Зала судових засідань

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Зала судових засідань, також судова зала[1][2][3], зала суду[4] — це спеціально облаштоване приміщення, в якому проводяться судові засідання, в яких розглядаються кримінальні, адміністративні, господарські чи цивільні справи разом з секретарем, адвокатом, він же захисник у кримінальному процесі (також є представником відповідача в цивільному судочинстві) та прокурором (в цивільному судочинстві — адвокат, представник позивача) на чолі з головуючим суддею. В деяких випадках на судовому засіданні може бути кілька суддів, народний засідатель або суд присяжних.

Судова зала в місті Броквіль, провінція Онтаріо, Канада
Європейський суд з прав людини

Облаштування[ред. | ред. код]

Судова зала зазвичай поділяється на три сторони, кожна з яких виконує свою функцію. Головним місцем в судовій залі є великий стіл, за яким сидить суддя, кілька їх, народний засідатель або суд присяжних, знаходяться висновки експертиз та речові докази. Зазвичай зліва від судді знаходиться стіл секретаря, що записує протокол судового засідання за допомогою технічних засобів, зазвичай ноутбука. Зправа від судді знаходиться стіл, за яким сидять прокурор (напроти нього і знаходяться речові докази), та потерпілий. Напроти так само знаходиться стіл, але вже з обвинуваченим та його адвокатом (захисником). На вході до судової зали з двох сторін є місце для заінтересованих глядачів, а за перегородкою є трибуна (стіл зі стільцем в цивільному суді) та лава або стільці для допитаних свідків.[5]

Судовий процес[ред. | ред. код]

На початку судового засідання глядачі займають свої місця на стільцях або лавках, що відкоремлюється від основного простору перилами або перегородкою, як в цивільному суді. Після входу судді секретар або судовий розпорядник просить всіх присутніх встати як знак поваги до суду та його учасників, після чого суддя повідомляє присутніх про справу, яка зараз розглядається. Під час судового процесу суддя викладає доручення судовому розпоряднику та іншим учасникам судового процесу, а також ухвалює рішення за клопотаннями сторін (зокрема, щодо допиту незаявлених свідків). Згідно статті 344 КПК України[6] оголошується склад суду, тобто повідомляється П.І.Б учасників судового процесу. Після промови судді прокурор зачитує обвинувальний акт (висновок), після чого суд переходить до встановлення особи підсудного. Його просять назвати свої особисті дані, тобто П.І.Б., місце та дату народження (або скільки років), діяльність, роботу, сімейний стан, чи зрозумілий обвинувальний акт та чи визнає свою вину, потім починається його допит. Протягом судового процесу прокурор намагається довести вину підсудного речовими доказами, фактами, свідченнями свідків, експертизами та іншими доказами. Адвокат, в свою чергу, намагається всілякими способами та іншими доказами довести невинуватість свого підзахисного, спростовуючи або пояснюючи відомості прокурора. Під час судового слідства кожна зі сторін має право подати заяву або клопотання, наприклад, про допит незаявленого свідка. Згідно із КПК, потерпілий за своїм статусом або свідок, що має родинні зв'язки з обвинуваченим, має право відмовитися від надання свідчень, але якщо він погоджується їх надавати, то повинен пам'ятати, що передбачена кримінальна відповідальність за завідомо неправдиві свідчення і за відмову давати їх. Після допиту всіх заявлених і незаявлених свідків, судовий процес закінчується і починаються судові дебати — стадія, на якій сторони роблять висновки щодо розгляду справи. Перший починає прокурор з промовою, в якій відмовляється від обвинувачення, просить направити справу на додаткове розслідування чи призначає покарання, у випадку, якщо вина підсудного доведена всіма показами свідків та речовими доказами. Після нього промовляє адвокат, в якому він спростовує відомості прокурора та намагається виправдати підзахисного, звільнити його від відбування покарання, замінивши його іспитовим терміном, призначити менш суворе покарання або мінімальне покарання, передбачене статтею. Після промови адвоката обвинувачений має право на останнє слово. Після цього суддя йде до нарадчої кімнати де радиться з іншими суддями щодо призначення покарання. В кінці судового засідання суддя оголошує вирок, що засуджує або виправдовує обвинуваченого. За порядок проведення судового засідання відповідає судовий розпорядник, а у разі відсутності його функції виконує секретар судового засідання. Саме він запрошує свідків, виводить із зали суду осіб, які заважають проведенню судового засідання, та виконує інші доручення головуючого.

Судовий процес зазвичай фіксується технічними засобами, такими як:

  • Стенографія за допомогою стенотипу. Стенографія представляє собою стенографа, який друкує на стенотипі слова учасників процесу, що є подібним до записування тексту на комп'ютері. Цей метод є найпоширенішим у судовій практиці.
  • Електронний запис за допомогою магнітофону. Включає в себе магнітофон, що може знаходитися в будь-якому місці, та вмикається зазвичай після входу судді. Такий запис може бути використаний для простих справ та депозицій.
  • Голосове письмо. Включає в себе стенографа зі спеціальною маскою та мікрофоном, що записує слова, які вимовляються. Цей метод використовується для точного фіксування слів без використання клавіатури.
  • Відеозапис. Включає одну, або, найчастіше декілька відеокамер, які можуть бути встановлені в будь-яких місцях, з яких добре видно всю залу судового засідання. У випадку, якщо камер декілька, використовується відеореєстратор для об'єднання записів з кількох камер в одне відео. Відеозапис дозволяє фіксувати не тільки звук, а й те, що відбувається в залі.
  • Звукозапис. Включає в себе диктофон або інший звукозаписувальний пристрій (відрізняється від магнітофону тим, що інфмормація записується в цифровому вигляді на цифровий носій), що може знаходитися в будь-якому місці. Звукозапис дозволяє точно відтворити слова та інтонацію, які були висловлені сторонами, свідками та іншими учасниками судового процесу, що забезпечує об'єктивність та точність фіксації, а також він може слугувати доказом у судових справах та може бути корисним у випадках, коли письмовий текст може бути неповним або спотвореним.

Незважаючи на те, що судовий процес може фіксуватися будь-яким способом, секретарю все одно треба попрацювати. Адже він також записує всі слова, що вимовляються учасниками процесу чи свідками. Але є один головний мінус - не всі секретарі можуть швидко все записувати, тому висока вірогідність пропустити якийсь ключовий момент.

Демонстрація відеодоказів[ред. | ред. код]

Під час судового засідання можуть бути продемонстровані відео-, фото- та аудіодокази, що були надані учасниками процесу або свідками. Демонстрація може відбуватися за допомогою проектора, комп'ютера секретаря або спеціального демонстраційного екрана, магнітофона або іншого технічно-демонстраційного засобу. Матеріал може розміщуватися на цифрових носіях, таких як флешка, комп'ютерний або DVD-диск, карта пам'яті. У випадку, якщо фото, відео або аудіозапис було записано (знято) на телефон або інший пристрій, то в такому випадку потрібне підключення такого пристрою до комп'ютера за допомогою кабелю або бездротового з'єднання (також може використовуватися функція трансляції зображення на зовнішній монітор). Демонстрування проводить секретар судового засідання.[7][8]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. У КНУ відкрили навчальну Судову залу для студентів - Юридична Газета. yur-gazeta.com. Процитовано 20 березня 2024.
  2. В Україні з'явилась перша судова зала в укритті — DSnews.ua. www.dsnews.ua (укр.). 1 лютого 2023. Процитовано 20 березня 2024.
  3. Судову залу в укритті обладнали у Вінницькому апеляційному суді. rsu.gov.ua. Процитовано 20 березня 2024.
  4. В Чернівцях чоловік намагався принести гранату до зали суду.
  5. Облаштування зали судового засідання.
  6. Стаття 344. Оголошення складу суду і роз’яснення права відводу - Кримінальний процесуальний кодекс України | Protocol. protocol-ua.cdn.ampproject.org. Процитовано 27 березня 2024.
  7. Мельник, Федір (6 травня 2021). Що треба знати про відео - та аудіозаписи, аби суд прийняв їх як докази. АБ МЕЛЬНИКА ФЕДОРА (укр.). Процитовано 20 березня 2024.
  8. ПРОТОКОЛ. Стаття 220. Відтворення звукозапису, демонстрація відеозапису і їх дослідження - Кодекс адміністративного судочинства України | Protocol. protocol.ua (ua) . Процитовано 20 березня 2024.