Хамчук Петро Михайлович
Петро Хамчук | |
---|---|
Поручник | |
Петро Хамчук в однострої червоноармійця | |
Загальна інформація | |
Народження |
26 липня 1919 с. Великі Чорнокінці, нині Чортківський район, Тернопільська область |
Смерть |
21 січня 1947 (27 років) смт. Коропець, Монастириський район, Тернопільська область |
Громадянство | Українська держава (1941) |
Псевдо | «Бистрий», «Старий» |
Військова служба | |
Роки служби | 1943—1947 |
Приналежність | Українська держава (1941) |
Вид ЗС | УПА |
Формування | Сотня «Сірі Вовки» |
Війни / битви | Polish-Ukrainian ethnic conflictd |
Командування | |
сотня «Сірі Вовки», курінний УПА, командир 18-го (Чортківського) ТВ «Стрипа» (05.1945 — †21.01.1947) | |
Нагороди та відзнаки | |
Хамчук Петро Михайлович у Вікісховищі |
Хамчук Петро Михайлович[1] (псевдо: «Бистрий», «Старий») (26 липня 1919[2], с. Великі Чорнокінці, Чортківський район, Тернопільська область — 21 січня 1947, поблизу смт Коропець, Монастириський район, Тернопільська область) — український військовий та політичний діяч, сотенний сотні «Сірі Вовки», курінний УПА, командир 18-го (Чортківського) ТВ «Стрипа» (05.1945 — 21.01.1947). Лицар Бронзового Хреста Бойової Заслуги та Срібного Хреста Бойової Заслуги 1-го класу.
Життєпис[ред. | ред. код]
Дитинство. Навчання[ред. | ред. код]
Народився 26 липня 1919 року в с. Великі Чорнокінці (нині Чортківського району) Тернопільської області у селянській родині. Початкову школу закінчив у рідному селі, а 7-й клас у Пробіжній. Захоплювався спортом, музикою та співами. У 1938 році, вступає до Чортківської гімназії товариства «Рідна школа» ім. Маркіяна Шашкевича. Після приходу радянської влади гімназія була перетворена в педагогічне училище, де Петро і продовжив своє навчання.
Служба в Червоній Армії[ред. | ред. код]
У 1940 році його призивають до Червоної Армії. Враховуючи його фізичну підготовку та рівень освіти, його посилають до офіцерської школи у Маріуполі. Там він отримує військову нагороду знак «За відмінну стрільбу» зразка 1938 р.
Німецький полон. Служба в шуцманшафті[ред. | ред. код]
У 1941 році, на початку Другої світової війни його направляють на фронт, де він потрапляє до німецького полону. В 1941—1943 роках служить у німецькому шуцманшафті (охоронний військовий відділ) у Білорусі. Ці підрозділи направлялися на боротьбу із радянськими партизанами.
Боротьба в лавах УПА[ред. | ред. код]
В 1943 році втікає із німецького підрозділу і восени йде до лісу, де формує повстанську сотню. Від листопада 1943 р. Петро Хамчук — командир сотні «Сірі вовки».
В грудні 1943 року відбувся перший бій сотні із гітлерівськими військами. Німці були розбиті, полишивши на полі своїх вбитих та поранених, повстанці втратили трьох вояків[2]. Протягом першої половини 1944 року підрозділ «Бистрого» мав регулярні сутички із німецькими військами.
У червні 1944 року відбувся бій з гітлерівцями поблизу затуринських лісів, під час якого було вбито близько 300 німецьких солдат. Після бою у Затуринському лісі Хамчук повів свій курінь через фронт, до тилу радянської армії.
16 серпня 1944 року загін «Бистрого», здійснив напад на радянський гарнізон в с. Пановичі Підгаєцького району. Під час нападу було вбито 60 ворогів, з боку повстанців втрат не було. 26 серпня 1944 року, поблизу с. Ягольниця був розбитий загін НКВС.
У листопаді 1944 року сотня «Бистрого» разом із сотнею «Орли», вирушили у похід на Буковину. Під час переходу сотня мала регулярні сутички із радянськими військами.
У другій половині 1944 р. сотня «Бистрого» виросла до куреня. Зі ступенем старшого булавного від 1945 р. — командир 18-го (Чортківського) ТВ «Стрипа», що належав до третьої воєнної округи УПА «Лисоня».
Загибель[ред. | ред. код]
За одними даними, загинув П. Хамчук 21 січня 1947 р. на хуторі Діброва поблизу Коропця Монастириського району (пізніше хутір був приєднаний до смт. Коропець). За іншою версією, загинув у листопаді 1948 року на хуторі Вербка поблизу Коропця.[1] Перепохований 12 червня[1] 1994 року у своєму рідному селі Великі Чорнокінці.
Нагороди[ред. | ред. код]
- Згідно з Наказом крайового військового штабу УПА-Захід ч. 17 від 1.01.1946 р. командир тактичного відтинку «Південь» ВО 3 «Лисоня» Петро Хамчук — «Бистрий» відзначений Бронзовим хрестом бойової заслуги УПА.
- Згідно з Постановою УГВР від 7.10.1946 р. та Наказом Головного військового штабу УПА ч. 2/46 від 10.10.1946 р. поручник УПА Петро Хамчук — «Бистрий» відзначений Срібним хрестом бойової заслуги УПА 1 класу.
Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]
- 20.11.2017 р. від імені Координаційної ради з вшанування пам'яті нагороджених Лицарів ОУН і УПА у м. Чортків Тернопільської обл. Бронзовий хрест бойової заслуги УПА (№ 023) та Срібний хрест бойової заслуги УПА 1 класу (№ 013) передані Ганні Данилишин, сестрі Петра Хамчука — «Бистрого».
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Мизак Н., Олещук І., Ханас М. Хамчук Петро Михайлович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 540. — ISBN 978-966-528-279-2.
- Літопис УПА. Нова серія. Т. 20: Воєнна округа УПА «Лисоня» 1943—1952: Документи і матеріали / упоряд. Сергій Волянюк. — Київ; Торонто, 2012. — С. 705.
Посилання[ред. | ред. код]
- В'ятрович Володимир. Сотенний «Бурлака»
- Мизак Нестор. Курінний УПА «Бистрий» — України герой.
- Квазіенциклопедія ОУН-УПА
|
|
- Поручники УПА
- Народились 26 липня
- Народились 1919
- Померли 21 січня
- Померли 1947
- Лицарі Бронзового Хреста Бойової Заслуги
- Лицарі Срібного Хреста Бойової Заслуги 1 класу
- УПА-Захід
- Загинули в боях за незалежну Україну
- Уродженці Великих Чорнокінців
- УПА
- ВО-3 «Лисоня»
- Діячі УПА
- Курінні УПА
- Вояки Української повстанської армії
- Персоналії:Маріуполь
- Померли в Монастириському районі
- Перепоховані у Чортківському районі