Звягінцев Вадим Вікторович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вадим Вікторович Звягінцев
Оригінал імені рос. Вадим Викторович Звягинцев
VSvjaginzev09.jpg
Країна Росія Росія
Народження 18 серпня 1976(1976-08-18) (42 роки)
Москва
Титул гросмейстер (1994)
Рейтинг ФІДЕ 2672 (квітень 2016 року)
Піковий
рейтинг
2688 (січень 2012 року)

Вадим Звягінцев (рос. Вадим Звягинцев; 18 серпня 1976, Москва) — російський шахіст, гросмейстер від 1994 року.

Шахова кар'єра[ред. | ред. код]

У 13 років вступив до шахової школи Марка Дворецького, де швидко розвинув свої здібності. 1992 року здобув у Рімавскій Соботі звання чемпіона Європи серед юнаків до 16 років а також поділив 1-ше місце (разом з Петром Свідлером) на чемпіонаті СНД серед юнаків до 18 років. Наступного року переміг на турнірі в Штоккерау (з результатом 8 очок у 9 партіях) а також на турнірі за швейцарською системою в Лосдорфі. 1994 року поділив 1-ше місце на відкритих турнірах у Рейк'явіку та Санкт-Петербурзі і на турнірі XII категорії ФІДЕ в Альтенштайгу (разом з Джонатаном Спілменом). На перетині 1994—1995 років посів 2-ге місце на сильному (XIII категорія) турнірі в Памплоні (після Олександра Морозевича). Ті результати дозволили йому в 1995 році уперше перетнути межу 2600 пунктів рейтингу Ело. У наступних роках святкував перемоги на відкритих турнірах у Барбері (1996) i Калькуті (1997, разом з Яаном Ельвестом). 1997 року виграв також сильний турнір (XV категорія) 12-й меморіал Мілана Відмара в Порторожі (попереду Зураба Азмайпарашвілі). Через рік досягнув значного успіху, посівши на елітному турнірі в Тілбургу досить високе 4-те місце (перед зокрема Володимиром Крамником, Майклом Адамсом, Петром Свідлером i Веселином Топаловим). 1999 року поділив 1-ше місце на турнірі XIV категорії в Ессені а також посів 2-ге місце (позаду Олександра Бєлявського) на меморіалі Відмара в Порторожі. У 2000 році знову в Ессені поділив 1-ше місце. Два роки по тому, 2002 року, на тому самому турнірі з дуже сильним складом (XVI категорія) досягнув можливо найбільшого успіху у своєму житті, одноосібно перемігши (попереду Петера Леко) і набравши 7½ очок у 9 партіях. 2005 року посів 4-те місце в суперфіналі чемпіонату Росії (XVII категорія), який відбувся в Москві, випередивши зокрема Володимира Крамника, Петра Свідлера i Олексія Дрєєва. У 2006 році поділив 2-ге місце на щорічному елітному турнірu (XVIII категорії) Пойковський (позаду Олексія Широва).

abcdefgh
8
Chessboard480.svg
e8 чорна тура
g8 чорний король
b7 чорний слон
f7 чорний пішак
h7 чорний пішак
a6 чорний пішак
d6 чорний слон
e6 чорний ферзь
g6 чорний пішак
c5 чорний пішак
d5 білий пішак
b4 чорний пішак
c4 білий ферзь
f4 білий слон
g4 чорний кінь
f3 білий король
g3 білий пішак
a2 білий пішак
b2 білий пішак
e2 білий кінь
g2 білий слон
a1 біла тура
d1 біла тура
8
77
66
55
44
33
22
11
abcdefgh
Сіфуентес Парада - Звягінцев
Вейк-ан-Зеє 1995

Чотири рази виступив на чемпіонаті світу ФІДЕ, який проходив за нокаут-системою:

Тричі (у 1994, 1998 i 2004 роках) брав участь у шахових олімпіадах, кожного разу здобуваючи медалі: 1998 року — золоту, 2004-го — срібну i 1994-го — бронзову (всі три в командному заліку). У своєму доробку має також 2 золоті нагороди командних чемпіонатів світу, які завоював у Люцерні 1997 року (разом з командою і в особистому заліку на 4-й шахівниці), а також 2 срібні медалі командних чемпіонатів Європи, які виборов у Пулі також 1997 року (разом з командою і в особистому заліку на 3-й шахівниці)[1].

У шаховому світі прославився перемогами над чемпіонами світу Русланом Пономарьовим (Сочі 2006) i Олександром Халіфманом (Москва 2005) у партіях, у яких вкрай оригінально розіграв сицилійський захист (1.e4 c5 2.Кa3). Також набула розголосу його виграшна комбінація в партії проти гросмейстера Сіфуентеса Паради (Вейк-ан-Зеє 1995), в якій він пожертвував ферзя i коня (позиція на діаграмі): 31…Фe3+! 32.С: e3 Т: e3+! 33.Кр: g4 Сc8+ 34.Kрg5 h6+! 35.Kр: h6 Тe5 i білі здались через неможливість уникнути мату.

Найвищий рейтинг Ело дотепер мав станом на 1 січня 2012 року — 2688 пунктів. А найвище місце, 23-тє, посідав станом на 1 жовтня 2002 року, маючи 2680 пунктів[2].

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]