Антигетьманське повстання (1918)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Антигетьманське повстання
Дата: 14 листопада - 14 грудня 1918 року.
Місце:
Привід: Федеративна грамота гетьмана:
Результат: Перемога Директорії УНР
Сторони
Flag of the Ukranian State.svg Директорія УНР Flag of Ukraine.svg Павло Скоропадський
Командувачі
Flag of the Ukranian State.svg С.В.Петлюра
Flag of the Ukranian State.svg Є. М. Коновалець
Flag of the Ukranian State.svg А.А.Мельник
Flag of the Ukranian State.svg П. Ф. Болбочан
Darker green and Black flag.svg М. О. Григор'єв
Darker green and Black flag.svg Отаман Зелений		 Flag of Russia.svg Ф.А. Келлер †
Flag of Russia.svgОлександр Святополк-Мірський
Flag of Russia.svg К. А. Прісовський
Військові сили
Flag of the Ukranian State.svg Січові Стрільці.
Flag of the Ukranian State.svg Сірожупанники.
Flag of the Ukranian State.svg Запорізький корпус.
Darker green and Black flag.svg Повстанські отамани.		 Flag of Russia.svg Офіцерські дружини російських монархістів.
Unbalanced scales.svg
 Нейтральність цієї статті є під сумнівом. Будь ласка, ознайомтеся з відповідним обговоренням та за можливості виправте недоліки.

Антигетьманське повстання — повстання у грудні 1918 р., внаслідок якого в Україні на зміну владі гетьмана Павла Скоропадського прийшла Директорія Української Народної Республіки.

Передумови[ред. • ред. код]

29 квітня 1918 року, відбувся Всеукраїнський з'їзд хліборобів у Києві, на якому одноголосно було проголошено Павла Скоропадського новим гетьманом. Центральна Рада була усунута від влади, а замість УНР було утворено Українську Державу.

Павло Скоропадський у своїй політиці тримався консервативних поглядів. Оскільки політичною опорою гетьмана були великі землевласники, Скоропадський провів деякі реформи, які не були популярними серед українських селян. Недовіра до Скоропадського з боку селян підбурювалась соціал-демократичними (есдеки) та соціал-революційними (есери) партіями, основними діячами яких були Володимир Винниченко та Симон Петлюра. Останньою краплею стало проголошення гетьманом «Федеративної Грамоти», в якій ішлося про майбутню федерацію України із Росією. Сам Скоропадський згадував, що він вбачав у майбутній федеративній державі союз, за якого Україна розквітла б, відродила культуру та мову та почала стрімко розвиватись[1].

13 листопада в Києві відбулось засідання соціалістичних партій України, і було прийняте рішення про утворення Директорії УНР. Розпочалось антигетьманське повстання. 14 листопада члени Директорії прибули до Білої Церкви, яка і стала центром повстання. На той час у Білій Церкві стояв Окремий загін Січових Стрільців (Приблизно 1500 солдатів). Січові Стрільці були опорою всієї Директорії, і підтвердження цього можна знайти у словах її голови Володимира Винниченка:

… але головною нашою силою, на яку я принаймні найбільше рахував, був полк Січових Стрільців, галичан, що стояв у Білій Церкві. Він мав півтори тисячі баґнетів, був зразково дисциплінований і складався з національно свідомого елементу. Цей полк на думку орґанізації, мав би служити ядром повстання, круг якого гуртувались би инчі наші сили…[2]

Однак, все ж таки відчувався брак добре дисциплінованих та озброєних солдатів. Учасники повстання боялись зустрітись із німецькою армією в Києві, частини якої нараховували 200 тисяч солдатів[3]. Розглядався план про видачу зброї населенню Києва, для підтримки повсталих, однак цього все одно було недостатньо. Але, скориставшись тяжкою ситуацією в Німеччині, представники Директорії уклали договір із німецькою армією про нейтралітет[2]. За свідченнями Скоропадського, Директорія схилила на свій бік німців та деякі збільшовичені українські частини, пообіцявши їм землю та дозвіл на пограбування Києва[4].

15 листопада на стінах київських будинків з'явились листівки Директорії, які закликали до всенародного антигетьманського повстання. Перші військові дії між гетьманськими військами та Директорією розпочались 16 листопада, коли Січові Стрільці в м. Біла Церква, роззброїли сотню Державної Варти.

Хронологія[ред. • ред. код]

  • 14 листопада 1918 — «Федеративна Грамота» П. П. Скоропадського
  • 14 листопада 1918 — Уряд С. Гербеля
  • 16 листопада 1918 — Початок очолюваного Директорією УНР повстання проти гетьмана
  • 18 листопада 1918 — Захоплення Харківської губернії військами отамана Болбочана
  • 18 листопада 1918 — Призначення гр. Келлера командувачем збройними силами Української держави
  • 27 листопада 1918 — Захоплення Полтавської губернії військами отамана Болбочана
  • 27 листопада 1918 — Призначення кн. Довгорукого командувачем збройними силами Української Держави
  • 14 грудня 1918  — Зречення гетьмана П. П. Скоропадського

Див. також[ред. • ред. код]

Примітки[ред. • ред. код]

  1. ↑ Скоропадський, Павло. Спогади — Київ-Філадельфія, 1995 — Ст. 305
  2. ↑ а б Винниченко, Володимир. Відродження Нації, Том 3 — Київ-Відень, 1920 рік. — С. 90.
  3. ↑ Там само. — С. 122—123.
  4. ↑ Скоропадський, Павло. Спогади — Київ-Філадельфія, 1995 — Ст. 312

Джерела та література[ред. • ред. код]

Література[ред. • ред. код]
1917
Українська маніфестація в Києві (березень) · Створення Української Центральної Ради (березень) · Всеукраїнський національний конгрес (квітень) · I Всеукраїнський військовий з'їзд (травень) · I Універсал УЦР (червень) · II Всеукраїнський військовий з'їзд (червень) · II Універсал УЦР (липень) · Виступ полуботківців (липень) · Тимчасова інструкція Генеральному секретаріатові (серпень) · З'їзд народів Росії (вересень) · Жовтневе повстання в Києві (листопад) · III Універсал УЦР (листопад) · III Всеукраїнський військовий з'їзд (листопад) · Листопадове повстання в Києві (грудень) · Листопадове повстання в Одесі (грудень) · Всеукраїнський з'їзд рад (Київ, грудень) · Ультиматум Раднаркому (грудень) · Падіння Харкова · Початок радянсько-української війни (грудень) · Повстання Чугуївської юнацької школи (грудень) · Бій за станцію Лозову (грудень) · Бої за Олександрівськ (грудень)
1918
Бої за Катеринослав (січень) · IV Універсал УЦР (січень) · Бої за Одесу (січень) · Січневе повстання в Києві (січень) · Бій під Крутами (січень) · Взяття Полтави більшовиками (січень) · Бій за Єлисаветград (січень-лютий) · Літківський бій (лютий) · Взяття Києва більшовиками (лютий) · Берестейський мир (лютий) · Вступ німецької армії до Києва (березень) · Антибільшовицьке повстання у Шостці (квітень) · Статут про державний устрій УНР (квітень) · Кримська операція (квітень) · Встановлення гетьманської влади в Україні · Прелімінарний Україно-радянський мирний договір (червень) · Брусилівське збройне повстання (серпень) · Антигетьманське повстання (грудень) · Поліське повстання (грудень) · Початок другої фази радянсько-української війни (грудень)
1919
Оборона Чернігова (січень) · Акт Злуки ЗУНР та УНР (січень) · Трудовий конгрес України (січень) · Харківське січневе повстання (січень) · Бій на річці Трубіж (лютий) · Повторне взяття Києва більшовиками (лютий) · Бій у Запорозькому городку (лютий) · Бій за Бердичів (березень-квітень) · Куренівське повстання (квітень) · Спроба державного перевороту отамана Оскілка (квітень) · Бій за Кам'янець-Подільський (червень) · Харківська операція (червень) · Бої за Вапнярку (липень) · Спільний похід Армій УНР і УГА (серпень) · Київська катастрофа (серпень) · Тимчасовий україно-польський мирний договір (вересень) · Сепаратна угода УГА та Добровольчої армії (листопад) · Перший зимовий похід армії УНР (грудень)
1920
1921
Повстання та протести в Україні (XV—XXI ст.)
XV ст.
XVI ст.
XVII ст.
XVIII ст.
XIX ст.
XX ст.
Шулявська республіка (1905) • Дебальцевське збройне повстання (1905) • Повстання на панцернику «Князь Потьомкін-Таврійський» • Повстанський рух у Старобільському повіті (1917—1921) • Жовтневе повстання у Києві (1917) • Листопадове повстання у Києві (1917) • Січневе повстання у Києві (1918) • Антигетьманське повстання (1918) • Бердянське повстання (1918) • Таращанське повстання (1918) • Махновський рух (1918—1921) • Хотинське повстання (1919) • Васильківське повстання (1919) • Куренівське повстання (1919) • Григор'ївське повстання (1919) • Холодноярська республіка (1919—1922) • Зазимське повстання (1920) • Бориспільське повстання (1920) • Легедзинське повстання (1920) • Медвинське повстання (1920—1921) • Ямпільське повстання (1921) • Татарбунарське повстання (1924) • Батятицькі страйки (1928—1929) • Павлоградське повстання (1930) • Повстання селян Шепетівської округи (1930) • Драбівське повстання (1931) • Чортківське повстання (1939) • УПА (1943—1954) • Заворушення в Одесі (1960) • Страйки шахтарів Донбасу (1989—1990) • Революція на граніті (1990) • Похорон патріарха Володимира (1995) • Україна без Кучми (2000—2001)
XXI ст.
Україна без Кучми (2000—2001) • Повстань, Україно! (2002—2003) • Помаранчева революція (2004) • Пам'ятай про газ… (2005—2006, 2009) • АнтиТабачна кампанія (2010—2012) • Протести за право на мирні зібрання в Україні (2010—2013) • Ні поліцейській державі (2010) • Займіться ділом, а не язиком! (2010—2012) (Помста за розкол країни (2012)) • Податковий майдан (2010) • Проти деградації освіти (2011—2013) (Кампанія на захист ЗНО (2013)) • Україна проти Януковича (2012) • Вставай, Україно! (2013) • Протести у Врадіївці (2013) • Не купуй російське! (з 2013) (Бойкот російського кіно (з 2014)) • Євромайдан / Революція гідності (2013—2014)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Антигетьманське_повстання_(1918)&oldid=22658223