Проектор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Проектор з екраном
Діаскопічний проекційний апарат -діапроектор

Проектор - це світловий прилад, що перерозподіляє світло лампи з концентрованим світловим потоком на поверхню малого розміру або у малому тілесному куті. Проектори є, в основному, оптико-механічними або оптично-цифровими приладами, котрі дозволяють за допомогою джерела світла, проектувати зображення об'єктів на поверхню, розташовану поза приладом — екран. Поява проекційних апаратів зумовила виникнення кінематографу, який відноситься до проекційного мистецтва.

Види проекційних приладів[ред.ред. код]

  • На вхід пристрою подається відеосигнал у реальному часі (аналоговий або цифровий); пристрій проектує зображення на екран; у цьому разі, можлива наявність звукового каналу.
  • Проектор отримує на окремий чи вбудований у пристрій носій, або з локальної мережі, файл чи сукупність файлів (слайдшоу)- масив цифрової інформації, декодує його та проектує відеозображення на екран з можливістю відтворювати також і звук. Фактично, він є поєднанням в одному пристрої мультимедійного програвача і власне проектора.
  • Лазерний проектор — виводить зображення за допомогою променю лазеру.

Мультимедійні проектори[ред.ред. код]

Назву «цифровий проектор» пов'язано перш за все, зі звичним нині застосуванням у таких проекторах цифрових технологій обробки інформації та формування зображення. До появи цифрових технологій, телевізійний аналоговий сигнал проектувався за допомогою аналогових приладів.

Аналогові проектори телевізійного сигналу[ред.ред. код]

  • CRT проектор — аналоговий пристрій, в якому зображення створюється на екрані за допомогою трьох електронно-променевих трубок, відтак, проектується на екран трьома об'єктивами.
  • Проектор з модуляцією світла на масляній плівці — різновид «світло -клапанних» пасивних систем. Аналоговий електронно-променевий й оптичний пристрій, розрахований на керування потужним світловим потоком для створення зображення на екрані великого розміру. На основі системи «Ейдофор», яка серійно випускалася, було, зокрема, реалізовано перший великий телевізійний екран (чорно-білий) Центру управління космічними польотами СРСР.

Принцип дії проектору з модуляцією світла полягає у тому, що потік світла падає послідовно на два растри, котрі поглинають світлові промені. Між растрами знаходиться масляна плівка на дзеркальній поверхні і, якщо її не збурено, світло виявляється затриманим обома растрами й екран є цілком чорним. Масляна плівка поміщається всередину електронно-променевої трубки, яка і формує на ній розподіл заряду згідно з параметрами відео зображення. Розподіл заряду, у поєднанні з доданим до дзеркала потенціалом, породжує збурення поверхні плівки. Проходячи крізь цю ділянку плівки, світловий потік проходить повз другий растр і потрапляє на екран у відповідну точку.

Перевага проектора такого типу полягає у практичній відсутності обмеження на потужність світлового потоку, оскільки сам керований елемент не поглинає керованої частини світлового потоку, а паразитне поглинання, легко компенсується охолодженням металевого дзеркала, на якому знаходиться плівка. Охолоджувати - ж слід лише растри та лампу. На практиці, було досягнуто світловий потік у 10 000 люмен.

Вадою є те, що найбільший досяжний світловий потік складає менше половини світлового потоку лампи, навіть за максимальної яскравості кадру.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]