Запорожець Петро

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Петро Запорожець
07 УНР 30-03-1920 Хoрунжий.svg Хорунжий
Загальна інформація
Народження 26 серпня 1895(1895-08-26)
Ладижин
Смерть 31 жовтня 1963(1963-10-31) (68 років)
Детройт, США
Військова служба
Приналежність Flag of the Ukrainian State.svg УНР
Вид ЗС Coat of Arms of UNR.svg Армія УНР
Формування 1-й Сірий полк 1-ї Сірої дивізії
Війни / битви Перша світова війна
Антигетьманське повстання
Українсько-радянська війна

Петро Запорожець (нар. 26 серпня 1895, Ладижин — пом. 31 жовтня 1963, Детройт) — український військовик, хорунжий 1-го Сірого полку 1-ї Сірої дивізії.

Життєпис[ред. | ред. код]

Закінчив Ладижинську двокласну міністерську школу. 1910 року поїхав до Одеси продовжувати навчання. 1915 року мобілізований до російського війська. Повернувшись 1917 року додому, взявся просвіщати земляків з метою підняття їхньої національної свідомості.

"Своїми виступами в аматорському театральному гуртку, хорі та взагалі на ріжних національних святкуваннях здобув собі пошану і загальну симпатію"[1]

1918 року був на перевишколі українських старшин у Києві — очевидно, навчався в Інструкторській школі старшин. У складі 1-го Сірого полку Сірої дивізії взяв участь у антигетьманському повстанні. Навесні 1919 року брав участь в організації на Гайсинщині охоронної сотні, яка билася проти денікінців. Навесні 1920 року виступив організатором повстанського руху в районі Ладижина.

Восени 1920 року Петро Запорожець емігрував до Румунії, а звідти до ЧСР. 1924 року вступив до Української господарської академії на агрономічно-лісовий факультет, яку закінчив 1929 року. Наступного року перебрався до США, в Чикаго. Згодом мешкав у Детройті. Працював на автомобільній фабриці Форда. Посідав керівні посади у гетьманському русі.

Помер 31 жовтня 1963 року в Детройті.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Білоус Т. Петро Запорожець // Спогади про УГА — УТГІ. — Ч. 19. — С. 5. // Додаток до: Бюлетень Т-ва абсольвентів УГА — УТГІ. — Нью-Йорк. — 1966. — Квітень. — Ч. 33.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Тернистий шлях кубанця Проходи: Документальний роман / Вступ. слово Р. Коваля. — Вінниця: ДП «ДКФ», 2007. — 404 с.