Портал:Українська музика

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Розділ Вікіпедії: Українська музика
Проєкт  |  Портал


редагувати
  Українська музика
Файл:Ukrainian musicians.jpg
Українські музиканти.

Украї́нська му́зика починає свій відлік з часів Київської Русі і в своєму розвитку охоплює практично всі типи музичного мистецтва — народну і професійну, академічну і популярну музику. Сьогодні українська музика в її багатоманітті звучить в Україні та далеко за її межами, вона продовжує розвиватись в народній та професійній традиціях, вона є предметом вивчення науковців.

Музичність та співучість є одними з характерних рис українського народу, музичні традиції на території сучасної України сягають прадавніх часів. Знайдені київськими археологами в околицях Чернігова музичні інструменти — тріскачки з бивнів мамонта датують віком 20 тисяч років. До того ж періоду відносять флейти, знайдені на стоянці Молодове (Чернівецька область)

редагувати
  Вибрана стаття

Ансамбль традиційної музики «Буття» — український музичний колектив, який продовжує традицію автентичного співу, гри на музичних інструментах та танцю, що нині припинила своє існування у природному середовищі. Учасники колективу намагаються відтворити звучання традиційних сільських ансамблів або якомога точніше реставрувати його.

Створений у 2000 р. Основою складу є сім'я Бутів. Колектив виконує інструментальну музику, пісні із супроводом і без нього. Репертуар включає традиційні весільні награвання, супровід до танців, ліричні пісні, жартівливі пісні, балади, чумацькі, солдатські і рекрутські пісні, а також колядки й щедрівки.::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Вибране зображення
редагувати
  Обраний життєпис української музики. Музичні продюсери

І́гор Васи́льович Кондратю́к (* 14 березня 1962, с. Пригір'я (Ландау) Високопільського району Херсонської області) — український телевізійний ведучий, продюсер, шоумен.

Народився 14 березня 1962 року у колишній німецькій колонії, яку перейменовано на село Пригір'я Високопільського району Херсонської області. Із золотою медаллю 1979 року закінчив Каланчацьку середню школу № 1. 1984 року закінчив фізичний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка (спеціалізація — оптика твердого тіла).::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Обраний життєпис української музики. Рок-виконавці та музиканти
Файл:Кузьменко Андрій Вікторович

'Андрі́й Ві́кторович Кузьме́нко (псевдонім — Кузьма; нар. 17 серпня 1968, Самбір, Львівська область — пом. 2 лютого 2015, Лозуватка, Дніпропетровська обл.) — український співак, письменник, телеведучий, продюсер, актор. Лідер гурту «Скрябін».

Народився 17 серпня 1968 року в Самборі Львівської області. Опісля його родина переїхала у м. Новояворівськ, де він і почав свій творчий шлях. У дитинстві мріяв стати водієм сміттєвоза. Мати була вчителькою музики, Андрій закінчив музичну школу по класу фортепіано. Закінчив факультет стоматології, йому було це нецікаво, однак довчився на прохання батьків..::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Обраний життєпис української музики. Співаки та музиканти поп-музики
Файл:GaitanaEssami.jpg

Гайта́на Ессамі́ (мовою лінґала Gaita-Lurdes Essami; Ґайта-Лурдес, у перекладі з лінґала — «сильна і велика») (нар. 24 березня 1979, Київ, Українська РСР, СРСР) — українська співачка та автор пісень конголезького походження, яка поєднує у своїй творчості манеру соул виконання з танцювальною стилістикою пісень, що включають елементи джазу, блюзу, фанк-, соул- та фолк- музики. Вона є автором більшості власних пісень.

Народилась 24 березня 1979 у Києві. До п'яти років жила у Республіці Конго, звідки родом її батько, розмовляла лише французькою та мовою лінґала. Потім разом з мамою повернулась до України. Батько Гайтани досі мешкає у Браззавілі, займається транспортним бізнесом і з дочкою бачиться рідко.::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Обраний життєпис української музики. Джазові музиканти та виконавці

Джама́ла або Jamala (справжнє ім'я — Суса́на Джамаладі́нова; крим. Susana Camaladinova; 27 серпня 1983(19830827), Ош, СРСР) — українська та кримськотатарська співачка і кіноакторка. Має також вірменське коріння. Переможниця конкурсу «Нова хвиля 2009».

Дитинство Джамали пройшло в Криму, в селі Малоріченське, що під Алуштою. Вона виросла в родині музикантів — мати працювала викладачем у музичній школі, а батько — диригент за освітою. Тут вчилася з 1992 в музичній школі № 1 (м. Алушта) за класом фортепіано, яку закінчила в 1998 році. .::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Обраний життєпис української музики. Репери

VovaZIL'Vova (Вова зі Львова, справжнє ім'я: Володимир Ігорович Парфенюк; *30 грудня 1983, Львів) — український виконавець у стилі реп.

Володимир Парфенюк народився 30 грудня 1983 року у місті [[Львові ]]. За три роки після його народження вся сім'я переїхала в район Сихів (південний схід Львова). Писати пісні Володимир почав з 2002 року, у 2005 році почав читати реп. Також у 2005 році стає ведучим шоу VovaZIL'Vova на каналі M1, де він обговорював американських реп-виконавців і показував їхні кліпи. Проєєкт проіснував до 2007 року. У 2006 році вийшов його перший альбом «Вино, кобіти, патіфон». У жовтні 2007 року з'являється його другий альбом «ЙОЙ #1»..::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Обраний життєпис української музики. Співаки та музиканти фольк-гуртів

Ілла́рія (справжнє ім'я: Катерина Прищепа[1]) — українська співачка, композитор та поетеса; солістка власного музичного проєкту ILLARIA.

Народилася 6 грудня 1986 року у Києві. Має українське та грецьке коріння.[2]

Співати та писати музику почала змалку. Під час навчання в Київському інституті музики імені Р. М. Глієра досліджувала український фольклор, світові музичні набутки та брала участь у різноманітних мистецьких проєктах. Вже відтоді Ілларія виявляла схильність до етнічної музики. Вихід пісні «Вільна» влітку 2006 року остаточно закріпило її уподобання, окресливши її власний оригінальний стиль. За рік презентувала свій промо-диск «Рано», до якого увійшли 4 авторські твори.[3].::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Обраний життєпис української музики. Співаки народних колективів та хорів
Михайло Мінський виступає у м. Торонто. (фото з 1954 р.)

Миха́йло Мі́нський (справжнє прізвище: Спірін (Спірідонов) Михайло Григорович, * 12 серпня 1918, Тихий Пльос, нині: Бугаєво Катайського району Курганської області Росії — † 9 жовтня 1988, Зволле, Нідерланди) — український концертно-камерний і оперний співак-баритон. Соліст та диригент Хору донських козаків Сержа Жарова.

Михайло Мінський рано почав захоплюватися музикою і співом та грати на баяні. З 1935 року навчався на Робітничому факультеті, потім студіював геологію в Казанському університеті — і одночасно вчився співу у вокальному відділенні технікуму. У 1941 році він став членом Академічного хору, де його помітила М. В. Владімірова, запропонувавши йому навчатися у Консерваторії ім. П. І. Чайковського. Проте ці плани розвіяла війна. М.Мінського забрали до Червоної армії. Як військовополонений, він опинився на українських землях, де й захопився українською народною піснею та музикою. Коли Мінський працював на примусових роботах біля кордону з Угорщиною, виявилося, що його господар є співаком Хору донських козаків Платова. Саме від нього Мінський дізнався про Хор донських козаків Сержа Жарова..::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Обраний життєпис української музики. Оперні співаки

Анатолій Борисович Солов'яненко (* 25 вересня 1932, Сталіно — †29 липня 1999, Козин) — Герой України (2008, посмертно), всесвітньовідомий український співак (лірико-драматичний тенор) та громадський діяч.

Анатолій Солов'яненко народився в місті Сталіно (нині — Донецьк) в шахтарській сім'ї. Після закінчення середньої школи вступив до Донецького політехнічного інституту, де закінчив аспірантуру і працював викладачем на кафедрі інженерної геометрії. Усі ці роки удосконалював вокальне мистецтво у заслуженого артиста УРСР, видатного співака-тенора Олександра Коробейченка, брав участь у концертах художньої самодіяльності..::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Обраний життєпис української музики. Хорові диригенти, хормейстри та керівники оркестрів

Григо́рій Гу́рійович Верьо́вка (нар. 13 (25) грудня 1895(18951225), Березна — пом. 21 жовтня 1964, Київ) — український композитор і хоровий диригент, педагог.

Народився в українській родині в козацькому містечку Березному на Чернігівщині. 1916 закінчив Чернігівську духовну семінарію. 19181921 навчався в Київському музично-драматичному інституті імені Миколи Лисенка по класу композиції у Болеслава Яворського, диригування — в Олександра Орлова. 1933 закінчив інститут екстерном.

Від 1919 року працює як організатор і керівник самодіяльності, викладав хорове диригування у музично-навчальних закладах Києва..::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Обраний життєпис української музики. Альтисти, скрипалі та віолончелісти

Ре́йнгольд (Ерне́ст) Мо́ріцевич Гліер (нар. 30 грудня 1874 (11 січня 1875)(18750111), Київ, Російська імперія — пом. 23 червня 1956, Москва, РРФСР, СРСР) — український і російський композитор, диригент, педагог, музично-громадський діяч німецько-польського походження.

Батько — німець Моріц Гліер (18351896), власник майстерні музичних інструментів

Мати — полька Юзефа (Жозефіна Вікентіївна) Корчак (18521937)

Навчався в Другій київській гімназії. Випускник (1894) і викладач Київського музичного училища1956 р. носить ім'я Р. М. Гліера)..::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Обраний життєпис української музики. Трубачі, флейтисти, трембітарі та інші музиканти духових інструментів

Яблонський Вільгельм Мар‘янович (*20 квітня 1889, м. Чечельник Вінницької губернії  — †14 квітня 1977, Київ) — український трубач, педагог, Заслужений діяч мистецтв УРСР (1969), професор Київської консерваторії (1935–1975).

З ім'ям В. М. Яблонського (1889–1977) пов'язаний подальший тривалий розвиток і становлення сучасної школи гри на трубі в Україні.

Уродженець України (с. Чечельник, Вінницької губ.), Яблонський почав свою творчу кар'єру вихованцем полкового оркестру 1912 р. закінчив Київське музичне училище (клас педагога А.Подгорбунського)..::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Обраний життєпис української музики. Піаністи та органісти

Володи́мир Самí́йлович Го́ровиць (*1 жовтня 1903, Київ — †5 листопада 1989, Нью-Йорк, США) — український радянський та американський піаніст 20 століття, «король королів піанізму»[джерело?].

Народився в Києві, в родині відомого, авторитетного та заможного київського інженера Самуїла Горовиця. Родина мешкала в Києві ще з 1850-х років. Підґрунтям заможного життя була діяльність діда піаніста — київського купця 1-ї гільдії Йоахима Горовиця — відомого в Києві мецената.

Перші кроки в музиці Володимир зробив за допомогою матері — Софії Горовиць (Бодик), яка 8 років навчалася в Київському музичному училищі в класі директора училища, видатного викладача-піаніста Володимира Вацлавовича Пухальського.::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Обраний життєпис української музики. Акордеоністи та баяністи

Степан Олексійович Сабадаш (*5 червня 1920, Ванчинець — †25 серпня 2006) — український композитор, диригент, музикант, хормейстер.

Народився 5 червня 1920 року в селі Ванчинець (нині Новоселицького району Чернівецької області). З дитинства захоплювався музикою, співом. З 13 років навчався гри на скрипці у регента церковного хору Івана Кіріяка. За порадою останнього в 15 років почав самостійно навчатися грі на трубі і вже через півроку був прийнятий до професійного духового оркестру села Ванчиківців..::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Обраний життєпис української музики. Кобзарі та бандуристи
Кобзар Іван Кучугура-Кучеренко 1902 р.

Кучугура-Кучеренко Іван Іович (7 липня 1878, Мурафа Богодухівського повіту Харківської губернії (нині — Краснокутського району Харківської області) — †24 листопада 1937, м. Харків); (за іншими даними: * 1869 — † 1942, Харківщина) — відомий український кобзар.

Народився Іван Кучугура-Кучеренко в с. Мурафа Богодухівського повіту Харківської губернії (нині — Краснокутського району Харківської області).

У дитинстві перехворів віспою і втратив зір.

Навчався кобзарській справі у панотця Павла Гащенка. Багато перейняв у Степана Пасюги та П.Древченка. Великий вплив на майстерність гри Кучеренка мав Гнат Хоткевич та Опанас Сластіон.::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Обраний життєпис української музики. Поети-піснярі

Ю́рій Євге́нович Рибчи́нський (нар. 22 травня 1945, Київ) — український поет, драматург, сценарист, заслужений діяч мистецтв України (1995)[4], народний артист України (2000)[5], один із основоположників сучасної української естрадної пісні.

Народився 22 травня 1945 року в Києві, в старовинному районі міста — Поділ.

У 1967 році закінчив Київський університет ім. Т. Шевченка.

З 1998 по 2000 рік — Радник Президента України з питань культури..::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Обраний життєпис української музики. Композитори
Файл:Івасюк Володимир.jpg

Володи́мир Миха́йлович Івасю́к (нар. 4 березня 1949, Кіцмань, Чернівецька область — пом. 24/27 квітня1979, Брюховицький ліс під Львовом) — український композитор і поет. Герой України (2009, посмертно).

Один із основоположників української естрадної музики (поп-музики). Автор 107 пісень, 53 інструментальних творів, музики до кількох спектаклів. Професійний медик, скрипаль, чудово грав на фортепіано, віолончелі, гітарі, майстерно виконував свої пісні. Неординарний живописець..::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Обраний життєпис української музики. Музикознавці

Олекса́ндр Ві́кторович Со́кол (*1 березня 1944, Херсон) — український музикознавець. Член Спілки композиторів України (від 1987). Доктор мистецтвознавства, професор.

Олександр Вікторович Сокол народився 1 березня 1944 року в місті Херсоні (Херсонська область, Україна). У вересні 1950 року був прийнятий до середньої школи № 13 міста Херсону. Під час навчання в середній школі займався в Херсонській музичній школі № 1 (1956-1959 рр.) за спеціальностями: «баян» – у Ващенка І. Ф., «композиція» – у В. В. Павковича і «теорія музики – у О. С. Штейнберга. Закінчивши достроково (за 4 роки) музичну школу, у 1959 році вступив до Одеського музичного училища за спеціальністю «народні інструменти», яке закінчив з відзнакою у 1963 році..::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Категорії


редагувати
  Нові статті
  • QIRIM — започаткував 24 квітня 2024 користувач Great Lumpen
редагувати
  Добра стаття

Суса́на Алі́мівна Джамаладі́нова(крим. Susana Camaladinova; більш відома як Джама́ла або Jamala; нар. 27 серпня 1983(19830827), Ош, Киргизька РСР) — українська співачка й акторка кримськотатарського та вірменського походження, народна артистка України, випускниця Національної музичної академії України. Виконує пісні у стилях джаз, соул, фанк, фольк, поп та електро, а також бере участь в оперних постановках і шоу.

За свою творчу кар'єру, яка триває й досі, записала й випустила три студійні, один концертний та два міні-альбоми, до яких увійшли пісні англійською, українською, російською та кримськотатарською мовами; знялась у фільмах «Поводир» українського режисера Олеся Саніна та «Поліна» франко-бельгійського режисера Оліаса Барко. Перемогла на 8-му міжнародному конкурсі «Нова хвиля» в Юрмалі та 61-му пісенному конкурсі «Євробачення» в Стокгольмі. Здобула чотири статуетки української музичної премії «YUNA», дві премії «ELLE Style Award», а також премії «Людина року», «Best Fashion Awards», «Red Apple Awards», «Eurostory Awards», «Marcel Bezençon Award» і «Cosmopolitan Awards»..::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Обрана ілюстрація
На відкритті пам'ятної дошки Ігореві Ґереті
редагувати
  Чи Ви знаєте...


редагувати
  Рок-гурти України

Брати́ Гадю́кіни — культовий український рок-гурт, створений 1988 року у Львові; першими з українських рок-команд здобули популярність на теренах колишнього СРСР і пострадянському просторі. «Гади» випустили 4 студійні альбоми, 4 концертні альбоми та 2 збірки хітів. Крім цього, була величезна кількість концертів та участь у фестивалях по всьому світу. Гурт припинив концертну діяльність в 1995 році і возз'єднався в 2006 році для концерту в київському «Палаці спорту», який зібрав 15 000 глядачів — абсолютний рекорд для українських музикантів. Група виникла в січні 1988 року в надрах Львівського рок-клубу. Тоді музиканти виконували припанковані російськомовні рок-н-ролли з іронічним підтекстом. Першим лідером був Олександр «Шуля» Ємець — саксофоніст, автор музики і текстів.::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Гурти України у жанрі поп-музики

Називний відмінок (NazVId)  — український гурт з міста Тернопіль.

Гурт засновано у 2005 році.

За час роботи Називний відмінок був учаснком фестивалів: "Бескиди 2007", "Червона рута' 08" (лауреати відбіркового туру в жанрі акустичної музики), "Срібна підкова", "Лемківська ватра" (Польща, Ждиня), "Лемківські дзвони", "Рейвах нова генерація"[6], "Креатиff парад", "Підкамінь"[7] та ін.

Основними авторами текстів та музики є керівник гурту Віталій Кічак та солістка гурту Оксана Кічак, а твори у виконанні гурту можна неоднарозово почути в радіоефірах та під час мистецьких заходів міста Тернополя, краю. .::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Гурти України у жанрі ритм&блюз
Брати Блюзу на початку творчого шляху (1992)

Брати Блюзуукраїнський музичний гурт, заснований у 1992 році. Переможець (Ґран-прі) фестивалю «Червона рута» в Донецьку (1993)

Створений 1992 року братами з Калуша Івано-Франківської області - Мирославом і Олегом Левицькими.
.::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Джаз-бенди України

ВІА «Ватра» — вокально-інструментальний ансамбль, який діє у Львові з 1971 року. Створений композитором і виконавцем Михайлом Мануляком при Львівській філармонії.

Репертуар ансамблю складався майже винятково з авторських україномовних пісень та сучасних обробок українських народних пісень. Левова частка репертуару ансамблю належала авторству її засновника та керівника Михайла Мануляка. Основним стильовим напрямком були джаз-рок та фольк-джаз-рок (композиції «Танець жаги», «Ватровий дим», «Ой чий то кінь»). ВІА «Ватра» під проводом М.Мануляка належала до піонерів джаз-року в Україні.

Після тріумфальних гастролей майже по цілому СРСР (1971) КГБ звернуло пильну увагу на особу керівника гурту та намагалися змусити його відійти від репертуарної політики, спрямованої на розвиток сучасних течій української музики..::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Гурти України у жанрі реп, хіп-хоп та арендбі

«RIZUPS» (укр. «Різапс») — український хіп-хоп гурт, заснований 23 жовтня 2007 року. На цей час, до складу входять двоє учасників: Назар-Хайдар Хассан (Хас) та Мар'ян Сакалюк (Марік).

Гурт «RIZUPS» був створений 23 жовтня 2007 року, в складі якого було 5 учасників. Згодом іх стало всього двоє: Сакалюк Мар'ян («MARIK from RIZUPS»), Хассан Назар («HAS from RIZUPS»). Назва гурту походить від афро-американського «RAZE IT UP», що означає «повстань». Після деяких перефразувань виникла назва «RIZUPS». До неофіційного складу гурту входять: Чериба Богдан (музичний директор), Тарас Косцьов'ят (фотограф), партнерами по творчості є Мухар Володимир («RDStudio»), Лозинська Таня, Олександр Федорович («QUANT»), Ярина Прокопчук («Ya Ra») нью-метал-гурт «Sample Rate»..::::::::::::::::читати далі



Танок на майдані Конґо

редагувати
  Фольк-колективи та народні вокально-інструментальні ансамблі України

Русичі — український фольк-рок- і фанк-гурт з міста Білгород-Дністровський (Одеська область).

Перший виступ відбувся 2005 року.

Метою творчої формації гурту є популяризація народної музики, донесення до широкого загалу слухачів великого обсягу музичної творчості, яка сягає своїм корінням в глибоке та сильне своєю енергетикою минуле. В основі репертуару давні мелодії з елементами сучасних гармоній та ритмів. Жанри: фолк, рок, фанк, диско, реґі, панк і елементи джазу.

2009 року група представляла Україну на одному з найбільших фестивалів світу — Przystanek Woodstock ::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Хори України


Національний заслужений академічний український народний хор України ім. Г. Верьовки — український художній колектив, заснований 11 вересня 1943 року в Харкові постановою № 246 Ради Народних Комісарів УРСР «Про організацію Державного українського народного хору».

Організатором і першим керівником колективу був Григорій Гурійович Верьовка, ім'я якого носить колектив із 1965 року. Того ж року колективу присвоєно звання заслуженого, а 1997 — надано статус національного.

До складу хору увійшли 134 виконавці: 84 хористи, 34 артисти оркестру, 16 артистів балету. Очолили колектив видатні музиканти Григорій Верьовка та його дружина Елеонора Скрипчинська. У хорі сформувався спосіб відкритої співочої манери як адекватно-народної..::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Музичні сайти України
  • https://luliq.com - новинки сучасної української музики, підібрані найсвіжіші комозиції, відеокліпи та альбоми вітчизняних музикантів будь-якого жанру із рецензією на музичні твори
  • http://www.uaestrada.org/ - Сайт про українську естраду 50-х - 90-х років: величезна кількість записів для прослуховування і скачування, інтернет-радіо, фотоальбоми, відео, статті, дискографія
  • http://www.pisni.org.ua/songlist/ – Сайт з величезною кількістю текстів українських пісень, також є мінусівки, ноти, акорди, дещо з аудіозаписів
  • http://www.plastinki.in.ua/ - Music Ocean – Сайт з платівками ансамблів і гуртів СРСР та української діаспори
  • http://toloka.to/ - toloka.hurtom.com – Український торрент-трекер, на якому викладена велика кількість альбомів наших виконавців
  • http://www.ukrmusic.org/ -ukrmusic.org – Портал української музики та звукозапису: каталог платівок з вітчизняною музикою та інформація про гурти/співаків
  • ournotes.in.ua – Сайт з нотами українських композиторів
  • nashe.com.ua – Сайт з текстами українських пісень
  • minus.lviv.ua – Сайт з мінусовками українських пісень
  • kampot.org.ua – Сайт “Таємна Січ” з величезною кількістю альбомів української музики
  • proridne.com – Слова, ноти і відео українських народних пісень
  • sssrviapesni.info – Сайт про радянські вокально-інструментальні ансамблі, є багато українських, можна скачувати аудіозаписи і дещо з відео
  • share.net.ua – Форум, на якому викладено багато альбомів з українською музикою
  • ukrsong.narod.ru – Сайт про оперних та естрадних співаків минулих літ
  • files.ukraine.ck.ua – Величезний сервер з українською музикою
  • vulyk.ua – Сайт, на якому можна слухати пісні онлайн
  • mp3forum.com.ua – Ще один форум, на якому багато української музики
  • http://radiokultura.org/programs/item.html?prog_id=119
редагувати
  Музична література України
  • Грінченко М. Історія української музики. — К.,1922; Нью-Йорк, 1961
  • Білокопитов О. Композитори радянської України — Х.,1934
  • Железный А. И. Наш друг — грампластинка. — Київ, 1989.
  • Довженко В. Нариси з історії української радянської музики, в 2-х томах
  • Архімович Л., Каришева Т., Шеффер Т., Шреєр-Ткаченко О. Нариси з історії української музики, в 2-х томах. — К., 1964
  • Мала українська музична енциклопедія. Упорядник О.Залеський — Мюнхен, 1971
  • Історія української музики в 6-ти томах під ред. М. М. Гордійчук і ін. Т.1,2 — К.1989; т.3 — К.,1990; т.4 — К.,1992; т.5 — К.,2004
  • Шульгіна В.. Музична україніка: інформаційний і національно-освітній простір: Дис. д-ра мистецтвознавства: 17.00.01 / Національна музична академія України ім. П. І. Чайковського. — К., 2002
  • Ольховський Андрій. Нарис історії української музики. — К.: Музична Україна, 2003.
  • Муха Антон Композитори України та української діаспори. — К.: 2004. — ISBN 966-8259-08-4
  • Корній Л. Історія української музики, част. 1: Від найдавніших часів до сер. XVIII ст.; част. 2: 2 пол. XVIII ст.; част. 3: XIX ст. Київ — Харків — Нью-Йорк 1996, 1998, 2001. 315, 387, 479 c.


редагувати
  Українські пісні

«Водогра́й» — пісня Володимира Івасюка, яка стала однією з найвідоміших українських пісень у світі.

Володимир Івасюк її написав 1970 року у 21-річному віці, бувши студентом Чернівецького медичного інституту.

Задум «Водограю» навіяв композиторові косівський водоспад Гук. Пісня народжувалася в «муках творчості», довго викликала невдоволення. Івасюк вносив зміни в сюжет пісні і лише через певний час зміг написати варіант, який його влаштовував. У цій пісні — вираз нестримного буяння молодості..::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Списки української музики

Нижче подано повний список творів Миколи Лисенка (1842—1912). Джерела, на основі яких складено список, подано у розділі Джерела.

За винятком музично-драматичних, вокальні твори Лисенка тут згруповано не за жанровими ознаками, а за основними тематичними блоками. Для огляду основних творів Лисенка за жанровими ознаками зверніться до статті Микола Лисенко.

Опери

  • «Гаркуша» (лібр. Михайла Старицького за п’єсою Олекси Стороженка) (1864, незакінчена)
  • «Андрашіада» (лібр. М. Старицького і М.Драгоманова) (1866—67, музика не збереглася)
  • «Чорноморці» (лібр. М.Старицького за п'єсою Я.Кухаренка, 1872).::::::::::::::::читати далі
редагувати
  Музичні конкурси України

«Червона рута»— регулярний (кожні два роки) український молодіжний музичний фестиваль.

Перший фестиваль «Червона Рута» відбувся 17-24 вересня 1989 року у м. Чернівці. Попередні відбіркові конкурси відбувалися у кількох містах, не обов'язково обласних центрах. Так, наприклад, відбірковий конкурс по Черкаській області проходив у міському будинку культури м. Умань Черкаської області. Перемогу у цьому відбірковому конкурсі, а заодно і путівку до м. Чернівці, отримали черкащани Едуард Драч, Кость Павляк, рок-гурт «Екологія» (керівник — Геннадій Осипенко), а також гордість всього тодішнього українського андерграунду Андрій Миколайчук.::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Міжнародні музичні конкурси, в яких брали участь українці

Україна дебютувала на Пісенному конкурсі Євробачення у 2003 році. Її представив співак Олександр Пономарьов із піснею «Hasta la Vista», де посів 14 сходинку.А вже у 2004 році співачка Руслана з піснею «Wild Dances» приносить Україні перемогу і право на проведення ювілейного п'ятидесятого Пісенного конкурсу Євробачення.Це перша перемога України в конкурсі.::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Музичні кінофільми та мюзікли України

Трубач — український повнометражний сімейний, дитячий, комедійно-музичний фільм відзнятий режисером Анатолієм Матешко.

Фільм вийшов у прокат 27 березня 2014-го року.

Фільм розповідає про юного трубача дитячого естрадно-духового оркестра Миколу Шевченка. Він не тільки талановито грає, але і пише власну музику, привертаючи увагу всесвітньо відомого музиканта Юджина Гайсина, який гастролює в місті. Це абсолютно київська історія про суперництво двох дитячих оркестрів. Все як у дорослих — любов, інтриги, заздрість і звичайно добро, яке перемагає зло..::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Музичні телепрограми України

Караоке на майдані — телепередача, один з найбільш рейтингових проєктів в Україні, який протримався на ринку понад 10 років. Ведучий і співавтор проєкту — Ігор Кондратюк. Кум Ігоря Кондратюка, Андрій Козлов є другим співавтором «Караоке на майдані». До запуску в Україні цей формат йшов в Росії три роки на каналі «31»(лютий 1997 року — до кінця 1999 року). В Україні цей проєкт стартував 17 січня 1999 по 29 липня 2007 року на телеканалі «Інтер». Канал «1+1» транслював цю програму з 5 серпня 2007 року. Останній випуск програми на цьому каналі вийшов 13 грудня 2009 року. З 20 грудня 2009 року виходить на каналі СТБ. З весни 2010 переможець однієї передачі отримує шанс взяти участь в пісенному конкурсі Ікс-Фактор. З 600-ої програми переможці отримують футболку з порядковим номером. З 31 жовтня 2010 року переможець отримує у подарунок телевізор..::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Концертні зали та майданчики України

Національний палац мистецтв «Україна» — одна з найбільших концертних зал Києва та України, основне місце проведення концертів та політичних заходів у столиці.

Палац споруджений у 1965 —1970 роках на місці колишнього ринку на Великій Васильківській вулиці.

Архітектори проєкту: Є. О. Маринченко, П. Н. Жилицький (лауреати Державної Шевченківської премії 1971 року), І. Г. Вайнер, інженери: П. Булаєвський, В. Сидоренко.

Автор інтер'єрів: архітектор І. Й. Каракіс. Головна проєктна організація — державний проєктний інститут «Київпромбуд».

Запроєктований у першу чергу як місце проведення з'їздів Комуністичної партії України (на зразок Палацу з'їздів у Кремлі в Москві), і в другу чергу як концертна зала. Урочисто відкритий 17 квітня 1970 року до 100-річчя від дня народження В. Леніна.

У 1996 році був виконаний капітальний ремонт, побудований новий прес-центр. У 1998 палац отримав статус «Національного».::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Музичні клуби України
Будівля Львівського театру ляльок

«Ля́лька» — культовий[8][9][10] львівський клуб, один із центрів львівської рок-культури 1990-х і 2000-х років. Відкритий у 1994 році. Вперше клуб закрили на початку 2004 року,[11] у відповідь на що виникли короткочасні протести. У 2005-07 роках клуб знову відкрили. 2007 року на його місці створили джаз-клуб[12], а пізніше — клуб «Гавана». З 2011 року діє клуб «888».

Назва походить від того, що клуб знаходиться в приміщенні Львівського обласного театру ляльок (площа Данила Галицького, 1). У закладі відбувалися концерти різних стилів і напрямків: рок, готика, джаз, електронна музика, фольк та інші. Водночас був відомий як кіно-клуб, літературна кав'ярня та місце презентацій і прес-конференцій. Від часу заснування там провели понад 5 000 акцій, зокрема відомі музичні фестивалі «Слухай українське», «Тарас Бульба» та «Jazz Bez». У 1998—2008 роках з клубом активно співпрацювало мистецьке об'єднання «Дзиґа».::::::::::::::::читати далі


редагувати
  Корисні шаблони


редагувати
  Вікіпроєкти



редагувати
  Братні портали


Україна • Портал:Українська діаспора • Портал:Українська повстанська армія • Портал:Українське мистецтво • Портал:Українська література • Портал:Українська мова • Портал:Сучасна українська література • Портал:Український кінематограф • Портал:Українська музика • Портал:Український рок • Портал:Український спорт • Портал:Українська наука • Портал:Географія України


Мистецтво • Архітектура (Фортифікація • Дерев'яна архітектура • Храми східної традиції) • Бароко • Кераміка • Кінематограф • Мультиплікація • Образотворче мистецтво (Живопис • Класицизм • Рококо • Модерн • Графіка • Колекції • Скульптура) • Музика (Джаз • Естрада • Кантрі • Класична музика • Мюзикл • Опера • Оперета • Панк • Прогресивний рок • Рок • Рок-н-рол • Російський рок • Фолк-рок • Хард-рок • Хеві-метал • The Beatles) • Танець (Балет) • Театр • Телебачення • Фотографія • Цирк


Що таке Портали? | Список порталів | Нові портали
Довідка · Пісочниця · Кнайпа · Портали · Проєкти · Запити · Портал спільноти

Оновити кеш

  1. Голос країни
  2. «Голос країни — 2»: Иллария рассказала о своем имени, Константине Меладзе и неформате — Дуся, 16.02.2012. (рос.)
  3. Біографія — ILLARIA
  4. Указ Президента України від 29 червня 1995 року № 496/95 «Про присвоєння почесних звань України працівникам культури і мистецтва»
  5. Указ Президента України від 25 травня 2000 року № 718/2000 «Про присвоєння Ю. Рибчинському почесного звання „Народний артист України“»
  6. Небесна Ірина, Полещук Олена. Гітариста переплутали з “тьолкою”. Новини Вінниці Житомира Тернополя - 20 хвилин. 07.04.2008.
  7. Тернопільський гурт “Називний відмінок” відкривав другий день фестивалю “Підкамінь”(відео). Погляд. 26.07.2011.
  8. «Гайдамаки» виступили у Львові (music.com.ua, 25.03.2002)
  9. Кінець канікул (tartak.com.ua, 01.02.2004)
  10. Історія гурту «Fakultet»
  11. Формальною причиною було те, що дирекція Театру ляльок відмовилася продовжити із КМЦ «Дзиґа», що була засновником «Ляльки», угоду про співпрацю. Водночас однією з версій реальної причини був тиск податківців на «помаранчевих» львівських бізнесменів.
  12. «Лялька» перетворилась на етно-джаз клуб (lvivstory.com, 03/12/2007)