Дорноговь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дорноговь

(монг. Дорноговь аймаг )

Mn coa dornogovi aimag 2011.svg
Mn flag dornogovi aimag 2011.svg
Герб Прапор
Gobi, krajobraz pustyni (20).jpg
Адм. центр Сайншанд
Найбільше місто Сайншанд
Країна Монголія Монголія
Регіон Південна Монголія
Межує з: сусідні адмінодиниці
Дундговь, Умнеговь, Говь-Сумбер, Хентій, Сухе-Батор, Внутрішня Монголія ?
Номерний знак ДГ_
Офіційна мова монгольська
Населення
 - повне 57 930 (17)
 - густота 0,53 (19)
Площа
 - повна 109 472 км² (5)
Висота
 - максимальна 784 метр
 - мінімальна 784 метр
Часовий пояс UTC+8
Дата заснування 1931 рік
Веб-сайт dornogovi.gov.mn
Код ISO 3166-2 MN-063
Map mn dornogobi aimag.png

Commons-logo.svg Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Дорноговь

Східно-Гобійський (Дорноговь) аймак (монг. Дорноговь аймаг) – аймак у південній частині Монголії. Центр – місто Сайншанд розташований на відстані 456 км. від Улан-Батора. Аймак було утворено у 1931 році, він складається з 14 сомонів. Аймак має 600-км кордон з Китаєм.

Клімат[ред. | ред. код]

На території аймаку майже 400 озер які пересихають у посушливу пору року. Клімат різкоконтинентальний, середня температура січня мінус 24 градуси С, липня +21С, щорічна норма опадів 150 мм. Протягом року до 40 днів із сніжною заметіллю.

Корисні копалини[ред. | ред. код]

Родовища плавикового шпату, кольорових та рідкісних металів, горючів сланців.

Тваринний світ[ред. | ред. код]

Водяться джейрани, вовки, лисиці, рисі, дикі барани.

Адміністративно-територіальний поділ[ред. | ред. код]

№п/п Сомон 'Площа тис км кв Населення Центр
1 Айраг 7,4 3200 Цагаандоролж
2 Алтанширее 7,26 1800 Чандмань
3 Даланжаргалан 4,046 2100 Цомог
4 Делгерех 4,858 2000 Хонгор
5 Іххет 4,1 3200 Баян
6 Мандах 12,3 1900 Тухум
7 Сайхандулуаан 9,5 1400 Ульзийт-от
8 Ургун 8,7 2000 Сенж
9 Улаанбадрах 11,9 1900 Нуден
10 Хатанбулаг 18 3500 Ергел
11 Хубсугул 8,4 1800 Хубсугул
12 Ердене 9,4 2700 Улаан-уул

Промисловість, сільське господарство[ред. | ред. код]

1940 року в Східному Гобі біля міста Дзунбаян було знайдено родовище нафти, між 1947 та 1963 рр було відкрито ще два невеликих родовища. 1950 року в Дзунбаяні було збудовано нафтопереробний завод потужністю 0,4 млн барелів на рік. Однак внаслідок ряду факторів видобуток нафти у Монголії припинився у 1969 році.

  • Родовища кам’яного вугілля «Алагтогоо»
  • Родовище цеоліту «Цагаан цав» у сомоні Сайхандулаан на відстані 540 км. від Улан-Батора. Загальні запаси цеоліту – 179 млн. тонн
  • Родовище рідкоземельних елементів «Лугийн гол» на території сомону Хатанбулаг. Запаси оцінюються в 12 тис. тонн. Загальні запаси родовищ «Лугийн гол», «Мушгіа худаг», «Хотгор», «Халзан бургедей», їх запаси складають 6,6 млн. тонн. У 2005-2009 рр розвідка родовища «Лугийн гол» встановлено вміст руд рідких елементів у 500 тис. тонн і 13,5 тис. тонн оксиду ренію. Також у ньому є великі запаси лантану, церію, празеодиму, неодиму, самарія, європія, гадолінія.
  • Родовище «Хонгор» містить запаси плавикового шпату, розташовано в сомоні Даланжаргал.

Транспорт[ред. | ред. код]

Основна транспортна магістраль — трансмонгольська залізниця, яка з'єднує Улан-Батор з Пекіном. Залізнична станців Сaйншанд — велика залізнична станція на трансмонгольскій магістралі на відстані 470 км від Улан-Батора. Залізнична гілка від Сайншанду до міста Дзунбаян довжиною 50 км на південний захід, по ній здійснюється місцеве пасажирське сполучення. Паралельно до залізниці проходять численні ґрунтові дороги які ведуть до кордону з Китаєм. Декілька років будувалась асфальтова траса від Чойра до Замин Ууд яка восени 2013 року вона мала бути здана в експлуатацію.

Пам’ятки[ред. | ред. код]

  • Музей Данзанравжаа заснований у 1991 році в пам’ять про монгольського просвітника Данзанравжаа який помер 1856 року. Музей розташовано в місті Сайншанді.
  • Дашчоілон Хурал Хийд – монастир відкритий у 1991 році у північній частині Сайшанду.
  • Чорні гори – гірський масив Тушилге (у російськомовному варіанті Чорні гории) у 20 км на південний захід від Сайншанду. Там було знайдено кості викопних доісторичних родовищ.
  • Буддійський монастир Хамар поруч із Сайшандом заснований у 1820 році. На північ від монастиря знаходяться печери де монахи практикували йогу та медитацію усамітнюючись від світського життя на 108 днів.
  • У кількох кілометрах від монастиря знаходиться один з Енергетичних центрів планети, який став місцем паломництва не лише для буддистів, а й для туристів зі всього світу. Тут 150 млн років тому відбулось виверження вулкану і досі там знаходять цінні палеонтологічні знахідки динозаврів, яйця та їх сліди, окам’янілий ліс.
  • Печера Цагаан делийн агуй на території сомону Айраг. Вхід в неї утворився внаслідок вибухових робіт в кар’єрі з видобутку флюориту Печера складається з головних 4 коридорів та 2 зали. Площа понад 53 тисячі метрів квадратних
  • Халзан Уул – область в якій розташовані гарячі джерела на відстані 50 км від Чойру. Інше джерело Бургасан Амні Рашаан у декількох кілометрах на південь.
  • Метеоритний кратер Табун-Хара-Обо у 100 км на південний схід від міста Сайншанд. Діаметр 1,3 км, вік 150 150 ± 20 млн років (Юрський період).
  • Борхойн тал – степ на захід від залізничної станції Замин Ууд на території сомону Ердене, площа 600 км кВ. Посеред степу розташовані піски Борхойн елс.

[1]

Примітки[ред. | ред. код]

Айраг

(монг. Айраг)

Mn coa dornogovi aimag 2011.svg Mn flag dornogovi aimag 2011.svg
Герб Прапор
Gobi, krajobraz pustyni (20).jpg
Адм. центр Цагаандоролж
Країна Монголія Монголія
Регіон Південна Монголія
Межує з: сусідні адмінодиниці
Дундговь, Умнеговь, Говь-Сумбер, Хентій, Сухе-Батор, Внутрішня Монголія ?
Номерний знак ДГ_
Офіційна мова монгольська
Населення
 - повне 3,2 тис
Площа
 - повна 7,4 тис.км² км²
Висота
 - максимальна 784 метр
 - мінімальна 784 метр
Часовий пояс UTC+8
Дата заснування 1931
Веб-сайт dornogovi.gov.mn
Код ISO 3166-2 MN-063
Dornogovi Airag map.PNG

Commons-logo.svg Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Дорноговь

Айраг — сомон у Східно-Гобійському аймаку Монголії. Територія 7,4 тис кв. км, населення 3,2 тис. чол.. Центр – селище Цагаандоролж розташований на відстані 135 км від Сайншанду та 330 км. від Улан-Батора.

Рельєф[ред. | ред. код]

Гори Хайлсин Ундур (1264 м), степи та долини Шандат, Буйлах, Жаргалант, Самбай, Дов, Хонгор та ін.. Річок та струмків нема, але є невеликі озера.

Клімат[ред. | ред. код]

Середня температура січня -15-20 градусів, липня +22-24 градуси.

Тваринний світ[ред. | ред. код]

Водяться гірські барани, вовки, лисиці, дикі кози, манули, зайці, антилопи.

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

Працює середня школа, лікарня, торговельні установи.

Корисні копалини[ред. | ред. код]

Плавиковий шпат, будівельна глина, дорогоцінне каміння. Сомон є центром добування плавикового шпату, а його переробка відбувається в місті Бор-Ундер де є ряд ГОКів з первинної обробки шпату, куди сировина транспортується залізницею.

Транспорт[ред. | ред. код]

Через сомон проходить трансмонгольська залізниця, станція Айраг. [1]

Примітки[ред. | ред. код]