Замлєлий Олександр Терентійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Замлєлий Олександр Терентійович
Народився14 листопада 1934(1934-11-14)
Золочівський район, Харківська область, Українська СРР, СРСР
Помер20 жовтня 1988(1988-10-20) (53 роки)
Країна СРСР
Діяльністьбригадир, працівник сільського господарства
Alma materЛипковатівський аграрний коледж
ПартіяКПРС
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці
орден Леніна орден Леніна орден Жовтневої Революції

Олександр Терентійович Замлєлий (14 листопада 1934 — 20 жовтня 1988) — український радянський діяч сільського господарства, тракторист-кукурудзівник. Бригадир тракторно-польової бригади радгоспу «Червона Хвиля» Великобурлуцького району. Герой Соціалістичної праці.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Олександр Замлєлий народився 14 листопада 1934 року у селі Макарівка Золочівського району в українській селянській родині. Рано втратив батьків, після смерті матері — Тетяни Григорівни — виховувався у Золочівському дитячому будинку. Пізніше навчався у Дергачівському сільськогосподарському ремісничому училищі, по закінченню якого, у сімнадцять років, став працювати причіплювачем у радгоспі «Мечнікове» Дворічанського району. Зимою того ж року поступив на курси трактористів, по закінченню яких став працювати на ДТ-54. У 1957 році одружився і переїхав жити до дружини у Великобурлуцький район, де став працювати у місцевому радгоспі «Червона Хвиля»[1]. Згодом він очолював тракторно-польову бригаду радгоспу. У 1963 році був обраний делегатом XIII з'їзду профспілок СРСР, того ж року став членом КПРС. Під час вступу до партії, він отримав доручення від райкому ознайомитися з досвідом вирощення кукурудзи у новатора Олександра Гіталова та поширити його у своєму колгоспі[2]. Через два роки бригада Олександра Замлєлого зібрала понад 50 центнерів зерна кукурудзи з гектара. У тому ж році видав брошуру «Комплексная механизация выращивания кукурузы»[3]. За «досягнення високих показників у вирощенні цієї культури», Президія Верховної Ради СРСР указом від 23 червня 1966 року надала Олександру Замлєлому звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна та медалі «Серп і Молот»[4][5]. Відмічалося, що Олександру Замлєлому вдавалося збирати 60-70 центнерів зерна кукурудзи з гектара завдяки продуманій системі агрозаходів. До нього, у село Шипувате, приїздили робітники з усієї Харківщини та з інших областей, щоб отримати цінні поради та навчитися отримувати високі врожаї. Станом на 1967 рік, понад тридцять його послідовників були нагороджені орденами та медалями[6][2]. Самого Олександра Замлєлого було вшановано другим орденом Леніна «за показники досягнуті у восьмій п'ятирічці»[7].

У 1970-х роках навчався на заочному відділенні Липковатівського сільськогосподарського технікуму, де вивчав теорію агротехніки[8].

Працю у сільському господарстві поєднував з партійною та громадською роботою. Обирався делегатом XXV та XXVI з'їздів КПУ і депутатом Шипуватської сільської ради, входив до складу бюро Великобурлуцького райкому партії. У 1984 році отримав звання «Почесного робітника ХТЗ», а через чотири роки отримав нагороду «Золотий колос» на Виставці досягнень народного господарства[4].

Помер Олександр Замлєлий 20 жовтня 1988 року. Його ім'ям було назване поле 3-го відділу радгоспу «Червона Хвиля»[4].

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Кукса, 1973, с. 16—18.
  2. ↑ а б Ключ к успеху, 1967, с. 151.
  3. ↑ Замлелый, 1965.
  4. ↑ а б в г д е ж Дикань, 2008, с. 259.
  5. ↑ Оковита, 2017, с. 21—22.
  6. ↑ Крячун, Стеценко, 1967, с. 351.
  7. ↑ Кукса, 1973, с. 18.
  8. ↑ Кукса, 1973, с. 20.
  9. ↑ Оковита, 2017, с. 31.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Дикань А.П. Золотые звезды Харьковщины : [рос.]. — Харьков : Полиграфист, 2008. — С. 266—267. — 494 с. — ISBN 966-7834-70-5.
  • Замлелый А. Т. Комплексная механизация выращивания кукурузы : [рос.] / А. Замлелый, звеньевой совхоза «Красная волна» Великобурлукского района, К. Садовский. — Харьков : Прапор, 1965. — 14 с.
  • Крячун С. М., Стеценко О. Г. Шипувате // Історія міст і сіл Української РСР. Харківська область / голова редколегії тому Сіроштан М. А. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967. — С. 345—352. — 1086 с.
  • Кукса М. Його зірка // Прапор. — 1973. — № 10. — С. 16—20. — ISSN 0130-1608.
  • Оковита К. О. Слава і гордість краю бурлуцького. — Харків : Контраст, 2017. — С. 75—76. — 192 с. — ISBN 978-617-7405-08-4.
  • Ключ к успеху : [рос.] / Под ред. А. Ф. Петленко, Е. В. Дягилева. — Харьков : Прапор, 1967. — 151 с.
Перегляд цього шаблону
  Довідкові видання
А  Б  В  Г  Д  Е  Є  Ж  З  І  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я 
Двічі Герої • Тричі Герої
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Замлєлий_Олександр_Терентійович&oldid=39225935