобутку флюориту Печера складається з головних 4 коридорів та 2 зали. Площа понад 53 тисячі метрів квадратних
  • Халзан Уул – область в якій розташовані гарячі джерела на відстані 50 км від Чойру. Інше джерело Бургасан Амні Рашаан у декількох кілометрах на південь.
  • Метеоритний кратер Табун-Хара-Обо у 100 км на південний схід від міста Сайншанд. Діаметр 1,3 км, вік 150 150 ± 20 млн років (Юрський період).
  • Борхойн тал – степ на захід від залізничної станції Замин Ууд на території сомону Ердене, площа 600 км кВ. Посеред степу розташовані піски Борхойн елс.

[1]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 12 липня 2015. Процитовано 9 лютого 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)