Зайцев Олег Григорович
| Олег Зайцев Олег Григорович Зайцев | |||
|---|---|---|---|
 Молодший лейтенант | |||
| Загальна інформація | |||
| Народження |
м. Жашків, Черкаська область, Україна | ||
| Смерть |
7 травня 2022 о. Зміїний, Одеська область, Україна | ||
| Громадянство |
 Україна | ||
| Національність | українець | ||
| Військова служба | |||
| Приналежність |
Україна | ||
| Вид ЗС |
 Сухопутні війська | ||
| Рід військ |
 ГУР | ||
| Війни / битви | Російсько-українська війна / Битва за Київ, Бої за острів Зміїний | ||
| Нагороди та відзнаки | |||
| |||
Олег Григорович Зайцев — молодший лейтенант Головного управління розвідки Міністерства оборони України, учасник російсько-української війни, що відзначився у ході російського вторгнення в Україну. Герой України (посмертно).
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився у м. Жашків (Черкаська область). У віці 21 року переїхав до Києва. Був одним із керівників підприємства «Крафт кемікалз», яке виготовляє і постачає продукцію ветеринарним та аграрним підприємствам.
Був актором київського театру «Дах».
Брав участь в Революції гідності. Згодом брав участь у війні на сході України у складі добровольчих формувань, був у Правому секторі.[1]
Військову освіту та офіцерське звання отримав у 2022 році на кафедрі військової підготовки Національного університету оборони України за спеціальністю «Бойове застосування механізованих з'єднань, військових частин і підрозділів».[2]
Під час російського вторгення в Україну у 2022 з перших днів долучився до оброни країни. Брав участь в обороні Києва, за що отримав орден «За мужність» ІІІ ступеня.[1]
Протягом бойового шляху особисто знищив до десятка одиниць ворожої техніки та велику кількість живої сили противника.[2]
Загинув 7 травня 2022 року у віці 48 років під час боїв за острів Зміїний.[3]
Залишилась дружина та дві доньки[1].
Нагороди[ред. | ред. код]
- Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (20 липня 2022, посмертно, указ Президента України №521)[3][1].
- Орден «За мужність» III ступеня (2022)[1].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д Історії жінок, які державну допомогу за загиблих воїнів віддали на добрі справи. Меморіал. 22 грудня 2022. Процитовано 30 червня 2023.
- ↑ а б Зала пам'яті. nuou.org.ua. 30 червня 2023. Процитовано 30 червня 2023.
- ↑ а б Україна й українці значно сильніші, ніж будь-хто думає про нас – звернення Президента Володимира Зеленського. president.gov.ua. 30 червня 2023. Процитовано 30 червня 2023.
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
