Запроси мене у сни

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Запроси мене у сни»
Пісня Софiя Ротару і Назарій Яремчук
Випущено1977
Жанрестрада
Моваукраїнська
Автор слівБогдан Стельмах
КомпозиторІвасюк Володимир Михайлович

«Запроси мене у сни» — українська естрадна пісня, написана 1973 року; композитор — Володимир Івасюк, автор слів — Богдан Стельмах; стала відома у виконанні Софії Ротару та Назарія Яремчука.

Історія

[ред. | ред. код]

1973 року Богдан Стельмах працював у Дрогобицькому обласному театрі, і коли в театрі ставили виставу «Мезозойська історія» за п'єсою Максуда Ібрагімбекова, то Стельмах попросив Івасюка написати музику для пісні[1]. У пісні йдеться про красу та велич кохання[2]. Володимир написав музику та відмовився від гонорару зі словами: «Ніяких угод, я зробив це для свого друга Богдана»[3][4][5].

Пісня набула популярності після виходу вистави[1] та у виконанні Софії Ротару увійшла в диск-гігант «Пісні Володимира Івасюка співає Софія Ротару», який записали влітку 1974 року в Республіканському будинку звукозапису та випустили 1977 року[6]. Окрім того, 1977 року видавництво «Музична Україна» видало пісню у збірці «Володимир Івасюк. Збірник пісень»[7].

1987 року видавництво Duma Music у США видало нотне видання «Пісні Володимира Івасюка. Випуск 1», в яке увійшла пісня «Запроси мене у сни»[8]. 2006 року Богдан Стельмах видав книжку «Запроси мене у сни свої» про Івасюка, вірші, присвячені його пам'яті, та створені спільно пісні[9].

Музика

[ред. | ред. код]

У пісні присутнє плавне ведення мелодичної лінії та при цьому поєднуються різні співацькі регістри[10].

Івасюк хотів, аби в музичному супроводі звучав клавесин, проте на телебаченні, де проходив звукозапис, не було інструмента. Аби досягти звучання клавесина, Івасюк прикріпив до кожної струни рояля по металевій канцелярській скріпці, що дало пісні щемкого і неповторного звучання[11].

Виконавці

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Запроси мене у сни / Естрадні пісні // Сторінки пам’яті Володимира Івасюка. www.ivasyuk.org.ua. Процитовано 8 січня 2023.
  2. Івасюк, Івасюк, Криса, 2011, с. 136.
  3. Богдан Стельмах: «Якби Івасюк жив, він не потерпів би знущання з поетичного слова». Радіо Свобода (укр.). Процитовано 8 січня 2023.
  4. Маслій, Михайло (1 жовтня 2013). Богдан Стельмах: «Після Білозіра та Івасюка не бачу на горизонті нового солов’я». Високий замок. Процитовано 8 січня 2023.
  5. Краснодемський, Володимир (6 березня 2021). «Він дарував пісні, як цілунки»... Голос України. Процитовано 8 січня 2023.
  6. Нечаєва, 2019, с. 91.
  7. Антонюк-Гаврищук, Євдокія (2010). Світ пісенної краси. Чернівці: Букрек.
  8. Пісні Володимира Івасюка. Випуск 1 / Книжки. www.ivasyuk.org.ua. Процитовано 8 січня 2023.
  9. Запроси мене у сни свої / Книжки. www.ivasyuk.org.ua. Процитовано 8 січня 2023.
  10. Ніколаєва, Катерина (8 березня 2021). Багатство української мелодики у баченні Володимира Івасюка. pilipyurik.com. Процитовано 8 січня 2023.
  11. Івасюк, Івасюк, Криса, 2011, с. 31.
  12. Володимир Івасюк, Богдан Стельмах. "Запроси мене у сни", виконує Софія Ротару. Українське радіо. Процитовано 8 січня 2023.
  13. Базиляк, Діана (2001). Назарій Яремчук: обірваний політ. day.kyiv.ua. День. Процитовано 8 січня 2023.
  14. «Плач Єремії» • Запроси мене у сни / Музичне відео. www.ivasyuk.org.ua. Процитовано 8 січня 2023.
  15. "Запроси мене у сни": Група "Піккардійська Терція" переспівала культову українську пісню. РБК-Україна. 19 липня 2017. Процитовано 8 січня 2023.

Література

[ред. | ред. код]
  • Парасковія Нечаєва. Володимир Івасюк. — Харків : Фоліо, 2019. — 173 с. — ISBN 978-966-03-8760-7.
  • Галина Івасюк, Оксана Івасюк, Любомир Криса. Володимир Івасюк: Відлуння твоїх кроків: спогади, інтерв'ю, статті, документи про Володимира Івасюка. — Львів : Укрпол, 2011. — 239 с. — ISBN 978-966-03-7811-7.
  • Михайло Маслій. Улюблені пісні XX сторіччя. — Харків : Фоліо, 2019. — 400 с. — ISBN 978-966-03-7811-7.

Посилання

[ред. | ред. код]