Дорноговь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дорноговь

(монг. Дорноговь аймаг)

Mn coa dornogovi aimag 2011.svg
Mn flag dornogovi aimag 2011.svg
Герб Прапор
Gobi, krajobraz pustyni (20).jpg
Адм. центр Сайншанд
Найбільше місто Сайншанд
Країна Монголія Монголія
Регіон Південна Монголія
Межує з: сусідні адмінодиниці
Дундговь, Умнеговь, Говь-Сумбер, Хентій, Сухе-Батор, Внутрішня Монголія ?
Номерний знак ДГ_
Офіційна мова монгольська
Населення
 - повне 57 930 (17)
 - густота 0,53 (19)
Площа
 - повна 109 472 км² (5)
Висота
 - максимальна 784 метр
 - мінімальна 784 метр
Часовий пояс UTC+8
Дата заснування 1931 рік
Веб-сайт dornogovi.gov.mn
Код ISO 3166-2 MN-063
Map mn dornogobi aimag.png

Commons-logo.svg Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Дорноговь

Східно-Гобійський (Дорноговь) аймак (монг. Дорноговь аймаг) – аймак у південній частині Монголії. Центр – місто Сайншанд розташований на відстані 456 км. від Улан-Батора. Аймак було утворено у 1931 році, він складається з 14 сомонів. Аймак має 600-км кордон з Китаєм.

Клімат[ред. | ред. код]

На території аймаку майже 400 озер які пересихають у посушливу пору року. Клімат різкоконтинентальний, середня температура січня мінус 24 градуси С, липня +21С, щорічна норма опадів 150 мм. Протягом року до 40 днів із сніжною заметіллю.

Корисні копалини[ред. | ред. код]

Родовища плавикового шпату, кольорових та рідкісних металів, горючів сланців.

Тваринний світ[ред. | ред. код]

Водяться джейрани, вовки, лисиці, рисі, дикі барани.

Адміністративно-територіальний поділ[ред. | ред. код]

№п/п сомон 'Площа тис км кв Населення Центр
1 Айраг 7,4 3200 Цагаандоролж
2 Алтанширее 7,26 1800 Чандмань
3 Даланжаргалан 4,046 2100 Цомог
4 Делгерех 4,858 2000 Хонгор
5 Іххет 4,1 3200 Баян
6 Мандах 12,3 1900 Тухум
7 Сайхандулуаан 9,5 1400 Ульзийт-от
8 Ургун 8,7 2000 Сенж
9 Улаанбадрах 11,9 1900 Нуден
10 Хатанбулаг 18 3500 Ергел
11 Хубсугул 8,4 1800 Хубсугул
12 Ердене 9,4 2700 Улаан-уул

Промисловість, сільське господарство[ред. | ред. код]

1940 року в Східному Гобі біля міста Дзунбаян було знайдено родовище нафти, між 1947 та 1963 рр було відкрито ще два невеликих родовища. 1950 року в Дзунбаяні було збудовано нафтопереробний завод потужністю 0,4 млн барелів на рік. Однак внаслідок ряду факторів видобуток нафти у Монголії припинився у 1969 році.

  • Родовища кам’яного вугілля «Алагтогоо»
  • Родовище цеоліту «Цагаан цав» у сомоні Сайхандулаан на відстані 540 км. від Улан-Батора. Загальні запаси цеоліту – 179 млн тонн
  • Родовище рідкоземельних елементів «Лугийн гол» на території сомону Хатанбулаг. Запаси оцінюються в 12 тис. тонн. Загальні запаси родовищ «Лугийн гол», «Мушгіа худаг», «Хотгор», «Халзан бургедей», їх запаси складають 6,6 млн тонн. У 2005-2009 рр розвідка родовища «Лугийн гол» встановлено вміст руд рідких елементів у 500 тис. тонн і 13,5 тис. тонн оксиду ренію. Також у ньому є великі запаси лантану, церію, празеодиму, неодиму, самарія, європія, гадолінія.
  • Родовище «Хонгор» містить запаси плавикового шпату, розташовано в сомоні Даланжаргал.

Транспорт[ред. | ред. код]

Основна транспортна магістраль — трансмонгольська залізниця, яка з'єднує Улан-Батор з Пекіном. Залізнична станців Сaйншанд — велика залізнична станція на трансмонгольскій магістралі на відстані 470 км від Улан-Батора. Залізнична гілка від Сайншанду до міста Дзунбаян довжиною 50 км на південний захід, по ній здійснюється місцеве пасажирське сполучення. Паралельно до залізниці проходять численні ґрунтові дороги які ведуть до кордону з Китаєм. Декілька років будувалась асфальтова траса від Чойра до Замин Ууд яка восени 2013 року вона мала бути здана в експлуатацію.

Пам’ятки[ред. | ред. код]

  • Музей Данзанравжаа заснований у 1991 році в пам’ять про монгольського просвітника Данзанравжаа який помер 1856 року. Музей розташовано в місті Сайншанді.
  • Дашчоілон Хурал Хийд – монастир відкритий у 1991 році у північній частині Сайшанду.
  • Чорні гори – гірський масив Тушилге (у російськомовному варіанті Чорні гории) у 20 км на південний захід від Сайншанду. Там було знайдено кості викопних доісторичних родовищ.
  • Буддійський монастир Хамар поруч із Сайшандом заснований у 1820 році. На північ від монастиря знаходяться печери де монахи практикували йогу та медитацію усамітнюючись від світського життя на 108 днів.
  • У кількох кілометрах від монастиря знаходиться один з Енергетичних центрів планети, який став місцем паломництва не лише для буддистів, а й для туристів зі всього світу. Тут 150 млн років тому відбулось виверження вулкану і досі там знаходять цінні палеонтологічні знахідки динозаврів, яйця та їх сліди, окам’янілий ліс.
  • Печера Цагаан делийн агуй на території сомону Айраг. Вхід в неї утворився внаслідок вибухових робіт в кар’єрі з видобутку флюориту Печера складається з головних 4 коридорів та 2 зали. Площа понад 53 тисячі метрів квадратних
  • Халзан Уул – область в якій розташовані гарячі джерела на відстані 50 км від Чойру. Інше джерело Бургасан Амні Рашаан у декількох кілометрах на південь.
  • Метеоритний кратер Табун-Хара-Обо у 100 км на південний схід від міста Сайншанд. Діаметр 1,3 км, вік 150 150 ± 20 млн років (Юрський період).
  • Борхойн тал – степ на захід від залізничної станції Замин Ууд на території сомону Ердене, площа 600 км кВ. Посеред степу розташовані піски Борхойн елс.

[1]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 12 липня 2015. Процитовано 9 лютого 2015.