Занет Федір Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Занет Федір Іванович
гаг. Todur Zanet
Zanet with label 5.jpg
Ім'я при народженні Федір Іванович Занет
Народився 14.6.1958
с. Конгаз, Молдавська РСР, СРСР
Громадянство СРСР, Молдова
Діяльність поет, прозаїк, драматург, журналіст, публіцист, перекладач
Alma mater Державний університет Молдови
Мова творів гагаузька
Напрямок поезія, проза
Жанр вірші, повісті, п'єси
Членство Спілка письменників СРСР
Нагороди Орден «Трудова слава» (Молдова)

Федір Іванович (Тодуров) Занет (гаг. Todur Zanet, народ. 14 червня 1958, с. Конгаз, Молдавська РСР[1]) — гагаузький поет, письменник, драматург, дослідник, фольклорист, журналіст, публіцист, перекладач. Автор гагаузького Національного Гімну (22.07.1990).

Життєпис[ред. | ред. код]

У 1975—1976 роках, після закінчення середньої школи № 1 села Конгаз, працював слюсарем-сантехніком.

У 1976—1981 роках навчався в Кишинівському політехнічному інституті (під час навчання працював двірником), потім працював майстром (1981—1983), секретарем комітету (1983—1986), прорабом (1986—1988). У 1987 році закінчив Університет марксизму-ленінізму при ЦК КП Молдавії.


У 1988—1994 і з 1999 року дотепер — головний редактор і видавець газети «Ana Sözü», першої та єдиної газети гагаузькою мовою[2]. З 25.09.1993 року газета виходить на латинській графіці.

Водночас у 1986—1990 роках — редактор теле- і радіопередач «Bucaan dalgasında», у 1991—1993 роках — викладач Інституту мистецтв.

У 1991—1993 і 2001—2002 роках видавав журнал для дітей «Kırlangaç» («Ластівка»). Першим почав боротьбу (1979, 1988—1993) за переклад гагаузької писемності на латинську графіку.

Член Союзу журналістів СРСР і Молдови (1989), Союзу письменників СРСР і Молдови (1990), Союзу письменників тюркського світу (1992).

Творчість[ред. | ред. код]

Автор текстів понад 20 пісень і більше 10 поетичних збірок, прози, дитячих і шкільних книг, драматургії.

Опублікував понад 1000 статей у газетах і журналах; у програмі «Bucaan dalgasında» вийшло в ефір більше 200 авторських програм.

Переклав гагаузькою мовою твори М.Емінеску[3], Г. Вієру, І. Друце, Г. Георгіца, А. Ахматової, Л. Толстого, М. Лермонтова, О. Пушкіна, М. Баджієва та інших. П'єса у віршах «Баязид» (Жана Поль Рассіна), перекладена гагаузькою мовою і записана на ТБ Молдови, знаходиться у золотому фонді Держтелерадіо Молдови.

Переклав на гагаузьку мову і опублікував (17.12.1989) «Загальну декларацію прав людини».

Автор десяти наукових статей. Був науковим керівником дипломних робіт студентів Комратського державного університету. Підготував і в 2010 році видав наукову працю «Gagauzluk: Kultura, Ruh, Adetlär» з матеріальної та духовної культури гагаузького народу, рекомендований до видання Інститутом філології Академії наук республіки Молдова та Інститутом фольклору Національної Академії наук республіки Азербайджан.

Вибрані твори[ред. | ред. код]

  • Zamanêêrsın, evim! / Здрастуй, рідна домівка! : Вірші. — 1989, 1990.
  • Каримӂалик: пеетлӓр / Мурашник: вірші. Гагаузькою мовою. Для дошкільного та молодшого шкільного віку. — Кишинів: Література артістіке, 1989. — 48 с. — ISBN 5-368-00845-7.
  • Böcecik/Божа корівка: Абетка для дітей. — 1991. (підручник для дошкільнят та початкових класів).
  • Akardı batıya güneş/Стікає сонце на захід: Вірші. — 1993.
  • Gıcırdêêr kafamın çarkları/Скриплять шестерні мізків: Вірші. — 1993.
  • Akar yıldız/Зірка, що падає: Зб. віршів. — 1998.
  • Dramaturgiya/П'єси. — 2006.
  • Onnar geldilär sabaalän/Вони прийшли перед світанком: Повість. — 2008. (не видані)
  • Ana Dilim /Рідна мова: Вірші. — Баку, 2010 року. (вид. азерб. мовою; серія «Поети тюркського світу»).
п'єси
  • Aaçlık kurbannarı / Жертви голодування. — 1998.
    • // Viaţa Besarabiei. — 2006. (рум.)
    •  — Туреччина 2009.
  • Büülü maaza / Чарівний льох. — 2004[4].
пісні
  • Şen oynêêr gagauzlar
  • Yaşa, halkım!
  • Vatan
  • Koy adımı…
  • Sän Çadır, gözäl Çadır
  • Sana sevdam
  • Saurgun
  • Af et[5]
  • Zamanêêrsın, evim!
  • KDU (Komrat Devlet Universitetın ofiţial gimnası)
  • O gecä

Нагороди та визнання[ред. | ред. код]

  • Літературна премія журналу «BAY» (Письменники та просвітителі Балкан) (1998)
  • Медалі Гагаузії (2000, 2009)
  • Почесний громадянин Луїсвілла (США, 2003)
  • Диплом міжнародної виставки книг (2007) — за книгу «Dramaturgiya»
  • орден Gloria Muncii (22.7.2010)[6]
  • Диплом Національної бібліотеки Молдови (2010) — за книгу «Gagauzluk: Kultura, Ruh, Adetlär»
  • Літературна премія Союзу письменників Молдови за 2010 рік (2011) в номінації «За міжнародні культурні зв'язки» — за книгу «Gagauzluk: Kultura, Ruh, Adetlär»
  • Літературна премія «Kibatek» в області поезії (2013)[7] .

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Зараз — Комратський район, Гагаузія, Молдова.
  2. Ana Sözü. anasozu.com. Архів оригіналу за 2013-08-31. Процитовано 2013-08-15. 
  3. Тодур Занет презентував у Кишиневі поему «Лучаферул», перекладену на гагаузьку мову (ru). Автономія.md. Архів оригіналу за 2013-08-31. Процитовано 2013-08-15. 
  4. Всесвітній день театру. Прімерія міста Чадир-Лунга. 2012-03-27. Процитовано 2013-08-15. 
  5. Afet аnam : Гагаузька пісня : (Maks Gargalik). WikiBit.net. Архів оригіналу за 2013-08-31. Процитовано 2013-08-15. 
  6. Указ Президента Республики Молдова № 437 от 22.07.2010 «Про нагородження групи письменників державними нагородами» (ru). Registrul de stat. Архів оригіналу за 2013-08-31. Процитовано 2013-08-15. 
  7. У Кишиневі вручено премії літературного салону "Kibatek". МолдПрес. 2013-07-03. Процитовано 2013-08-15. 

Посилання[ред. | ред. код]