Запал

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Запал (рос. запал, взрыватель, англ. detonating fuse, нім. Zünder m) – пристрій для ініціації вибухової речовини (ВР). Збудження первинного ініціатора здійснюється за допомогою капсуля-запалювача ударної або накольної дії.

Література[ред. | ред. код]